Знайди книгу!

Дослідження елементів комунікативної толерантності як характерологічних особливостей, що належать до властивостей психіки у тхеквондистів, показує, що найстабільнішим і найвищим показником у них є категоричність, яка виражається у вигляді підвищеної вимогливості й дратівливості до недоліків оточуючих. Це може бути пов'язано з виключно високим рівнем самодисципліни і саморегуляції спортсменів і відповідно очікуваних ними поведінкови реакцій від інших людей, що в більшості випадків призводить до розчарування.

Плацебо-терапія багаторазово доводила свою ефективність у спорті. Було проведено дослідження, коли спортсменів переконували у тому , що вони приймають анаболічні стероїди. До того ж зазначалося таке саме збільшення витривалості й зростання м'язової маси, як у разі прийому гормональних препаратів. Також у них проявлялися і побічні дії, властиві анаболікам. Це доводить, що сила самонавіювання майже не має обмежень і може бути одним із джерел резервних психічних можливостей спортсмена.

Дослідження показують, що в олімпійських чемпіонів і чемпіонів світу практично не зустрічаються індивідуально-психологічні показники, що відповідають нормі або середньому рівню.

Результат впливу психологічної підготовки помітно проявляється в ситуаціях, коли рівень кваліфікації спортсменів не надає вирішального впливу на результати змагань, незважаючи на об'єктивну оцінку фізичної, технічної і тактичної підготовленості гравців, перемагає той, хто володіє більшою стресостійкістю, сконцентрованістю та налаштованістю на перемогу

Що складніша система, то більше в ній місця для альтернативних варіантів, і то більша вірогідність того, що щось піде не так. Це, безумовно, стосується й еволюції розуму: в міру зростання його здатності обробляти інформацію вірогіність виникнення внутрішнього конфлікту також зростає. Коли вимог, варіантів, викликів занадто багато, нам стає тривожно; коли ж їх занадто мало, нам нудно.

Форми психічної ентропії, які турбують нас сьогодні, - нездійсненні бажання, розбиті надії, самотність, розчарування, тривога, почуття провини - скоріш за все, з'явилися пізніше. Вони є побічним продуктом стрімкого розвитку й ускладнення кори головного мозку, збагачення культури символами. Вони є зворотною стороною винекнення свідомості.

Стиль життя, побудований на задоволенні, може існувати тільки за рахунок симбіозу зі складною культурою, що базується на наполегливій праці й насолоді. Але коли суспільство вже не має можливості або бажання утримувати гедоністів, які нічого не створюють, ті, хто прагне до безперервного задоволення та не володіє необхідними навичками й дисципліною, щоб подбати про себе, відчувають розгубленість і безпорадність

Багато людей кидають навчання після закінчення школи, адже тринадцять чи навіть двадцять років мотивованої ззовні освіти є для них джерелом неприємних спогадів. Надто довго їхньою увагою керували підручники й учителі, і вони святкують випускний як перший день свободи.

завжди існує небезпека, що людина, по вінця сповнена інформацією, стане нестерпно нудною. Усі ми знаємо людей, які безперестанку хизуються своєю пам'яттю. Але зазвичай це відбувається тоді, коли хтось запам'ятовує інформацію лише для того, щоб справити враження на інших. Людина внутрішньо мотивована навряд чи стане нудною, якщо має непідробний інтерес до матеріалу й бажання контролювати свою свідомість, а не оточення.

Коли люди стримують себе зі страху, їхнє життя неминуче збіднюється. Вони стають негнучкими і боязкими, а їхня особистість перестає зростати. Тільки вільно обираючи дисципліну, можна насолоджуватися життям, тримаючись при цьому в межах розумного. Навчившись контролювати свої інстинктивні бажання не тому, що так треба, а тому що так вона хоче, людина зможе насолодитися життям, не боячись залежності.

Коли загроза нещастя паралізує нас, ми маємо відновити відчуття контролю, знайшовши нове спрямування для нашої психічної енергії, непідвладне зовнішнім силам. Коли всі прагнення зруйновані, людина, попри все має відшукати значущу мету, щоб організувати своє я навколо неї.

Термін "аутотелічний" походить від двох грецьких слів: auto, що означає "сам", і "telos" - "мета". Іншими словами, це самоцінна діяльність, яка виконується не з розрахунком на якість майбутні вигоди, а просто тому, що сама вона вже є нагородою.

Люди насолоджуються не відчуттям, що все під контролем, а усвідомленням того, що вони здатні взяти під контроль складну ситуацію. Неможливо пережити це відчуття, якщо ви не готові відмовитися від безпеки повсякдення. Тільки коли людина по-справжньому ризикує і при цьому здатна впливати на результат, стає зрозуміло, чи справді вона здатна контролювати ситуацію.

альпініст ось так лаконічно пояснює зв'язки між покликанням, що дає йому відчуття потоку, і рештою свого життя: "Це надзвичайно захоплює - досягати нових вершин у самодисципліні. Ти примушуєш своє тіло йти, все болить... А тоді ти озираєшся на те, що зробив, - і це просто не вкладається в голові. Це вводить в екстаз. Якщо ти перемагаєш в битві із собою, хоч на мить, - тобі стає легше виграти битву зі світом"

Щоб досягти здорової незалежності від суспільства, необхідно ретельно контролювати інстинктивні потяги, бо поки ми передбачувано реагуємо на зовнішні чинники, добрі чи погані, іншим легко нас експлуатувати в своїх цілях