Знайди книгу!

Хто ми — Україна чи Малоросія? Європа чи Росія? Чи українська релігійність — це те саме, що візантійське православ’я? Звідки взялись тамплієри на берегах Дніпра? Яку таємницю берегли «таємні товариства» малоросійських дворян ХІХ ст.? Звідки в «Лісовій пісні» зашифрована леґенда про Грааль? Чи й справді українці — це «селянська нація»? В чому різниця між демократією і хамократією? В чому полягав модерний «український проект» і чи вдалося нам його реалізувати?..
Нова книжка провідної української письменниці, підсумковий плід її багаторічних роздумів — це вражаюча інтелектуальна подорож крізь віки, культури й конфесії в пошуках «України, яку ми втратили». Ключем до неї стає розкритий О. Забужко «код Лесі Українки». Аристократка і єретичка, спадкоємиця древнього лицарського роду і продовжувачка гностичної традиції, ця найвидатніша з українок залишилася незрозумілою в радянській Україні і майже незнаною широкій публіці — в Україні незалежній. Чому? Відповіддю на це питання стає велика історична драма «прихованої війни», яку Оксана Забужко з притаманною їй відвагою виносить із забуття і, на багатющому літературному й історичному матеріалі, відновлює на повен зріст.
Це не лише фундаментальна історико-культурна студія чи вишукана філологічна екзегетика. Це ще й книга про наше сьогодення — про те, як жорстоко ми розплачуємося за втрату і забуття багатовікової лицарської культури…

Це книга віршів, які не лише проникають у душу, а й продирають нутро. Вони залишають наскрізні отвори у свідомості, крізь які прозирає та реальність, від якої хочеться затулитися долонями.

«Астра» — це захоплива історія життя Віктора Варецького, розказана ним самим. Історія пошуку відповідей на запитання, які краще не ставити.

Лєна з дитинства була особливою: без царя в голові, навіть Бог у неї був позичений.
Якось Лєна облишила молитися — і нічого, грім не побив, і кульова блискавка, що колись спалила її улюблену виховательку, оминула. Але втратити віру в чудо їй не дала диво-жінка, яка нагодилася рятувати її земляків, поки сама, уже доросла, Лєна тренувалася на бездомних собаках.
Чим обернеться власна спроба героїні допомогти ближньому — польотом над гніздом зозулі чи вознесінням?

Степан Процюк енергетичним зарядом своєї творчості створює навколо себе своєрідне силове поле, потрапляючи в яке читач або відмовляється тут перебувати, або, черпнувши з нього силового екстракту, вже ніколи не покидатиме надовго ландшафти внутрішнього світу цього письменника.

Максим, анонсуючи свого «Бота», прочитав справжню лекцію про те, що таке технотрилер. Захоплено розповідав про цей гібридний жанр, у якому переплетена наукова фантастика, трилер і ще купа всього. У таких книжках можна знайти детальні описи наукових дослідів, технічні новинки, отож подібні романи люблять ті, хто цікавиться не лише художньою, а й дослідницькою літературою. У схожій стилістиці писав Майкл Крайтон, тож знаменитий «Парк юрського періоду» — теж технотрилер. У цьому жанрі прославились Том Кленсі і Ден Браун (два перші його романи є стовідсотковими технотрилерами).
Сьогодні Максим Кідрук прагне стати першим українським письменником, що спеціалізується на модному жанрі, презентуючи «Бот» як перший вітчизняний технотрилер. Думаю, варто допомогти нашому технофантасту: для початку купити і прочитати його новий роман!…

У цьому романі немає другорядних героїв. Як не буває другорядних катастроф, другорядного щастя, другорядних життів.

Найповніше видання віршів Олега Лишеги, великого українського поета.Олег Богданович Лишега — український поет, драматург, перекладач та інтелектуал.

У романі «Весняні ігри в осінніх садах» чільне місце посідає тема кохання і пристрасті, а надто пристрасті, що спонукає до самогубства.
Ця тема зумовлює й своєрідну композицію твору: навколо головного героя, письменника Юрка Винничука, групуються інші герої — його коханки.
Інтимне життя оповідача постає перед читачем голе, відверте, чуттєве — власне, таке, яким воно і є.

Ця книга – перший художній твір у незалежній Україні про героїчну історію Української повстанської армії. Події твору розгортаються на Прикарпатті, де в горнилі військових дій ворожих армій народжується нова ґенерація українців, здатних захистити свою честь, родину й рідну землю.
“Вогненні стовпи” – світла данина пам’яті тим, хто віддав життя за незалежність України, воюючи в лавах УПА. Це розповідь про нашу справжню історію, про нашу українськість, про те, на чому тримається Дух нашої нації. Кілька поколінь в Україні виросло без правдивої інформації про УПА. Маємо щасливу нагоду заповнити цю прогалину в історії і нашій свідомості.

У життя Аліни вриваються чари, яким вона не здатна протистояти, і кревний ворог Градобур — заклинач дощу. Щоб перервалася нарешті низка нещасть, що переслідують уже кілька поколінь її родину, потрібна жертва! Невже героїня покладе на вівтар вистраждане кохання до дивного юнака у чорному, що зветься Кажан?
Цей роман для тих, хто хоче взяти кілька уроків справжньої української магії та любить мандрувати по дахах!

Корній Дара Гонихмарник Гонихмарник [Текст] / передм. Люко Дашвар ; худож. А. Єрьоміна. — Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2010. — 336 с.: іл.
ISBN 978-966-14-1009-0

Життя Лариси схоже на пекло: смерть сестрички від рук п'яного батька, дитбудинок...
Після того, як її зґвалтував міліціонер, вона зрозуміла, що вагітна, і... зраділа. Але в малюка знайшли страшну хворобу.
Заради сина вона готова навіть на те, що вважала страшнішим за смерть.

До книжки Володимира Даниленка "Грози над Туровцем" увійшли роман "Клітка для вивільги", повість "Сповідь джури Самойловича" та оповідання туровецького циклу, в яких хроніки одного закутка Східної Волині об'єднані в регіональний міф, що відтворює найважливіші духовні проблеми і пошуки сучасної людини.

Дитиною вона втікала з дому в пошуках тих, хто її полюбить. Але міліція повертала до рідної неньки. А в тієї материнський інстинкт на Ользі відпочивав. Особливо після спроби дівчинки повернути молодшого братика туди, де його начебто і знайшли, — під скирту.
Невже на всій земній кулі не знайдеться людини, що впізнала б у забитому дівчиську маленьку принцесу? Адже найголовніше бачать не очі, а серце?..

Той день, коли Габр уперше побачив небо, змінив усе його життя… У світі, заселеному незрячими, влада належить таємничій касті, але про це ніхто навіть не здогадується. Хто вони, ці «вищі люди», що правлять світом? Коли Габр починає бачити, його мають за божевільного. Кохана відправляє його до Міністерства контролю, яке вилікує його від «галюцинацій». Однак боротьба за істину лише починається…

Світ зазнає докорінних змін, і сьогодні в ньому ніщо вже не таке, як учора. Вирушаючи в подорож, герой не підозрює, що опиниться в центрі зіткнення культур і цивілізацій.

Арєнєв, Володимир
Душниця. - К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2014. - 152 с. +16 ілюстр.

ISBN 978-966-518-656-4

Це місто дуже схоже на наше. Тут є мобілки, інтернет, літаки, телевізори... Школярі так само полюбляють прогулювати уроки, батьки інколи надто зайняті собою. Єдина різниця - повітряні кульки, які можна частіше побачити в найрізноманітніших місцях. А все тому, що в цих кульках після смерті зберігають душі близьких людей. У них - або у величезній давній вежі, яка називається душницею.
«Душниця» - нова фантастична історія від Володимира Арєнє- ва. «Душниця» перемогла на конкурсі дитячої та підліткової книжки «Книгуру-2013», була визнана найкращою мережевою публікацією за даними сайту «Лабораторія фантастики» (2013), отримала престижну премію «Нові горизонти». У серпні 2014 р. на загальноєвропейському фестивалі фантастики «Єврокон» у м. Дублін (Ірландія) Володимир Арєнєв був визнаний найкращим автором фантастичних творів для підлітків, а художник цієї книжки - Олександр Продай - найкращим художником-ілюстратором.
Володимир Арєнєв - автор 21 книжки, лауреат численних літературних нагород зокрема премій ім. О. Беляєва та О. Гончара, найкращий молодий фантаст за результатами «Єврокону-2004». Його твори друкували українською, російською, польською, англійською, французькою та іншими мовами.

Вірші, вміщені під цією обкладинкою, виникали упродовж доброго десятка років і знаменували собою не завжди поступове та плавне поринання ідеалістичного юнака в досвіди, маски і тексти, в мову, в усе на світі, включно з любов'ю. Між «Піснею мандрівного спудея» чи «Казкарем» (обидва — 1980) і останнім на сьогодні циклом «Індія» (1990) лежить страшенно велика відстань довжиною в молодість. Усе це пережите і прожите. Тому ця книжка, можливо, є шлях. Чи цей шлях завершений?

Жоден шлях завершеним не буває. Даруйте нагадування.

Я відібрав сюди вірші з усіх трьох своїх збірок, але найбільше з останньої. Напевно, не всі з віршів, які ще й тепер мені подобаються, можна тут знайти. Ясна справа, тут немає тих, які тепер уже мені не подобаються. Але навіть у цих, «фаворизованих», я намагався іноді щось і якось позмінювати. Це не було переписування, а швидше переживання наново. Я вдячний нагоді знову побувати т а м.

Залишаюся з любов'ю — до рослин, жаб, каменів і птахів, до трави і покручів, загалом до людей, до блазнів, астрологів і жонглерів, до ангелів, до Антонича, до Львова, до інших міст і країн, до вина поезії й поезії вина, до решти світу. До зустрічей.

Українець, вояк Французького іноземного леґіону, отримує завдання вивезти із заблокованої Чечні дочку генерала, на яку полюють російські спецслужби. Ця надзвичайно напружена авантюрно-містична еротична історія гіпнотизує і приголомшує. Однак, попри всі зовнішні принади роману, Василь Шкляр — визнаний майстер сюжету, як завжди, б’є у «больові точки». В «Елементалі» — це насамперед анатомія тероризму, невимірна ціна любови, життя, смерти.
Франція, Чечня, Росія: сучасна авантюрно-містична історія, написана на документальних фактах, добре відомих авторові.

Найлегше заняття в часи війни — ненавидіти чужих. Найважче — досягати порозуміння. Навіть зі своїми. Але треба намагатися, інакше війна ніколи не закінчиться. А щоб порозумітися, необхідно розмовляти. З ким завгодно, як завгодно і про що завгодно. Головне — не втрачаючи людяності, тобто любові й уваги. У поетичній збірці «Життя Марії» Сергій Жадан розмовляє — про найдорожчі листи і спалені мости, втрачені місця і зруйновані міста. Розмовляє римованими віршами й верлібрами, власними і перекладеними словами. Розмовляє зі своїми й чужими, зі святими й не дуже, з убитими військовими і живими біженцями, з Рільке, Мілошем і, звісно, з нами. Щоб врятувати — якщо не нас, то хоча би наших дітей.

Роман написано від імені 35-річного комп'ютерного програміста, який на тлі особистої драми прискіпливо, глибоко й болісно сканує усі вивихи нашого глобалізованого часу. У світі надмірної (дез)інформації і тотального відчуження він — заручник світових абсурдів — прагне подолати комунікативну прірву між чоловіком і жінкою, між родиною і професією, між Україною і світом.
За жанровою стилістикою «Записки українського самашедшого» — насичений мікс художньої літератури, внутрішніх щоденників, сучасного літописання і публіцистики. Це перший опублікований прозовий роман видатної української поетеси.

Двадцяте століття було ареною запеклих змагань у повітроплаванні. Після аеростатів і дирижаблів настала ера швидких летючих машин.

У «Книгу трав, дерев і птахів» увійшли як нові, так і вибрані з кількох попередніх збірок пейзажно-філософські вірші Івана Андрусяка — поета, що еволюціонував від «отруєння голосом» до «фонетики тиші».

Світ жорстокий, тому кожен чоловік народжується воїном. Він носить свою смерть при боці і завжди готовий до битви. Для воїна не існує мирних часів.

Даша была заботливой дочерью и внучкой, искренне любила Лешу, мечтала о свадьбе, уютном доме и детях. Но родители отвернулись от своей послушной дочки, жених — от чистой невесты, престижная клиника — от лучшей медсестры.

Найбільше місця в серці юної красуні Корнелії займає відомий поет-молодомузівець Петро Карманський... Це твір глибокого проникнення письменниці у буття галичан 30-50-х років минулого століття.

Мама саме була у відрядженні, коли почались усі ті дива. Спершу з’явився хлопець, який перекидався лисом, а був Принцом. Тоді наш кіт Фелікс заговорив.

Три покоління однієї родини, три жіночі долі, три щемливі історії, з яких складається вже історія власне країни у жорсткому і несентиментальному ХХ столітті.

Коли на плечі дванадцятилітнього хлопчика лягає тягар відповідальності за інших, коли весь cтрашний ліс повстає проти нього, коли самому треба вирішувати, що є добре і що є погано, кожен крок небезпечної мандрівки може виявитися останнім… Чи вдасться герою дійти до мети своєї подорожі? Чи пощастить йому врятувати людей і при цьому не перетворитися на вовкулаку? Чи допоможе йому те, що він іще підліток а чи встане на заваді?.

«Лексикон інтимних міст» – найбільший за обсягом твір Юрія Андруховича. Невтомний мандрівник Україною, Європою, Америкою, автор розповідає нам 111 історій про 111 міст, з якими йому пощастило пережити щасливі й не дуже, але завжди інтимні – у широкому значенні цього слова – пригоди.

Поява Василя Голобородька в молодій українській поезії середини шестидесятих років одразу ж привернула до себе увагу. Оригінальність поетичної уяви й яскравість метафоричного мислення не лишали сумніву — лави поетів-шестидесятників поповнилися но-
вою оригінальною поетичною індивідуальністю.

«Летюче віконце» - перша книга поета. Вона побачила світ закордоном, адже тоталітарна атмосфера не була готова до таких текстів.

Перед нами постає неординарна, героїчна та майже містична постать: отаманша Маруся, блакитноока красуня із сонячним волоссям.

«Месопотамія» за змістовним наповненням — це дев'ять прозових історій і тридцять віршів-уточнень. Усі тексти цієї книги — про одне середовище, герої переходять з історії в історію, а потім — у вірші. Філософські відступи, фантастичні образи, вишукані метафори й специфічний гумор — тут є все, що так приваблює у творах Сергія Жадана.
[Обережно! Ненормативна лексика!]
* * *
Історії Вавилона, переказані для тих, хто цікавиться питаннями любові й смерті. Життя міста, що лежить поміж рік, біографії персонажів, які б’ються за своє право бути почутими, хроніка вуличних сутичок і щоденних пристрастей. Освідчення й зради, втечі й повернення, ніжність і жорстокість. Найліричніша книга автора.
* * *
Що таке Месопотамія — це кожен розуміє по-своєму. Наприклад, вона може бути осілим між двома замуленими річками пагорбом Харкова. Або будь-яким іншим межиріччям. Із притаманним йому межимов’ям, межинультур’ям, межидержав’ям та рештою трагікомічних випробувань, що підстерігають нас межи народженням і смертю. Одне слово, не схоже, щоб за останні 5—6 тисяч років щось на цьому світі суттєво змінилося. Нам залишається повторювати все ті ж месопотамські подвиги і гріхи. Жадану залишається складати про них вірші і прозу. Бо хто ще між Доном і Сяном уміє так щемно писати про те, що стається з усіма скрізь і завжди?
Олександр Бойченко, літературний критик, публіцист, перекладач

В книзі Костянтина Москальця «Мисливці на снігу» найповніше представлена поетична творчість одного із знакових поетів покоління вісімдесятників, автора відомих пісень «Вона», «Треба встати і вийти», «Армія Світла» та ін.

Новий роман Оксани Забужко, над яким письменниця працювала багато років, перші критики вже встигли назвати шедевром, а авторку порівняти з Достоєвським і Томасом Манном. Це — сучасний епос сучасної України: родинна сага трьох поколінь, події якої охоплюють період від 1940-х років до весни 2004-го. Велика література і жорстока правда — про владу минулого над майбутнім, про кохання і смерть, про споконвічну війну людини за право
бути собою.

Забужко Оксана. Музей покинутих секретів: Роман. Вид. 2-е, доп. - К.: Факт, 2009. — 832 с.
ISBN 978-966-359-293-0

Поезія Сергія Осоки - вічне протиборство любові й смерті на руїнах пам'яті, спроба зупинити чорну течію скорботи і відродити, бодай словом, втрачений вирій.

Мирне й спокійне життя, міцна родина, вірні друзі... Усе, що здавалося непохитним, перевернулося догори дном. Війна роздирає навпіл усі зв'язки, і рідні люди й вірні друзі стають ворогами.

Чи можуть дівчата вагітніти від привида? Всі мешканці маленького острівного канадського містечка не бачать у цьому нічого дивного.

Ця книга -– дивовижна, унікальна, вона, безумовно, ввійде в золотий фонд української літератури. У творчості Мойсея Фішбейна – драматична духовна напруга, безмежна поглинутість буттям України.

Україна, 1930-ті роки. Варя виросла в заможній родині, у якій вміли та любили працювати, тому й господарство мали міцне.

Нову книжку віршів Ганни Осадко я б назвав поетичними історіями, перев’язаними вузлами пам’яті, своєрідною хронікою, яку тонко підсвічують жарівки її поетичної мови.

Книжку «Сатирикон-XXI», яка охопила основний масив прозового й поетичного доробку Олександра Ірванця 50-річнний поет, прозаїк, перекладач та есеїст подарував собі до ювілею. До збірки увійшли вже відомі читачеві два романи Олександра Ірванця: «Рівне/Ровно» та «Хвороба Лібенкрафта», оповідання, які раніше вийшли друком у книжці «Загальний аналіз», та вірші, що їх можна прочитати на сторінках збірки «Мій хрест».
Окрім виданих раніше творів, книжка приваблює і новими творами: поемою «Білорусь» та оповіданням «Play the game». Відтак «Сатирикон-XXI» став своєрідним підсумком трьох десятиліть творчої діяльності автора.

Эта книга – о селе и людях. О селе, в которое так приятно приезжать отдохнуть на лето, но в котором так сложно жить круглый год.

Любов Пономаренко — одна із яскравих і самобутніх українських письменниць, неперевершений майстер неоімпресіоністської новели. Її проза — це проза вразливого і зрячого серця, проза яскрава, густа, образна, лаконічна і вишукана за формою. На кращих новелах Любові Пономаренко лежить і світиться виразна й переконлива ознака талановитості авторки, її своєрідного світобачення і світосприймання. Це синє диво української новелістики.

Пономаренко Любов. Синє яблуко для Ілонки: Новели та повість / Любов Пономаренко. — Львів: ЛА «Піраміда». 2012. — 196 с.
ISBN 978-966-441-228-2

В окрузі старовинного галицького містечка Добромиль в часи середньовіччя у вдови, яку вважають відьмою, народжується син. «Байстрюк!» – зневажливо називають хлопчика односельці поміж себе, однак насправді він є дхампіром (сином мертвого опиря і відьми), істотою іншої раси з особливими магічними властивостями. Саме йому протягом 800 років в різні історичні епохи доведеться стати для добромильської землі опікуном і захисником.
За книгу «Слуга з Добромиля» автор, Галина Пагутяк, яку називають наймістичнішою письменницею України, стала лауреатом Шевченківської премії 2010 року.

Пагутяк Г. Слуга з Добромиля. Роман. — К.: Дуліби, 2006. — 336 с.
ISBN 966-8910-22-2

«Століття Якова» - переможець конкурсів «Коронація слова - 2010» та «Ґранд-коронація слова», визнаний кращим романом десятиріччя.

«...Життя древнього Якова з поліської глибинки, його любові й війни, злочинства й подвиги, пристрасті й муки несподівано виявились куди захопливішими за кілограми детективів із пригодами зомбі, упирів, ФСБ та інших потвор. Серед засилля сучасного літературного силікону Яків зі своєю сімейною сагою впадав в око, як живий серед манекенів: він був справжнім — йому хотілося співпереживати. Жінки, згадуючи деякі епізоди, скліпували сльозу: атож, мелодраматичного в романі чимало, тільки чомусь тому всьому віриш... Чи не тому, що «Століття Якова» — це ще й сто повних років української історії, з усіма її — куди там шекспірівським! — непроговореними й неосмисленими трагедіями, чиї непідбиті рахунки ми й далі продовжуємо оплачувати? І волинське Полісся на перехресті режимів, імперій, народів, армій, культур і субкультур (хто тільки не товкся тут за «століття Якова» — від уланів Пілсудського до наркоділерів на джипах...) — то сцена, на якій розігрується споконвічна драма боротьби людини зі світом за власну душу? І книжка ця — не тільки про дядька-поліщука, мужчину з вимираючої породи справжніх, якого, як тріску, жбурляло по водах вийшлого з берегів XX століття, — а й, якимсь таємничим чином, як то завжди буває з направду добрими книжками, — про кожного з нас?...» (Оксана Забужко)

Манеру Юрія Винничука можна миттєво упізнати, настільки вона відрізняється від усього, що для нас звичне у нашій літературі. Але манера письма у цьому романі – це такожі новий Винничук із захоплюючим сюжетом, в якому є і пошуки давнього манускрипту, і таємниця «Танга смерті», яке виконували в’язні Янівського концтабору у Львові.

Чи знайдеться другий такий фартовий картяр — сумнівно. А такий коханець — й поготів. Він тримає слово і тримається козацьких звичаїв. Зачувши його, велетенські сторожові пси кидаються навтьоки. А коли він веде слід, людоловам не сховатись від безжальної кари.
Друзі кличуть характерника Баламутом, а вороги — Шайтаном.
Та до чого веде затятого відчайдуха таємниця смерті останнього рукоположеного лицаря — діда Пацюка?
Вражаюча історична реконструкція. Легка і захоплива оповідь, сповнена справжніх характерницьких таємниць, дарує кілька годин невідривного задоволення.
У 2007 році Юрій Логвин за цей твір став дипломантом літературного конкурсу «Коронація слова» у номінації «романи».

Історія хвороби й одужання «пересічного українця», що змушений воювати на Балканах. Історія кохання та зради на тлі розквіту та занепаду «шестидесятництва» у Києві.

Головний герой роману — зовсім юний Григорій Сковорода, якого вабили мандри з їх пригодами, містичні вчення, таємні знання. Подорожуючи Австрією та Італією, він потрапив у вир карколомних подій, що змінили політичну карту Європи напередодні Семирічної війни. Тоді він ще не був письменником, ніхто не знав його як філософа. Однак імовірна його причетність до однієї з масонських лож.
Володимир Єшкілєв пропонує не життєпис, а художній роман, в основі якого — пригода. І цього разу він не зраджує собі в намаганні по-своєму роздивитися малодосліджені сторінки української історії. Пригода об'єднує зображені в романі події, що належать і теперішньому часу.
* * *
Роман «Усі кути трикутника» виписаний за канонами пригодницького твору. У ньому — авторське бачення європейських подорожей 1750—1753 рр. молодого Григорія Сковороди. Саме тоді він, на погляд В. Єшкілєва, потрапив до середовища містиків-революціонерів, які належали до різних напрямів та юрисдикції європейської масонерії. Автор виходить із переконання, що видиму історію України рухають і невидимі сили.

Коротке повідомлення кримінальної хроніки в ранковій газеті може стати саме тим поштовхом, який спонукає людину по-новому глянути на своє життя та спробувати знайти в ньому місце для щастя... Христина і Соломія вирушили за кордон шукати кращої долі, то невже тіло однієї з них тепер лежить на бруківці? Колись Христині знайти роботу допоміг... нещасний випадок. Авто німкені Еви збила її, і по дорозі в лікарню вони розговорилися. Ева запропонувала їй не лише роботу, а й місце у своєму серці...
Любовний трикутник, драйвовий Берлін, прості людські переживання, пошуки кращого життя і пошуки себе — усе це в новому романі Наталки Сняданко!

Україна на початку ХХ століття… На терені нашої Батьківщини тривають національно-визвольні змагання. Хто візьме гору в цій боротьбі — принаймні на чиєму боці буде моральна перемога? У своєму романі «Холодний Яр» Юрій Горліс-Горський чітко відповідає на це запитання.

Ця книжка унікальна, з якого боку не поглянь. Перший спільний літературний проект подружжя Прохаськів, перша дитяча книжка Тараса Прохаська та перший досвід Мар’яни Прохасько у ролі ілюстратора.

Роман Юрія Щербака «Час смертохристів. Міражі 2077 року» є гостросюжетним політичним трилером, дія якого розгортається напередодні Четвертої глобальної війни.
Це антиутопія, сигнал тривоги, в якому за гротескною формою і фантастичністю ситуацій стоїть реальна масштабність можливих геополітичних подій майбутнього. Автор широко використовує прийом цитування таємних документів, які розкривають цинізм і подвійні стандарти акторів світової політичної сцени.
Роман Юрія Щербака з'явився через двадцять років після написання автором останнього прозового твору (документальна повість «Чорнобиль»). Збагачений досвідом політичної, державної і дипломатичної діяльності, автор, екс-посол України в США, Канаді, Мексиці та Ізраїлі, дає своє парадоксальне і пророче бачення того, що може статися з Україною в майбутньому.

Страшні видіння приходять до Сашка у снах. Висушені голодом жінка і маленькі діти зазирають йому в обличчя скляними очима, німотно благають про допомогу, простягають до нього руки.