Жизнеописание учёного-историка на перекрёстке историографических традиций: Теория. Методология. Практика (рос.)
Тетяна Миколаївна Попова / науковапраця
Опис:
Висвітлено проблеми сучасного біографізму – наукового біоісторіописання. Порушено широке коло питань з теорії, методології та дослідницьких практик біографічного жанру. Проаналізовано значний діапазон інтелектуальних стратегій із різноманітних сфер соціогуманітаристики, плетиво яких дозволяє виявити евристично продуктивні ідеї, спрямовані на радикальне переформатування дослідницького інструментарію біоісторіографії – проблемного поля дисципліни історіографії (історії історичної науки). Фокус біоісторіографії зорієнтовано на студіювання особистості, життя та творчості істориків, репрезентація яких у книжці окреслена колом професійних вчених. Розглянуто інституціональний статус біографіки, біографістики, нової біографічної історії (нової біографіки). Акцентовано увагу на проблемі категоріального апарату сучасного біографізму, розглянуто можливості вживання різноманітних біо-понять в єдиному дослідницькому просторі з урахуванням первісних наукових традицій. Висунуто авторську модель біоісторіографічного аналізу, котра доповнює багатоманітні біографічні моделі, які циркулюють у сучасній біографічній літературі.
Опрацьовано проблеми наратизації, сценаризації, інструменталізації біографічних текстів, як-от дует «автор-герой», тезаурусний підхід в біо-дослідженнях, операційні категорії – предмет/об’єкт, метод/підхід, біо-факт/біо-джерело, варіанти структури джерельної бази біоісторіографічних досліджень тощо. Представлено галерею портретів вчених-істориків, професорів Новоросійського університету (1865–1920), зокрема образи О.Г.Брікнера, О.І.Маркевича, Є.М.Щепкіна, Є.П.Трифільєва, В.Е.Крусмана, А.В.Флоровського, П.М.Біциллі. Обрана форма – біоісторіографічний етюд, метою якого є конструювання образу історика, розгорнуте за певним контекстом, різноманітними композиційними варіаціями біо-матеріалу та конкретним біографічним ключем. Окрім персонологічно зорієнтованих етюдів, представлено абрис дисциплінарного співтовариства русистів у Одеському (Новоросійському) університеті на рівні кафедральної корпорації.
Обстоюється теза, що ідея симбіозу традиційних форм і радикально-революційних новацій з неосяжного полідисциплінарного поля, конфігурованого провідними парадигмами «східного» і «західного» академічних світів, є базовим дороговказом у процесі оновлення біоісторіографії, реактуалізації та ресемантизації цього традиційного поняття-інструмента вітчизняної науки.
Висвітлено проблеми сучасного біографізму – наукового біоісторіописання. Порушено широке коло питань з теорії, методології та дослідницьких практик біографічного жанру. Проаналізовано значний діапазон інтелектуальних стратегій із різноманітних сфер соціогуманітаристики, плетиво яких дозволяє виявити евристично продуктивні ідеї, спрямовані на радикальне переформатування дослідницького інструментарію біоісторіографії – проблемного поля дисципліни історіографії (історії історичної науки). Фокус біоісторіографії зорієнтовано на студіювання особистості, життя та творчості істориків, репрезентація яких у книжці окреслена колом професійних вчених. Розглянуто інституціональний статус біографіки, біографістики, нової біографічної історії (нової біографіки). Акцентовано увагу на проблемі категоріального апарату сучасного біографізму, розглянуто можливості вживання різноманітних біо-понять в єдиному дослідницькому просторі з урахуванням первісних наукових традицій. Висунуто авторську модель біоісторіографічного аналізу, котра доповнює багатоманітні біографічні моделі, які циркулюють у сучасній біографічній літературі.
Опрацьовано проблеми наратизації, сценаризації, інструменталізації біографічних текстів, як-от дует «автор-герой», тезаурусний підхід в біо-дослідженнях, операційні категорії – предмет/об’єкт, метод/підхід, біо-факт/біо-джерело, варіанти структури джерельної бази біоісторіографічних досліджень тощо. Представлено галерею портретів вчених-істориків, професорів Новоросійського університету (1865–1920), зокрема образи О.Г.Брікнера, О.І.Маркевича, Є.М.Щепкіна, Є.П.Трифільєва, В.Е.Крусмана, А.В.Флоровського, П.М.Біциллі. Обрана форма – біоісторіографічний етюд, метою якого є конструювання образу історика, розгорнуте за певним контекстом, різноманітними композиційними варіаціями біо-матеріалу та конкретним біографічним ключем. Окрім персонологічно зорієнтованих етюдів, представлено абрис дисциплінарного співтовариства русистів у Одеському (Новоросійському) університеті на рівні кафедральної корпорації.
Обстоюється теза, що ідея симбіозу традиційних форм і радикально-революційних новацій з неосяжного полідисциплінарного поля, конфігурованого провідними парадигмами «східного» і «західного» академічних світів, є базовим дороговказом у процесі оновлення біоісторіографії, реактуалізації та ресемантизації цього традиційного поняття-інструмента вітчизняної науки.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.