ОДПУ/НКВС у радянському плакаті та карикатурі (1930-ті – початок 1940-х рр.)
Ксенія Кузіна / історичнастаття
Опис:
"З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ" №1 (51) 2019
Мета дослідження – виявити та проаналізувати форми і способи візуальної репрезентації органів ОДПУ/НКВС у друкованій графіці СРСР 1930-х – початку 1940-х рр. Авторкою було відібрано та використано 21 плакат та 17 карикатур. Серед них роботи В.Дені, М.Долгорукова, М.Хазановського, Б.Єфимова, Б.Фрідкіна та ін.
У досліджені використані як загальнонаукові, так і специфічні історичні методи. Для аналізу візуальних даних були застосовані такі методи: контент-аналіз, іконографічний аналіз, порівняльний аналіз. Авторка інтерпретує плакати та карикатури крізь призму теорії архетипів Карла Юнга.
Для більшовицької ідеології, побудованій на бінарній моделі мислення, був властивий погляд на суспільство та міжнародні відносини як протиборство «своїх» та «чужих», «героїв» та «ворогів». Радянська пропаганда прагнула представити «героїчний» образ співробітників ОДПУ/НКВС у контексті боротьби із «ворогами». Ці пропагандистські образи апелювали до архаїчних уявлень про «добро» та «зло».
Плакатне мистецтво ефективно репрезентувало образи владних структур завдяки своїй доступності та зрозумілості для масового глядача. Радянський плакат перетворився на фактор соціальної мобілізації. Плакати спонукали до боротьби із ворогом, водночас «легітимізуючи» дії органів державної безпеки СРСР.
У статті аналізується знакова структура радянських плакатів. Авторкою зроблений висновок про те, що радянський агітпроп звертався до образів та символів релігійного мистецтва та народного епосу з метою більш дієвого маніпулювання суспільною думкою. Зокрема, плакатисти використовували такі символічні позначення органів ОДПУ/НКВС, як блискавка, меч, рука, антропоморфні зображення. Знайомі реципієнтові символи були екстрапольовані під новим кутом на суспільно-політичне життя 1930-х рр. Образ співробітників Державного політуправління, а згодом Наркомвнусправа конструювався як образ «захисника», «охоронця», «справедливої караючої сили». Візуальні образи співвідносилися із вербальними, які широко пропагувалися ЗМІ. Повторюваність цих образів закріплювала стереотипи.
"З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ" №1 (51) 2019
Мета дослідження – виявити та проаналізувати форми і способи візуальної репрезентації органів ОДПУ/НКВС у друкованій графіці СРСР 1930-х – початку 1940-х рр. Авторкою було відібрано та використано 21 плакат та 17 карикатур. Серед них роботи В.Дені, М.Долгорукова, М.Хазановського, Б.Єфимова, Б.Фрідкіна та ін.
У досліджені використані як загальнонаукові, так і специфічні історичні методи. Для аналізу візуальних даних були застосовані такі методи: контент-аналіз, іконографічний аналіз, порівняльний аналіз. Авторка інтерпретує плакати та карикатури крізь призму теорії архетипів Карла Юнга.
Для більшовицької ідеології, побудованій на бінарній моделі мислення, був властивий погляд на суспільство та міжнародні відносини як протиборство «своїх» та «чужих», «героїв» та «ворогів». Радянська пропаганда прагнула представити «героїчний» образ співробітників ОДПУ/НКВС у контексті боротьби із «ворогами». Ці пропагандистські образи апелювали до архаїчних уявлень про «добро» та «зло».
Плакатне мистецтво ефективно репрезентувало образи владних структур завдяки своїй доступності та зрозумілості для масового глядача. Радянський плакат перетворився на фактор соціальної мобілізації. Плакати спонукали до боротьби із ворогом, водночас «легітимізуючи» дії органів державної безпеки СРСР.
У статті аналізується знакова структура радянських плакатів. Авторкою зроблений висновок про те, що радянський агітпроп звертався до образів та символів релігійного мистецтва та народного епосу з метою більш дієвого маніпулювання суспільною думкою. Зокрема, плакатисти використовували такі символічні позначення органів ОДПУ/НКВС, як блискавка, меч, рука, антропоморфні зображення. Знайомі реципієнтові символи були екстрапольовані під новим кутом на суспільно-політичне життя 1930-х рр. Образ співробітників Державного політуправління, а згодом Наркомвнусправа конструювався як образ «захисника», «охоронця», «справедливої караючої сили». Візуальні образи співвідносилися із вербальними, які широко пропагувалися ЗМІ. Повторюваність цих образів закріплювала стереотипи.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.