Знайди книгу!

Найбільші прокляття чоловіків: відповідальність і провина
Чоловіки не лише не вміють читати емоції людей, але ще й відчувають провину за певні емоційні стани, особливо у жінок. Ця провина ґрунтується на дуже сильній схильності відчувати відповідальність за інших людей, рятувати їх та не дозволяти їм піклуватися про себе.
Приклад: чоловік і жінка зустрічаються в парку. Їхні найпотаємніші бажання дуже схожі між собою. Обоє хочуть триматися за руки, бігати по траві, погладжувати волосся одне одного й торкатися шкіри, розповідати одне одному про себе. Якби вони діяли вільно, то робили б саме так і продовжували це робити, аж поки хтось із них не вирішив би це припинити,— тоді їхні стосунки або змінилися б, або закінчилися б. Однак насправді все відбувається не так. З точки зору чоловіка такі прості дії, як-от взяти її за руку, подивитися їй у вічі й попестити її волосся, негайно піддаються цензурі та замінюються відчуттям провини. Пересічний чоловік відчув би провину за таке плотське, тваринне бажання. Він каже собі, що повинен краще пізнати жінку, перш ніж її торкатися; що він повинен запросити її в кіно та на вечерю, подарувати їй щось, перш ніж вона надасть йому дозвіл на фізичні погладжування, яких він хоче. Або ж він вважатиме своє спонтанне бажання доторкнутися до жінки сексистським і неприйнятним, бо так він перетворює жінку на сексуальний об’єкт, з яким він може контактувати тільки фізично. Тому він придушує свою початкову вільну чуттєву реакцію і замінює її на «більш прийнятну» реакцію, що тамує його почуття провини. Він часто панікує, коли дійсно подобається жінці й вона проявляє свою любов, ніжність, очікування або розчарування. Бо зненацька він опиняється в зоні відповідальності. Він повинен відповісти їй любов’ю у відповідь або ж задовольнити всі її потреби. Якщо він цього не робить, то відчуває себе винним. Найчастіше чоловік пристосовується до цього й розпочинає гру «Винний і спійманий у пастку».
Реакція чоловіка на провину — це втеча від тих почуттів та емоцій, які викликають провину, до пасивної інтелектуальної сфери, де він використовує своє найбільш розвинене вміння — раціональність. Чоловік, який придушує свої справжні почуття через провину, схильний розмірковувати про те, чого він хоче. Він може вирішити, що йому варто цінувати розум жінки, а не її тіло. Або, можливо, він вирішить одружитися з нею. Або що повинен бути чутливим і повинен «боротися» зі своїм шовінізмом. Він продовжує мізкувати над цим, говорити про це й робити речі, які, як він вважає, дозволять виконати свої обов’язки та уникнути почуття провини.
Результат цього процесу, як правило, катастрофічний. Природна, чуттєва реакція обох осіб не отримує можливості проявитися, хоча вона могла б привести до того, чого хочуть обоє. Бажання жінки, як правило, полягає в поглибленні та збагаченні стосунків, у яких оцінюються не тільки її зовнішня краса, а також і її особистість, яка шар за шаром розкриватиметься у стосунках. Бажання чоловіка — це стосунки, у яких він може діяти вільно, не боячись потрапити в пастку. Однак замість цього чоловік робить речі, які він повинен робити, але які він не хоче робити, що й породжує обурення та призводить до брехні, яка ще більше підсилює відчуття провини. Як наслідок, розвиток їхніх стосунків пригальмовується, або вони й узагалі припиняються, так і не розвинувшись. Обурення виникає тому, що чоловік не робить того, що він хоче робити, а робить те, чого він не хоче робити, і відчуває себе зобов’язаним продовжувати це робити, тоді як жінка стає дедалі роздратованішою та все більш таємничою. Він продовжує пристосовуватися до такого порядку речей та поступово втрачає зв’язок з тим, чого він дійсно хоче, і відчуває все більшу провину за свої справжні почуття. Урешті-решт, після певного періоду часу він раптово обриває ці стосунки й тікає від того, що перестало приносити задоволення й стало нестерпним.
Однак ці події не відбуваються у вакуумі. Жінки мають додатковий набір реакцій, які запалюють та підтримують у чоловіків відчуття провини. У багатьох випадках жінки погоджуються з тим, що первинний фізичний інтерес чоловіка до них, жінок, є недоречним і заслуговує на покарання відчуттям провини. Жінки часто потребують гарантій того, що «він хоче від мене більше, ніж просто секс», що «він одружиться зі мною» або «піклуватиметься про мене». Проте дедалі більша кількість жінок, які не мають таких очікувань, вважають, що навіть якщо б вони були готові й бажали триматися за руки, гуляти по траві й навіть якби сказали про це, то чоловіки все одно б трималися за своє почуття провини й не робили кроку назустріч.
Почуття провини — це реакція, якої навчають людей їхні батьки задля впливу на них. Почуття провини не дозволяє дітям прагнути речей, які вони хочуть мати, але батьки проти цього.
Коли хлопчики перетворюються на чоловіків, від них очікують, що вони одружаться та створять сім’ю. Наше суспільство процвітає завдяки працьовитим чоловікам, що виконують роботу. Тому важливо чоловіків обережно заманити в стосунки з жінкою та їхніми дітьми в ізольованому будинку або квартирі. У таких умовах вони зможуть найкраще працювати для своїх роботодавців щодня протягом восьми повних годин. Після роботи їм потрібно вісім додаткових годин, щоб «спустити пар», ще вісім годин, щоб поспати й знову піти працювати. Для того щоб чоловік оптимально виконував свою роботу, він повинен жити з жінкою, яка протягом восьми годин його відпочинку сповнює його новою енергією. Чоловік проводить цілий день на роботі, виготовляючи автомобілі, тож коли він приходить додому, жінка вмикає «режим дружини», дарує йому погладжування і турботу, а тоді вони сплять (бажано не витрачаючи жодної сексуальної енергії) — тож такий чоловік є набагато ефективнішим джерелом праці, ніж самотній чоловік. Отже, чоловікам прищеплюється відчуття, що вони повинні дозволити заманити себе в сильце стосунків з жінкою, щоб роботодавці могли експлуатувати їхню працю. А чоловіки, які намагаються подолати цей стереотип й відмовляються одружуватися та заводити дітей, відчувають через це сильне почуття провини.