Знайди книгу!

Опис:
Іванов В. О. Політика СРСР щодо Фінляндії у 1939–1944 рр.: історіографія.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні
дисципліни. – Інститут історії України НАН України. – Київ, 2017.
У дисертації вперше систематизовано й узагальнено праці сучасної вітчизняної,
радянської, російської сучасної, зарубіжної історіографії, присвячені дослідженню
радянсько-фінляндських взаємовідносин під час Другої світової війни. Визначено
внесок та упущення науковців кожного з напрямів у вивчення даної проблеми. В
дисертації уперше виокремлено українську складову радянсько-фінляндського
протистояння у 1939–1944 рр. Виявлено особливості воєнного протистояння СРСР і
Фінляндії в контексті Другої світової війни, що в кінцевому результаті стало основою
для створення нової платформи відносин між цими країнами в останній чверті ХХ ст.
у історіографічних дослідженнях. Визначено недостатньо вивчені або
сфальсифіковані аспекти проблеми, що потребують подальшої наукової розробки, і,
таким чином, окреслено перспективні напрями для майбутніх конкретно-історичних
досліджень.
У дисертації проаналізовано стан дослідження проблеми на основі наукових
надбань історичної науки, критичного переосмислення та узагальнення наявної
літератури; в контексті еволюції історіографічного процесу визначено і
класифіковано джерельну базу дисертаційного дослідження, обґрунтовано її
вірогідність і репрезентативність для досягнення поставленої мети, а також ступінь
інформаційної насиченості історіографічних джерел.
Розроблено певні узагальнення щодо здобутків історіографії з даної теми та
перспектив дослідження питань, які потребують додаткового опрацювання під кутом
зору врахування людського фактору та антропологічно орієнтованої історії.
У дисертації зроблено наголос на виявленні в історіографічних дослідженнях
взаємин між Радянським Союзом і Фінляндією під час Другої світової війни,
показавши при цьому «український чинник» військово-політичного протистояння
між цими двома державами. 3

Підкреслені в історіографічному ракурсі недостатньо вивчені проблеми участі
українців у радянсько-фінляндських війнах 1939–1944 рр. Ці конфлікти, особливо
перший, 1939–1940 рр., велися за межами України, однак в ньому брали участь
безпосередньо українці, насильно мобілізовані коммуністичним режимом до лав
Червоної Армії. Науково обгрунтовано участь української еміграції, очолюваної в
Фінляндії офіцером армії Української Народної Республіки Юрієм Горліс-Горським,
який бачив можливість організації нового етапу боротьби за українські землі під час
«Зимової війни».
У дисертації акцентується увага на вивченні в історіографії радянсько-
фінляндських взаємин, які були заплутаними і складними з моменту проголошення
Фінляндією незалежності в грудні 1917 р. Відзначається, що дослідження історії
політичних перипетій між цими державами почалося фактично відразу після
закінчення Другої світової війни і триває до сей день. Дослідники намагалися
осмислити і дати оцінку тому, що відбувається, зокрема, аналізували і інтерпретували
події «Зимової війни» 1939–1940 рр. і «війни-продовження» 1941–1944 рр. На
сьогоднішній день накопичена значна, проте що вимагає систематизації та
узагальнення, історіографічна база, представлена науковими розробками
фінляндських, українських, радянських, російських пострадянських, англо-
американських, німецьких вчених. Дане дослідження сфокусовано на вирішенні
безлічі питань, які до сих пір залишаються дискусійними і невирішеними. В
історіографічній ретроспективі виявлено, що тільки протягом 1918–1944 рр. між
СРСР і Фінляндією сталося чотири військових конфлікти, причому обидва відбулися
під час Другої світової війни. У науково-дослідній історіографії більше значно
більшу увагу приділено висвітленню «Зимової війни» 1939-1940 рр., А навколо подій
1941–1944 рр. тривають дискусії. Хоча дискусії ведуться і навколо радянсько-
фінляндської («Зимової війни») 1939–1940 рр., Потрібно відзначити, що цей
військовий конфлікт більш глибоко вивчений в порівнянні з війною 1941–1944 в
зарубіжній історіографії, в радянській же і російської пострадянської історіграфіі –
незначно: більш ясний акцент в останній робиться на аналізі військової кампанії 1944
року («Десятий сталінський удар» – наступ в Південно-Східній Карелії і на 4

Карельському перешийку в червні-серпні 1944 р.), фінляндської окупації Карелії і
Заполяр’я під час «Війни-продовження», боротьбі радянських партизан і підпільників
проти німців і фінів, менш значну увагу російські вчені привертають до питаннь,
пов’язаних з коллабораціонізмом і антирадянською діяльністю на території Східної
Карелії у 1941–1944 рр.
У дослідженні також аналізується питання, коли і за яких обставин Фінляндія
вступила в Другу світову війну, і чи можна розглядати фінляндсько-радянське
збройне протистояння 1941–1944 рр. («Війна-продовження») як окремий конфлікт.
У дисертації виявлено обставини, при яких, як вважають українські,
финляндские, англо-американські та німецькі фахівці, зима 1939 р. є часом вступу
Фінляндії в Другу світову війну. Цій точці зору протистоїть аналогічна версія, яку
розробляли радянські і російські пострадянські історики. Ці вчені вказують на
червень 1941 р. коли Фінляндія виступила проти СРСР на боці нацистської
Німеччини. Розкрито, що відповідно не існує і чітко визначеної концепції щодо
виходу Фінляндії з Другої світової, адже радянська, сучасна російська і частково
фінляндська історіографічні школи вважають, що це сталося у вересні 1944 р., а не в
травні 1945 р., як стверджують німецькі та англо-американські дослідники. Також в
дисертації підкреслено, що між нацистською Німеччиною і Фінляндією стався
військовий конфлікт в жовтні 1944 р. – травні 1945 рр., метою якого було оволодіння
північною територією Фінляндської республіки – Лапландією, окупованій за наказом
Адольфа Гітлера німецько-нацистськими військами.
У дисертації викладені чинники щодо участі рядових-українців в числі
військовослужбовців Червоної Армії під час військових операцій радянсько-
фінляндської («Зимової війни») 1939–1940 рр. в аналізі праць українських істориків,
політологів, журналістів, фахівців з історії Другої світової війни і військової
реконструкції. Підкреслюється чисельність протиборчих сторін, характер умов
військових дій, морально-психологічна, етнополітична ситуації, які безпосередньо
впливали на рядових українців, що воювали за наказом радянського тоталітарного
режиму проти європейської демократичної країни взимку 1939–1940 рр. Показані в
освітленні історіографічних праць військові дії часів «Зимової війни» в районі Салла, 5

Петсамо, Колла, Суомуссалмі, Толваярві, Келія, Тайпале, Раатська дорога, Сума,
Кухмо, Хонканіемі. Аналізуються і розслідуються причини поразки і полону
українських військовослужбовців 44-ї і 70-ї стрілецьких дивізій, розгромлених
фінляндськими військами, внаслідок чого розгорнулася наукові дискусії між
українськими і російськими сучасними істориками. Показується участь і доля
українських військовополонених під час «Зимової війни» в науковому висвітленні
праць української та зарубіжних історіографічних традицій.
Розглядається з критичної точки зору позиція радянської історіографії, яка не
вважає війну 1939–1940 рр. між СРСР і Фінляндією частиною Другої світової війни.
Також, в критичному ключі, виявлено, що російська пострадянська історіграфіческая
думка визначає події «Зимової війни» як окремий збройний конфлікт між Радянським
Союзом і Фінляндською республікою, який не є частиною Другої світової війни –
аналогічно військовій кампанії на території Монголії (р. Халхін-Гол ).
Показано з точки зору історіографічного ракурсу думку радянської, російської
пострадянської і зарубіжних історіографічних традицій щодо наукового процесу
вивчення подій війни між Радянським Союзом і Фінляндією в 1941–1944 рр. на тлі
німецько-радянської війни 1941–1945 рр. Розглянуті і досліджені питання участі
фінляндських військ в наступі проти Червоної Армії і Флоту в Заполяр’ї, Карелії,
Інгерманландії, окупації цих територій і їх доля до 1944 р., участь фінляндських
військ в блокаді Ленінграда, Мурманська і Полярного під час кампаній 1941–1944
рр., висвітлені дискусійні питання, пов’язані з політичними і ідеологічними подіями і
процесами радянсько-фінляндських відносин повоєнного часу, що надають
безпосередній вплив на науково-дослідний процес щодо даної проблеми.
Переосмислено низку оцінок, стереотипних тверджень, висновків,
концептуальних підходів у вітчизняній, радянській, російській сучасній, зарубіжній і
історіографії, виявлено і спростовано ряд фактологічних та аналітичних розбіжностей
стосовно дослідження численних аспектів проблеми. Розкрито важливе значення
найновіших досліджень щодо цієї проблематики, які ще не піддавалися
історіографічному аналізу.
Ключові слова: СРСР, Фінляндія, 1939–1944 рр., історіографія, Друга світова
війна, радянсько-фінляндська («Зимова») війна 1939–1940 рр., фінляндсько-радянська
(«Війна-продовження») війна 1941–1944 рр., історичні дослідження, історіографічний
процес.