Знайди книгу!

Опис:
Грицик Л. Ю. Студентство в суспільно-політичному житті
Наддніпрянської України (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.):
історіографія. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.06 «Історіографія,
джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни» (032 – Історія та
археологія). – Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
Київ, 2017; Державний вищий навчальний заклад «Переяслав-Хмельницький
державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Переяслав-
Хмельницький, 2017.

У дисертації вперше у вітчизняній та зарубіжній історичній науці
здійснено комплексне історіографічне дослідження студентства в суспільно-
політичному житті Наддніпрянської України другої половини XIX – початку
ХХ ст. Удосконалено періодизацію проблеми з обґрунтуванням її у контексті
розвитку вітчизняного історіографічного процесу, новітніх теоретичних
підходів і методології. Всебічно проаналізовано основні етапи, напрямки та
особливості вивчення теми. Виділено три історіографічні періоди наукової
розробки проблеми: дореволюційний (1860–1917 рр.), радянський (1920–
1991 рр.), сучасний (1991–2017 рр.), у межах яких простежуються сім
підперіодів (1860–1905 рр.; 1905–1917 рр.; 1920-і рр.; початок 1930-х – кінець
1950-х рр.; 1960–1980-і рр.; 1991–2004 рр.; 2005–2017 рр.), які відображають
основні тенденції світової та української історичної науки в інтерпретації
проблем суспільно-політичної історії Російської імперії в цілому і, зокрема,
Наддніпрянської України.
Встановлено пріоритет вивчення студентства на дореволюційному етапі
у контексті т. зв. «університетського питання»; ленінської концепції
реалізації «координованого політичного виступу студентів з пролетаріатом»
у радянські часи; продовження традицій вітчизняної історіографії до кінця
ХХ ст. зарубіжними українськими істориками через публікацію мемуарної
спадщини безпосередніх учасників національно-політичної діяльності
студентів підросійської України. Акцентовано увагу на формуванні
історіографічного підґрунтя європейських національних наративів новітнього
часу (концепція «національно-визвольних рухів» М. Гроха), в тому числі й
України, що позначилося на сучасних дослідженнях студентського руху в
Наддніпрянщині у контексті вивчення історії вітчизняної національної ідеї та
державницьких процесів, національного руху, української інтелігенції.
Наголошується, що означена тематика в історіографічному плані постає
багатоаспектним і складним комплексом питань вітчизняної історії ХІХ –
початку ХХ ст., поєднуючи розвиток суспільної свідомості й історичного
пізнання. Аналіз історіографічного відображення соціальних характеристик
наддніпрянського студентства з другої половини ХІХ ст. до сьогодні
дозволив констатувати виведення даного питання на рівень спеціалізованого
вивчення на початку ХХІ ст. Виявлено, що дослідження студентства
Наддніпрянської України в новітній історіографії характеризується якісним
та кількісним збагаченням історичних знань щодо соціальної сфери його
життєдіяльності, на основі чого здійснено перегляд радянської інтерпретації
особливостей формування означеного прошарку, а також удосконалено
вивчення політичної складової студентського руху, подолання однобічності в
її вивченні, поглиблено розуміння її передумов і причин.
Розкрито особливості суто історіографічного вивчення проблеми, яке
демонструє розвиток від бібліографічно-анотаційних оглядів літератури
індивідуальних праць радянських істориків з історії студентського руху
означеного часу до сучасних фундаментальних робіт з історіографії
взаємовідносин вищих навчальних закладів з владою у контексті освітніх
реформ в імперії.
Виявлено, систематизовано та класифіковано комплекс джерел за період
1850-х–2017 рр., розкриті їх об’єктивність і інформаційний потенціал.
Введено до наукового обігу широке коло нових історіографічних джерел, які
практично не підлягали історіографічній обробці. На основі останніх
концептуально переглянуто ключові аспекти досліджуваної теми.
Встановлено, що позитивною тенденцією наприкінці ХХ – на початку
ХХІ ст. у даному контексті виступає систематичне збагачення комплексу
історіографічних джерел з теми через залучення нових документів та
матеріалів у конкретно-історичні дослідження окремих аспектів участі
студентства в суспільно-політичному житті Наддніпрянської України,
публікації, присвячені нормативно-правовим засадам організації навчально-
виховного процесу в її конкретних вузах, збірники спогадів професорсько-
викладацького складу та самих студентів.
Розглянуто теоретико-методологічні основи наукових досліджень
проблеми. Виходячи з історіографічної оцінки інтерпретацій понятійного
оформлення «студентського руху» як однієї з ключових дефініцій тематики,
запропоновано її авторське визначення. Відзначено актуальність
соціокультурного підходу, який, з точки зору сучасної історіографії, акцентує
увагу на з’ясуванні співвідношення історичного знання (пізнання) і
національної свідомості.
З’ясовано особливості дослідження українського студентського руху як
соціально-політичного феномену в Російській імперії в цілому, і в
Наддніпрянській Україні зокрема. Розкрито особливості відображення в
історичній літературі взаємозв’язку «академічного» та політичного етапів
студентського руху в Наддніпрянській Україні у контексті
загальноросійського демократичного руху. Феноменальність студентського
руху демонструється через переплетення, взаємодію і прояв зазначеної
частини тодішньої інтелігенції як учасника освітніх, громадських та
націотворчих процесів.
Доведено предметне представлення студентської тематики як вагомого
фактору українського національного відродження та націотворення
в українській та зарубіжній історіографії. Висвітлено історіографію
питання регіональних особливостей суспільно-політичної діяльності
наддніпрянського студентства у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., а
також здійснено спробу історіографічної реконструкції загальноукраїнського
виміру громадсько-політичного життя студентів в означений період,
особливостей їх взаємовідносин на національному ґрунті.
Окреслено методологічні особливості та тематичні напрямки наукової
розробки питання утвердження національної ідентичності студентів
Наддніпрянщини у другій половині ХІХ ст. Виділено визначальні ознаки
історичної реконструкції формування власне українського світогляду
наддніпрянського студентства, серед яких ключове місце займають
романтичні тенденції ХІХ ст., феномен т. зв. «українофільства», течія
«хлопоманства» та громадівський рух. У ході історіографічного аналізу
проблеми з’ясовано, що у формуванні української національної ідеї,
зверненні до «українства» у другій половині ХІХ ст., яке еволюціонувало у
державницьку ідею наприкінці століття, одну з визначальних ролей відіграли
етнокультурні особливості вузівського середовища Наддніпрянської України.
Акцентовано увагу на доведенні в історіографії єдності національних
прагнень студентства Ліво- та Правобережжя України попри різне історико-
культурне та етнічне підґрунтя, на якому вони формувалися. Розкрито
першочергову роль молоді у зародженні та розвитку означених національно-
культурних течій, які стали основою демократичного руху на підвладних
Російській імперії українських землях ХІХ – початку ХХ ст.
Встановлено пріоритет загальноєвропейського контексту наукової
розробки проблеми розгортання українського національного руху у
студентському середовищі Наддніпрянської України. Приділено увагу
сучасним підходам, головним чином, вітчизняних дослідників щодо питання
витоків українофільських орієнтацій студентства Наддніпрянщини задля
подолання неоднозначностей у системному розумінні ідейного поля
українського студентського руху ХІХ – початку ХХ ст.
Вперше в історіографічному плані порушено питання дослідження
«соборних» тенденцій у відображенні взаємовідносин між студентами вищих
навчальних закладів українських земель, які перебували під владою двох
абсолютно різних імперій. Встановлено, що попри спорадичний та
неоднозначний характер взаємовідносин наддніпрянського та
західноукраїнського студентства, висновки науковців ілюструють
беззаперечність факту їх спільного ідейного підґрунтя, де точкою перетину
постає співпраця у контексті «п’ємонтизації» Галичини. Аргументовано
пріоритет модерністського підходу у висвітленні національно-культурної
діяльності українського студентства в другій половині ХІХ – на початку
ХХ ст.
Узагальнена історіографічна реконструкція участі освіченої молоді в
загальнодемократичних процесах у Російській імперії другої половини ХІХ –
початку ХХ ст. З’ясовано особливості вивчення рівня поширення соціал-
демократичних ідей у студентському середовищі Наддніпрянщини, місця
власне наддніпрянських студентів у революційних подіях початку ХХ ст.
Виділено аспект дослідження польсько-українських взаємовпливів у
студентському середовищі Наддніпрянщини, а також соціально-політичного
портрету студентів-євреїв у Російській імперії загалом та підросійській
Україні, соціально-політичної позиції студентів інших національностей,
окреслено ключові моменти їх участі в її громадсько-політичних реаліях
другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Висвітлено ключові засади концепції
«національних проектів», яка поглиблює розуміння означених питань.
На основі з’ясування внеску вітчизняних і зарубіжних вчених у
дослідження означеної теми, закономірностей її наукового осмислення
відзначається диспропорційність репрезентації властивих їй проблемних
питань та аспектів, часте дублювання фактологічного матеріалу, розбіжності
в їх оцінках. На основі цього констатується необхідність і доцільність
подальшої наукової розробки проблеми, враховуючи динаміку
історіографічного процесу та його постійне збагачення новою інформацією.
Актуальною є потреба історичних та історіографічних досліджень питань
соціальних джерел формування наддніпрянської студентської корпорації, її поліетнічної природи, яка справила неабиякий вплив на перебіг тогочасних
вітчизняних національно-культурних та політичних реалій; співвідношення
ідейних течій суспільної думки для розуміння протестних заходів
студентства на кожному з етапів студентського руху в Наддніпрянщині.
Фактично не розробленою постає сфера спеціалізованих вищих навчальних
закладів підросійської України другої половини ХІХ – початку ХХ ст., поряд
із комплексною репрезентацією проблеми на прикладі, головним чином,
університетських міст Наддніпрянщини (Київ, Харків, Одеса). Акцентовано
увагу на перспективності системного осмислення проблеми в
історіографічному плані, оскільки здійснене дослідження є першим у
вивченні означеної тематики з точки зору історіографії.
Наукове та практичне значення роботи полягає у тому, що теоретичні
узагальнення, оцінки й висновки, методологічні підходи автора сприятимуть
всебічному науковому осмисленню історії/історіографії суспільно-
політичного життя України ХІХ–ХХ ст., українського національного руху;
можуть скласти основу спецкурсів відповідної тематики та бути використані
в загальних курсах з вітчизняної історіографії та історії України. Виконане
дослідження концентрує увагу дослідників на ще не вирішених завданнях,
розробці актуальних проблем місця студентства в суспільно-політичному
житті України кінця XІХ – початку ХХ ст.
Ключові слова: історіографія, історіографічний процес, вітчизняна
історична наука, вища освіта, студентство, студентський рух, суспільно-
політичне життя, Наддніпрянська Україна.