Знайди книгу!

Наочною демонстрацією впливу досвіду на розвиток головного мозку стали дослідження "багатих" і "бідних" щурів. "Багаті" щурі жили невеликими групами в клітках з безліччю щурячих атракціонів, наприклад драбинок чи бігових доріжок. "Бідні" щурі жили в таких самих клітках, але там було пусто і бракувало розваг. За період, що тривав кілька місяців, в "неокортексі" багатих щурів сформувались набагато складніші мережі синаптичних ланцюгів, які з'єднують нейрони, ніж у "бідних" щурів, система нервових зв'язків котрих мала досить примітивний вигляд. Різниця була такою великою, що головний мозок багатих щурів виявився важчим і, що цілком зрозуміло, вони виявляли набагато більшу кмітливість, шукаючи вихід з лабіринту, ніж "бідні" щурі. Аналогічні експерименти з мавпами виявили ті самі відмінності між "багатими" і "бідними" в плані досвіду приматами. Такий же результат, безсумнівно, спостерігатиметься і в людей.