Знайди книгу!

Опис:
ВСТУП
Системна криза світової економіки, на жаль, стала головною ознакою початку третього тисячоліття новітньої історії людства.
Практично всі країни світу нині відчувають її нищівні удари, а міжнародна спільнота, очолювана найбільш економічно розвиненими країнами, запроваджує безпрецедентні заходи щодо мінімізації її впливу з тим, щоб її наслідки не призвели до соціальних негараздів у громадянському суспільстві.
Цілком природно, що у найбільш незахищеному стані опинилися країни з перехідною економікою, особливо Центральної та Східної Європи, які після трансформації своїх систем господарювання лише почали розбудовувати свою незалежність та зробили перші кроки до інтеграції у структури світової економічної системи.
Серед них - Україна, в якій однією з провідних складових економіки є аграрний сектор, від характеру розвитку якого суттєво залежить ситуація в державі, адже саме ця галузь визначає не лише рівень продовольчої безпеки країни, але і її місце на провідних світових ринках.
За роки незалежності Україна, з огляду на її унікальні природні ресурси, значний інтелектуальний потенціал та виняткове геополітичне положення, стала одним із провідних виробників та постачальників продовольства на світові ринки, і ці позиції з року в рік зміцнюються.
Разом з тим, саме незавершеність в Україні аграрної, в т.ч. земельної реформи, створюють для галузі непередбачені раніше виклики, які також пов’язані зі світовою системною кризою, та вимагають певного перегляду державної аграрної політики, що здійснювалася до цього часу.
Тому колектив авторів цього видання поставив собі за мету висловити свою позицію щодо шляхів подальшого реформування аграрного сектора нашої держави в досить складних умовах розвитку світової економіки, викликаних, перш за все, кризою світових фінансових ринків.
Хочу зазначити, що висловлена позиція є синтезом власних досліджень, проведених авторами публікації, а також аналізу сучасних наукових видань, що можуть не співпадати з підходами державних офіційних структур, з позицією Інституту розвитку аграрних ринків та Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй, яким автори висловлюють свою вдячність за допомогу, надану при підготовці цієї публікації.