Знайди книгу!

Я чудово бачив свою подальшу долю. Я був бідним і мав ним і залиштись. Та мені насправді й не хотілося грошей. Я навіть не знав чого хочу. Хоча насправді знав. Я хотів кудись заховатися і нічого не робити. Думка про те, щоб кимось стати не тільки лякала мене, мене від неї нудило. Думка про те, щоб стати юристом, радником, інженером чи ще кимось здавалася мені неприйнятною. Одружитися, завести дітей, застрягти в сім’ї. Щодня ходити на роботу, а потім повертатись. Неможливо. Робити щось, приймати участь у сімейних пікніках, святкуваннях Різдва, 4 липня, Дня праці, Дня матері… хіба людина народжувалася для цьбого всього, щоб в результаті померти? Я б краще був посудомийником, щодня повертався б до своєї маленької кімнатки й упивався поки не засну.