Знайди книгу!

Як легко бути співчутливим, подумав я, коли опиняєшся в біді сам

Я звинувачую себе несправедливо! Думка про те, щоб убити, народилася випадково, через переляк і божевільний здогад. Я не несу відповідальності за свої здогади, – тільки за вчинки, за остаточний вибір

Двоє людей, – сказала Леслі якось увечері, – нудьгують не через те, що вони разом. Нудьга приходить тоді, коли вони живуть нарізно. Розумово й духовно

Я хочу бути дуже близькою з людиною, яку поважаю і якою захоплююся, яку кохаю, з людиною, в якої викликаю такі ж почуття. Або це – або нічого

Мови – наче подушки, які відокремлюють народи один від одного. Приглушують і поглинають висловлене іноземною мовою. А коли берешся говорити по-чужинському, то рот наче пір’ям набили. Але воно варте того. Як приємно висловити думку, нехай дитячими словами, нехай поволі, і переправити її через глибінь іншої мови до того, хто говорить не так, як ти

– Мій друже, – спокійно промовив він. – Я ж тебе дуже добре знаю. Ти ніколи не втомлюєшся сперечатись?
– Смертельно втомлююсь. Але задля того, аби прожити життя так, як мені хочеться, я не перестану сперечатись

Вислухати мене ти справді зможеш, а от діяти – ні. Ми зустрілися зараз, бо нам обом цікаво, але я сумніваюся, що ти дозволиш допомогти собі.

Я знаю відповіді, яких потребуєш, але немає таких слів, до яких прислухався б, перш ніж по тобі не пройдеться Великий Коток Досвіду

Чи не дивно, що впевненість завжди передує руйнуванню?

Він змінюється. День у день усе більше віддаляється, все більш неприступний, далекий. Зараз готує випробування для спорідненої душі, яку ще не розшукав, зводить мури та лабіринти, фортеці на гірських верхах, пропонує їй знайти себе десь в одній з них. Він мастак, коли йдеться про самозахист від тієї однієї на світі, яку б міг покохати і яка покохала б його. Зараз він постійно в стані перегонів... Цікаво, чи встигне вона зустріти його до того, як він скрутить собі в’язи?

Тягар наглої смерті став моїм альтернативним майбутнім, від якого я ледь спромігся відмовитись, й оскільки мене воно обминуло, хотілося помахати йому вслід рукою. Помахати майже з сумом. У тому майбутньому, а зараз уже в альтернативному минулому, я несподівано для самого себе отримав відповіді на запитання про смерть, які давно мене непокоїли.

Щоб привнести щось у своє життя, уяви собі, що все вже там

Що освіченішими ми стаємо, то менше здатні жити поряд з будь-ким. Що більше дізнаємося, то більше схильні до самодостатнього життя.

Чому так складається, що самотніми завжди лишаються найбільш довершені люди, чиї вчення, ставши віруваннями, живуть століття?

"Йди до біса!" — це таке ж саме погладжування, як і "Привіт", тож коли люди не в змозі отримати позитивні погладжування, вони погоджуються й на негативні