Знайди книгу!

Anger is symbol of confidence

Справжній відпочинок дає людині можливість відновити сили, щоб вона могла добре працювати. Бо безперестанку працювати – означає нищити здоров'я, а нищити здоров'я – гріх.

Не гроші є злом, а їх ужиток. Мало хто вміє бути багатим. Часто багатство людину не тільки спокушує, а й значною мірою руйнує.

Еліта – це люди, які відзначаються життєвою мудрістю. Мудрість полягає не тільки в знаннях, бо хтось може мати великі знання, а не бути мудрим. Мудрість – це здатність побачити дійсність в її контексті, цілісно

Знаєш я завжди кажу: можна і поважати на "ти", і на "ви" послати

Сприяти звільненню (як фізичному, так і ментальному) своєї землі - саме цей прояв свободи сьогодні цікавить мене понад усе.

Бути вільним - це слідувати своєю стежкою, дослухаючись внутрішнього голосу, а не загальноприйнятих формул, зручних і зрозумілих для оточення "успіху".

Ідея праці та успіху як головних цілей життя стала потужною і привабливою для сучасної людини завдяки її самотності та сумнівам.

Становище митця є вразливим, тому що його індивідуальність і спонтанність поважаються лише тоді, коли митець досяг успіху; якшо ж він не може продати своє мистецтво, то залишається для своїх сучасників диваком і "невротиком". У цьому сенсі митець посідає в історії таке ж становище, як і революціонер: успішний революціонер - це державний діяч, а невдаха - злочинець.

Найвища сила індивіда ґрунтується на максимальному розвитку його особистості, а це передбачає максимальне розуміння самого себе. "Пізнай самого себе" - одна з головних заповідей досягнення сили та щастя людини.

Безумовно, мислення без знання фактів лишається порожнім, фікцією, але сама по собі "інформація" може бути такою ж перешкодою для мислення, як і її відсутність

Свобода від зовнішньої влади стає твердим надбанням тільки в тому випадку, якщо внутрішні психологічні умови дозволяють нам стверджувати індивідуальність.

Право висловлювати думки має сенс тільки тоді, коли ми спроможні мати власні думки

Раціоналізація - не інструмент для проникнення в суть дійсності, а спроба постфактум узгодити власні бажання з уже наявною реальністю.

Деструктивність є результатом непрожитого життя.
Ці індивідуальні або соціальні умови, які пригнічують життя, викликають пристрасть до руйнування, що наповнює своєрідний резервуар, звідки черпають сили всякі руйнівні тенденції - як щодо інших, так і щодо себе.