Правова спадщина М.М. Гернета як розвиток соціологічного підходу у юриспруденції
Ксенія Кіндюк / науковапраця
Опис:
Кіндюк К. Б. Правова спадщина М. М. Гернета як розвиток соціологічного
підходу у юриспруденції. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за
спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і
правових учень. – Національний університет «Одеська юридична академія»,
Одеса, 2017.
У дисертаційній праці здійснено першу в сучасній юридичній науці спробу
використання соціологічного підходу для дослідження наукового доробку
відомого юриста, доктора юридичних наук, професора Михайла
Миколайовича Гернета. Аналіз творчої спадщини М. М. Гернета дозволив
виділити сім основних напрямів у науковій діяльності вченого: використання
соціологічного підходу в юриспруденції; кримінально-правова статистика;
проблеми злочинності; засоби її попередження; система покарань; історія руху
за скасування смертної кари; дослідження творчого внеску видатних вчених-
юристів: 1) дослідження з теорії та історії кримінального права; 2) дослідження
у сфері соціології кримінального права; 3) дослідження у галузі кримінально-
правової статистики; 4) дослідження у галузі кримінальної психології;
5) дослідження історії руху за скасування смертної кари; 6) дослідження
злочинів гітлерівців проти людяності; 7) дослідження у галузі юридичної
біографістики.
Учений присвятив значний обсяг досліджень питанням історії
використання смертної кари та боротьбі за скасування такої міри покарання. На
підставі розгляду наукової літератури, присвяченої цьому питанню,
М. М. Гернет зробив висновок, що в усі часи цей вид покарання
використовувався як засіб залякування та захисту своїх економічних та
майнових інтересів представниками експлуататорських класів. Вчений
сформулював положення з недоцільності використання цього виду покарання,
яке базувалося на таких причинах: а) відкритий характер виконання смертної
кари призводить до зневажливого ставлення з боку багатьох осіб, тобто люди 3
перестають боятися цього виду покарання; б) використання смертної кари не
завжди служить засобом залякування та, навпаки, підвищує рівень агресивності
в суспільстві; в) згідно із статистичними даними, що їх зібрав учений,
використання смертної кари суттєво не зменшує кількості вчинених злочинів;
г) таке покарання негативно впливає на моральний стан злочинців, які не бачать
для себе іншої можливості, як вчинення нових тяжких злочинів до моменту
свого затримання.
Використовуючи соціологічний підхід, вчений запропонував соціологічну
теорію, яка складається з таких положень: а) соціальні фактори злочинності у
вигляді високого рівня безробіття, незадовільного стану місць проживання,
скрутного матеріального становища значної кількості населення, низького
рівня освіти; б) вплив суспільно-політичного ладу, який визначається рівнем
наявності у громадян певних прав і свобод; в) вплив антропологічних факторів
на характер учинених злочинів не може бути основним, але може допомогти
при розслідувані злочинів; г) теорію наслідування злочинної поведінки вчений
досліджує на прикладі переходу злочинності з верхніх верств суспільства на
нижні та з великих міст у сільську місцевість; д) історична динаміка злочинів
пов’язана з тією обставиною, що це поняття зазнало значних змін у різні
історичні періоди; е) процес декласації часто супроводжується вчиненням
різних видів злочинів; є) положення про скасування смертної кари ґрунтувалася
на тому, що такий вид покарання ніколи не призводив до суттєвого зниження
рівня злочинності; ж) шляхи зменшення кількості вчинених злочинів пов’язані
з комплексом економічних, соціальних заходів, збільшенням рівня освіти.
Дослідження М. М. Гернетом впливу процесів соціальних трансформацій
на правову систему відбувалося за чотирма напрямами: а) відображення ідей
соціалізму в державному устрої та правовій системі; б) вивчення історичної
динаміки поняття «злочин»; в) розгляд різних видів покарань у моделях
соціалістичного ладу; г) вплив політичної діяльності соціалістів на рівень
злочинності.
Історичний внесок М. М. Гернета в розвиток радянської школи соціології
кримінального права відбувався по трьох напрямах: 1) дослідження соціології
кримінального права в перші роки радянської влади (1917–1930 рр.);
2) згортання наукової діяльності у сфері соціології кримінального права (1930–
1953 рр.); 3) реалізація наукових підходів вченого його учнями та
послідовниками – ренесанс у соціології кримінального права, починаючи з
часів «хрущовської відлиги».
Ключові слова: Михайло Миколайович Гернет, історія держави і права,
соціологія кримінального права, методологія юриспруденції, соціалізм, смертна
кара, ресоціалізація, покарання, нормативно-правовий акт.
Кіндюк К. Б. Правова спадщина М. М. Гернета як розвиток соціологічного
підходу у юриспруденції. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за
спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і
правових учень. – Національний університет «Одеська юридична академія»,
Одеса, 2017.
У дисертаційній праці здійснено першу в сучасній юридичній науці спробу
використання соціологічного підходу для дослідження наукового доробку
відомого юриста, доктора юридичних наук, професора Михайла
Миколайовича Гернета. Аналіз творчої спадщини М. М. Гернета дозволив
виділити сім основних напрямів у науковій діяльності вченого: використання
соціологічного підходу в юриспруденції; кримінально-правова статистика;
проблеми злочинності; засоби її попередження; система покарань; історія руху
за скасування смертної кари; дослідження творчого внеску видатних вчених-
юристів: 1) дослідження з теорії та історії кримінального права; 2) дослідження
у сфері соціології кримінального права; 3) дослідження у галузі кримінально-
правової статистики; 4) дослідження у галузі кримінальної психології;
5) дослідження історії руху за скасування смертної кари; 6) дослідження
злочинів гітлерівців проти людяності; 7) дослідження у галузі юридичної
біографістики.
Учений присвятив значний обсяг досліджень питанням історії
використання смертної кари та боротьбі за скасування такої міри покарання. На
підставі розгляду наукової літератури, присвяченої цьому питанню,
М. М. Гернет зробив висновок, що в усі часи цей вид покарання
використовувався як засіб залякування та захисту своїх економічних та
майнових інтересів представниками експлуататорських класів. Вчений
сформулював положення з недоцільності використання цього виду покарання,
яке базувалося на таких причинах: а) відкритий характер виконання смертної
кари призводить до зневажливого ставлення з боку багатьох осіб, тобто люди 3
перестають боятися цього виду покарання; б) використання смертної кари не
завжди служить засобом залякування та, навпаки, підвищує рівень агресивності
в суспільстві; в) згідно із статистичними даними, що їх зібрав учений,
використання смертної кари суттєво не зменшує кількості вчинених злочинів;
г) таке покарання негативно впливає на моральний стан злочинців, які не бачать
для себе іншої можливості, як вчинення нових тяжких злочинів до моменту
свого затримання.
Використовуючи соціологічний підхід, вчений запропонував соціологічну
теорію, яка складається з таких положень: а) соціальні фактори злочинності у
вигляді високого рівня безробіття, незадовільного стану місць проживання,
скрутного матеріального становища значної кількості населення, низького
рівня освіти; б) вплив суспільно-політичного ладу, який визначається рівнем
наявності у громадян певних прав і свобод; в) вплив антропологічних факторів
на характер учинених злочинів не може бути основним, але може допомогти
при розслідувані злочинів; г) теорію наслідування злочинної поведінки вчений
досліджує на прикладі переходу злочинності з верхніх верств суспільства на
нижні та з великих міст у сільську місцевість; д) історична динаміка злочинів
пов’язана з тією обставиною, що це поняття зазнало значних змін у різні
історичні періоди; е) процес декласації часто супроводжується вчиненням
різних видів злочинів; є) положення про скасування смертної кари ґрунтувалася
на тому, що такий вид покарання ніколи не призводив до суттєвого зниження
рівня злочинності; ж) шляхи зменшення кількості вчинених злочинів пов’язані
з комплексом економічних, соціальних заходів, збільшенням рівня освіти.
Дослідження М. М. Гернетом впливу процесів соціальних трансформацій
на правову систему відбувалося за чотирма напрямами: а) відображення ідей
соціалізму в державному устрої та правовій системі; б) вивчення історичної
динаміки поняття «злочин»; в) розгляд різних видів покарань у моделях
соціалістичного ладу; г) вплив політичної діяльності соціалістів на рівень
злочинності.
Історичний внесок М. М. Гернета в розвиток радянської школи соціології
кримінального права відбувався по трьох напрямах: 1) дослідження соціології
кримінального права в перші роки радянської влади (1917–1930 рр.);
2) згортання наукової діяльності у сфері соціології кримінального права (1930–
1953 рр.); 3) реалізація наукових підходів вченого його учнями та
послідовниками – ренесанс у соціології кримінального права, починаючи з
часів «хрущовської відлиги».
Ключові слова: Михайло Миколайович Гернет, історія держави і права,
соціологія кримінального права, методологія юриспруденції, соціалізм, смертна
кара, ресоціалізація, покарання, нормативно-правовий акт.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.