Жертва, свідок чи виконавець? Кримінальна справа на співробітника УНКВС по Чернігівській області Я. Баутіна
Роман ПодкурОлена Лисенко / історичнастаття
Опис:
"З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ" №2 (50) 2018
На підставі документів архівно-кримінальної справи, матеріалів службового розслідування та особової справи колишнього начальника 4 відділу УНКВС по Чернігівський області Я.Баутіна досліджено перебіг масових репресивних операцій під час Великого терору. На прикладі біографії конкретної постаті визначено варіативність стратегій, до яких вдавалися чекісти з метою уникнення покарання за звинуваченнями у «порушені соціалістичної законності» або його мінімізації.
Відтворюючи основні етапи біографії Я. Баутіна, авторами використано антропологічний та просопографічний підхід. Для реалізації означеної мети були задіяні біографічний, проблемно-хронологічний, конкретно-пошуковий, історико-генетичний, лінійно-хронологічний методи, методи психологічної та історичної реконструкції.
Автори на підставі виявлених архівних матеріалів, що запроваджуються до наукового обігу вперше, розкривають нові нюанси в організації та реалізації масових операцій у 1937–1938 рр. Основними методами фальсифікації кримінальних справ були маніпуляція інформацією, психологічний тиск, катування, використання підставних свідків, корекція протоколів допитів тощо. Ці методи слідчої роботи були санкціоновані керівництвом НКВС СРСР та НКВС УРСР.
Досліджено базові стратегії поведінки співробітників держбезпеки, які прагнули убезпечити себе від обвинувачень у порушенні «соціалістичної законності» і у такий спосіб мінімізувати покарання: від заперечення власної провини та перекладанні її на безпосереднє керівництво та колег до показового каяття та запевнянь у особистій лояльності до вищого партійно-державного керівництва. У повоєнний період та наступні десятиліття вище партійно-державне керівництво не було зацікавлене у реальному покаранні співробітників державної безпеки. Суворо покарали (зокрема, розстріляли) лише одіозних керівників, які входили до найближчого оточення союзного чи республіканського наркомів. Всі інші колишні співробітники держбезпеки були або арештовані, або ув’язнені на нетривалі терміни, або позбавлені посад в органах НКВС, але при цьому продовжили свою кар’єру чи на господарському, чи на низовому партійному поприщах.
"З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ" №2 (50) 2018
На підставі документів архівно-кримінальної справи, матеріалів службового розслідування та особової справи колишнього начальника 4 відділу УНКВС по Чернігівський області Я.Баутіна досліджено перебіг масових репресивних операцій під час Великого терору. На прикладі біографії конкретної постаті визначено варіативність стратегій, до яких вдавалися чекісти з метою уникнення покарання за звинуваченнями у «порушені соціалістичної законності» або його мінімізації.
Відтворюючи основні етапи біографії Я. Баутіна, авторами використано антропологічний та просопографічний підхід. Для реалізації означеної мети були задіяні біографічний, проблемно-хронологічний, конкретно-пошуковий, історико-генетичний, лінійно-хронологічний методи, методи психологічної та історичної реконструкції.
Автори на підставі виявлених архівних матеріалів, що запроваджуються до наукового обігу вперше, розкривають нові нюанси в організації та реалізації масових операцій у 1937–1938 рр. Основними методами фальсифікації кримінальних справ були маніпуляція інформацією, психологічний тиск, катування, використання підставних свідків, корекція протоколів допитів тощо. Ці методи слідчої роботи були санкціоновані керівництвом НКВС СРСР та НКВС УРСР.
Досліджено базові стратегії поведінки співробітників держбезпеки, які прагнули убезпечити себе від обвинувачень у порушенні «соціалістичної законності» і у такий спосіб мінімізувати покарання: від заперечення власної провини та перекладанні її на безпосереднє керівництво та колег до показового каяття та запевнянь у особистій лояльності до вищого партійно-державного керівництва. У повоєнний період та наступні десятиліття вище партійно-державне керівництво не було зацікавлене у реальному покаранні співробітників державної безпеки. Суворо покарали (зокрема, розстріляли) лише одіозних керівників, які входили до найближчого оточення союзного чи республіканського наркомів. Всі інші колишні співробітники держбезпеки були або арештовані, або ув’язнені на нетривалі терміни, або позбавлені посад в органах НКВС, але при цьому продовжили свою кар’єру чи на господарському, чи на низовому партійному поприщах.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.