За п'ять хвилин дванадцята (уривок з роману «Люба»)
Іван Багряний / художняроман
Опис:
Роман «Люба», як можна судити з уривчастих свідчень, Іван Багряний написав наприкінці війни, присвятивши його боротьбі УПА. Проте твір Багряний власноруч знищив «тому, що розсердився на героїв цього роману, діячів партизанського резистансу, колишніх моїх друзів, а пізніше — замотеличених героїв «таборових держав», моїх запеклих ворогів». Пояснення автора стане зрозумілішим, якщо згадати його повоєнну еміграційну політичну діяльність.
Ще за війни І.Багряний співпрацював з підпіллям ОУН(б) та УПА і з делегацією Закордонного представництва Української Головної Визвольної Ради виїхав на Захід. Там у нього виникли ідеологічні розбіжності з бандерівським табором. Багряному не подобалось недостатнє розуміння західноукраїнськими націоналістами специфіки Сходу України, нехтування тими змінами в свідомості людей, які сталися за 20 років комуністичної влади в УРСР, стремління до вождизму, монопартійності, застосування психологічного і фізичного терору стосовно опонентів, що було особливо характерним для еміграційних Закордонних Частин ОУН.
Відомо, що Іван Павлович створив окрему Українську революційно-демократичну партію і часто критикував націоналістичний табір. Під «таборовими» державами тут маються на увазі табори переміщених осіб (англ. «Ді-Пі») - для біженців, остарбайтерів, військовополонених, які опинилися в Німеччині.
Отже конфлікт з бандерівцями був причиною того, що автор спалив роман про тих, з ким посварився.
Збереглося лише кілька сторінок чернетки, зміст яких опублікував літературознавець Олександр Шугай у своєму романі-дослідженні "Іван Багряний або Через терни Гетсиманського Саду" (Київ, 1996).
До нас дійшов також експромт "Любі Х", датований 7 січня 1945 р. з приміткою «В Братиславі, в редакції часопису «Нова доба», під час різдвяної вечері недавно ще партизанської молоді»:
Розцвіла б в оранжереї —
Не було б потіхи з неї,—
Та вона в боях зросла,
В буревіях розцвіла,—
Через те вона і люба,
Ця дівчина наша Люба.
В тій же чернетці, за спостереженням О.Шугая, «В іншому місці - олівцем, рукою Багряного — зазначено: «Інцидент з покоївкою (шпигункою), до роману «Люба»...». Це наштовхнуло дослідника на думку, що цей твір (як і решта прози Багряного) має автобіографічний характер.
Роман «Люба», як можна судити з уривчастих свідчень, Іван Багряний написав наприкінці війни, присвятивши його боротьбі УПА. Проте твір Багряний власноруч знищив «тому, що розсердився на героїв цього роману, діячів партизанського резистансу, колишніх моїх друзів, а пізніше — замотеличених героїв «таборових держав», моїх запеклих ворогів». Пояснення автора стане зрозумілішим, якщо згадати його повоєнну еміграційну політичну діяльність.
Ще за війни І.Багряний співпрацював з підпіллям ОУН(б) та УПА і з делегацією Закордонного представництва Української Головної Визвольної Ради виїхав на Захід. Там у нього виникли ідеологічні розбіжності з бандерівським табором. Багряному не подобалось недостатнє розуміння західноукраїнськими націоналістами специфіки Сходу України, нехтування тими змінами в свідомості людей, які сталися за 20 років комуністичної влади в УРСР, стремління до вождизму, монопартійності, застосування психологічного і фізичного терору стосовно опонентів, що було особливо характерним для еміграційних Закордонних Частин ОУН.
Відомо, що Іван Павлович створив окрему Українську революційно-демократичну партію і часто критикував націоналістичний табір. Під «таборовими» державами тут маються на увазі табори переміщених осіб (англ. «Ді-Пі») - для біженців, остарбайтерів, військовополонених, які опинилися в Німеччині.
Отже конфлікт з бандерівцями був причиною того, що автор спалив роман про тих, з ким посварився.
Збереглося лише кілька сторінок чернетки, зміст яких опублікував літературознавець Олександр Шугай у своєму романі-дослідженні "Іван Багряний або Через терни Гетсиманського Саду" (Київ, 1996).
До нас дійшов також експромт "Любі Х", датований 7 січня 1945 р. з приміткою «В Братиславі, в редакції часопису «Нова доба», під час різдвяної вечері недавно ще партизанської молоді»:
Розцвіла б в оранжереї —
Не було б потіхи з неї,—
Та вона в боях зросла,
В буревіях розцвіла,—
Через те вона і люба,
Ця дівчина наша Люба.
В тій же чернетці, за спостереженням О.Шугая, «В іншому місці - олівцем, рукою Багряного — зазначено: «Інцидент з покоївкою (шпигункою), до роману «Люба»...». Це наштовхнуло дослідника на думку, що цей твір (як і решта прози Багряного) має автобіографічний характер.
Доступні формати:
DOCчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.