Знайди книгу!

Опис:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.01 – історія України. - Київський
університет імені Бориса Грінченка, Київ, 2017
Діяльність Л. М. Славіна припала на складний для науки період, коли
дослідження, підпорядковувалися не принципам об’єктивізму та науковості, а
концепціям та догмам, що визначалися владою, як єдино вірні. Тому професійна
діяльність науковця у дисертаційному дослідженні розглядається не тільки з точки
зору розвитку наукової думки, але і з точки зору політико-ідеологічних впливів, як
безпосередньо на Л. М. Славіна, так і на гуманітарні науки загалом. Доля дослідника
була досить типовою для молодих вчених, що здобували освіту у 1920-х рр. І
жодними чином не можна відкидати те, що протягом всієї своєї наукової кар’єри
Лазар Мойсейович залишався радянським дослідником, методологічною основою
роботи якого був формаційний підхід. Однак, його фахова підготовка, досвід
роботи, особисті якості та любов до археології дозволили відновити київський
археологічний центр після репресій 1930 рр. та Другої світової війни як потужний
осередок радянської науки. Крім відновлення втрат вчений активно сприяв розвитку
та популяризації археології.
Л. М. Славін створив у Києві на базі кафедри археології та музеєзнавства КДУ
імені Т. Г. Шевченка систему підготовки кваліфікованих кадрів для дослідження та
збереження пам’яток саме на території УРСР. Його професійна діяльність
безумовно вплинула на розвиток української радянської археології. Як археолог-
антикознавень, дослідник багато років очолював дослідження однієї з найвідоміших
українських археологічних пам’яток – античної Ольвії. Також вчений займався
методичними та теоретичними розробками у галузі історії археології,
пам’яткоохоронних досліджень, музейної справи.
Л. М. Славін у своїй діяльності на високому фаховому рівні запроваджував
нові, актуальні методики, створив ряд узагальнюючих праць з різних аспектів вивчення найдавнішого минулого УРСР та підготував кілька генерацій відомих
фахівців з археології, охорони пам’яток та музейної справи, що називають себе його
учнями. Наукові дослідження Л. М. Славіна і досі не втратили своєї актуальності. А
його учні та наступні покоління археологів, продовжують розвивати археологічну
науку.
Наукова новизна дослідження полягає у постановці та розробці актуальної
теми та комплексного вивчення наукової та педагогічної діяльності Л. М. Славіна,
зокрема – його ролі у формуванні та розвитку за доби сталінізму, десталінізації та
«брєжнєвщини»:
Вперше:
 здійснено комплексне дослідження наукової та педагогічної діяльності
Л. М. Славіна;
 визначено вплив політичних та ідеологічних процесів на радянську
наукову інтелігенцію на прикладі біографії археолога Л. М. Славіна;
 на основі впровадження до наукового обігу архівних джерел
проаналізовано внесок вченого у розвиток української радянської археології у 1930
– 1970-х рр.;
 виявлено та проаналізовано чинники, які формували розвиток
археологічної науки в УРСР і підготовку археологічних кадрів республіки та їх
вплив на професійну діяльність Л. М. Славіна.
Уточнено:
 шляхом залучення до дослідження джерел усної історії (бесіди з учнями
та колегами Л. М. Славіна) проаналізовано ставлення до науковця як до особистості
та професіонала в середовищі українських археологів;
 систематизовано внесок Л. М. Славіна у створення та розвиток системи
підготовки наукових кадрів для української радянської археологічної науки;
 з'ясовано різні аспекти наукової діяльності археолога: розвиток студій з
історії вивчення пам’яток (у першу чергу Ольвії), пам'яткоохоронної та музейної
справи, створив ряд методичних розробок з викладання археології у ВНЗ та у
школах. Практичне значення роботи полягає у тому, що результати дослідження і
фактологічний матеріал можуть бути використані в узагальнюючих працях з історії
науки, історії археологічної думки, історії вищої освіти.
Особистий внесок автора полягає у постановці мети та завдань дисертації та
цілісній розробці усіх її складових. Автором введено в науковий обіг ряд раніше
неопублікованих джерел, крім того виявлено і атрибутовано ряд досі невідомих
архівних матеріалів та фотодокументів, що пов’язані з науковою та педагогічною
діяльністю Л. М. Славіна. Зокрема, виявлено листування між дослідником та
М. Я. Рудинським у справі роботи Львівського відділу ІА АН УРСР; фотографії,
зроблені під час досліджень Ольвії у другій половині 1940-х рр.; підготовлені
Л. М. Славіним матеріали, що стосувалися розробки нормативно-правових актів з
охорони культурної спадщини УРСР, тощо.
Ключові слова: Л. М. Славін, історія археології, радянська археологія, кафедра
археології та музеєзнавства КНУ імені Т. Г. Шевченка, Ольвія, антична археологія,
музеєзнавство, охорона пам’яток археології.