Академік АН УРСР К. Г. Воблий – вчений і організатор економіко-географічної науки та цукрово-бурякової кооперації (перша половина ХХ століття)
Віталій Ничкалюк / історичнадисертація
Опис:
Ничкалюк В. Г. Академік АН УРСР К. Г. Воблий – вчений і організатор
економіко-географічної науки та цукрово-бурякової кооперації (перша половина
ХХ століття). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.07 «Історія науки й техніки». –
Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії
аграрних наук України. Київ, 2018.
Дисертація присвячена комплексному дослідженню життєвого шляху та
науково-організаційної діяльності професора К. Г. Воблого, науковому аналізу
його внеску в розвиток економіко-географічної науки та цукрово-бурякової
кооперації.
Робота складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку
використаних джерел і додатків. У вступі обґрунтовано актуальність дослідження,
визначено об’єкт, предмет, мету і поставлені завдання, розкрито наукову новизну
і практичне значення отриманих результатів.
Вперше на основі системного аналізу стану наукової розробки проблеми,
введення до наукового обігу низки маловідомих архівних джерел і
документальних видань виявлено фактори, які вплинули на формування
наукового світогляду К. Г. Воблого. Сформульовано авторське бачення
важливості наукової-організаційної та освітньої діяльності вченого в Університеті
Святого Володимира та Київському комерційному інституті; визначено
результативність науково-організаційної роботи з питань цукрово-бурякової
кооперації.
З’ясовано внесок К. Г. Воблого в історію економічної науки та народного
господарства, організацію праці науковців, вивчення проблем цукрово-бурякової
промисловості, комплексного освоєння Дніпра, внутрішньої і зовнішньої торгівлі,
у розвиток і розміщення продуктивних сил України, створення нових галузей
промисловості та комплексного розвитку районів. Не менш важливою є наукова 3
схема районування України К. Г. Воблого, згідно з якою він виділив: Південно-
Східний, Центральний і Західний райони. Результати багаторічних пошуків і
систематизація доробку вченого втілилися у підготовці та виданні низки наукових
праць галузевого характеру, зокрема першого підручника «Економічна географія
України», кількох підручників зі статистики та політичної економіки.
Систематизовано наукові праці К. Г. Воблого за тематичними рубриками:
перший період (1901–1931): еміграція, політична економіка, статистика,
економіка страхування, аграрне питання, сільськогосподарська кооперація,
економічна географія, цукробурякова промисловість; другий період (1932–1947):
проблема Великого Дніпра, економічне районування, організація праці науковця,
економічна географія.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в
заповненні прогалин у вивченні діяльності К. Г. Воблого в галузі економіки та
бурякової кооперації, зокрема через систематизацію й аналіз наукової спадщини
вченого.
Результати дисертаційного дослідження можуть бути корисними науковцям
при написанні монографій, підручників з історії науки і техніки, сільського
господарства, історії України та використані в навчальному процесі при
розробленні й викладанні спецкурсів з історії сільського господарства, економіки
та економічної географії.
З’ясовано, що вищу фахову освіту К. Г. Воблий отримав у Варшавському
університеті, де майбутній вчений виявив особливий науковий інтерес до проблем
економіки, розвитку і розміщення продуктивних сил, вивченню яких згодом
присвятив усе своє життя. Його науковий світогляд сформувався під впливом,
передусім, професора Г. Ф. Симоненка. Ще студентом третього курсу за наукову
працю «Заатлантическая эмиграция, её причины и следствия (Опыт статистико-
экономического исследования)» він був відзначений у 1903 р. радою університету
золотою медаллю, а його робота була опублікована у Варшаві в 1904 р. У тому ж
році К. Г. Воблий видав вище згаданий критичний огляд книги М. Туган-4
Барановського – «Очерки из новейшей истории политической экономии» в
журналі «Народное хозяйство».
На основі особистісно-діяльнісного підходу вперше запропоновано
періодизацію життя та наукової діяльності професора К. Г. Воблого: І період
(1896–1906) – формування наукового світогляду під час навчання у
Варшавському університеті та закінченням його із золотою медаллю і науковим
званням кандидата права в 1904 р., Костянтин Григорович був залишений у ньому
для підготовки до професорського звання по кафедрі політичної економії і
статистики; ІІ період (1907–1918) – науково-педагогічна діяльність в Університеті
Святого Володимира та Київському комерційному інституті; (1919–1947) –
наукова діяльність в УАН-ВУАН-АН.
Науково-педагогічну діяльність К.Г. Воблий розпочав вже в Університеті
Святого Володимира спочатку професором-стипендіатом, а після складання в
1905/06 навчальному році усного іспиту на ступінь магістра політичної економії й
отримання звання приват-доцента по кафедрі політичної економіки і статистики
(1907–1909 рр.) в січні 1907 р. почав викладати в цьому університеті політичну
економіку. Одночасно з університетським курсом він читав теорію політичної
економіки в Київському комерційному інституті, був одним з ініціаторів його
створення (на базі Вищих комерційних курсів), статистику на Київських вищих
жіночих курсах. У тому ж 1907 р. опублікував брошуру про метод в історії
політекономії, а в наступному році – посібник з курсу лекцій зі статистики. У
1908 р. він був одним із засновників і дійсним членом Товариства економістів при
Київському комерційному інституті. У тому ж році відряджений з науковою
метою до Петербурга і Варшави.
З’ясовано, що у 1909 р. у Відні й Лейпцигу була опублікована німецькою
мовою стаття К.Г. Воблого про внесок у господарську історію Польщі та кілька
рецензій на іноземні видання. Але найголовнішим було видання у тому ж 1909 р.
монографії «Очерки по истории польской фабричной промышленности за 1764 –
1830 годы». На її основі він захистив магістерську дисертацію з політичної 5
економіки в Київському університеті. З того ж часу його призначено на посаду
професора вишу по кафедрі політичної економіки і статистики.
У 1911 р. в Києві професор К.Г. Воблий публікує чергову монографію
«Третья профессионально-промышленная перепись в Германии (Опыт аналитико-
методологического исследования)». На основі цієї праці у квітні того ж року ним
була успішно захищена докторська дисертація з присудженням наукового ступеня
доктора політичної економіки і статистики та присвоєно вчене звання
ординарного професора Київського університету. В основу монографії покладено
матеріали проведених в 1882, 1895 і 1907 рр. господарських переписів у
Німеччині, інших європейських країнах, а також США. Ці переписи дали змогу
простежити еволюцію економічного розвитку Німеччини за 25 років, узагальнити
методику їх проведення і техніку статистичних обчислень. На основі переписів
автор доводив пріоритет дрібних сільськогосподарських підприємств порівняно з
великими. Ця праця відіграла генеруючу роль у підготовці та проведенні 20-го
Всеросійського перепису.
Одночасно з 1912 по 1917 р. К. Г. Воблий працював професором Київського
комерційного інституту по кафедрі політичної економіки, опублікував план
створення соціального кабінету при музеї інституту, а з 1917 по 1919 р. обіймав
послідовно посади вченого секретаря ради і виконуючого обов’язки ректора.
З’ясовано, що у 1918–1921 рр. він працював професором Таврійського
університету (м. Сімферополь).
Професора К.Г. Воблого як відомого вченого-економіста і педагога вищої
школи було обрано 17 травня 1919 р. академіком Української академії наук зі
спеціальності «промисловість і торгівля». Відтоді з академією було пов’язано
подальше життя вченого. Водночас він продовжує педагогічну роботу в
Київському інституті народного господарства та Київському державному
університеті.
У цей час К.Г. Воблий приділяє багато уваги вивченню основних галузей
народного господарства України – промисловості, транспорту, сільському
господарству та торгівлі. Кожну з цих галузей він розглядав в історичному 6
аспекті, їх виникнення, розміщення, розвиток і взаємозв’язки. Результати цих
досліджень було покладено в основу посібника «Экономическая география
Украины», виданого в 1919 р., який після доопрацювання і доповнення
перевидавався українською мовою ще п’ять разів (1922, 1925, 1927, 1929 і
1930 р.). Підручник для різних типів навчальних закладів містив вступ і сім
розділів, доволі ґрунтовну характеристику розвитку і розміщення окремих
галузей народного господарства. У вступі автор викладав своє бачення суті
економічної географії та її завдання, оцінку географічних умов господарського
життя України, в тому числі значення економічного районування. Досить
ґрунтовними, на наш погляд, виявилися перші два розділи. У першому розділі
книги наведено дані про територію, кількісний склад і розміщення населення.
Багато уваги відведено методам обробки статистичних матеріалів про населення
та іншим демографічним питанням. Другий розділ висвітлює розвиток і
географію сільського господарства (сільськогосподарських промислів).
У 1921 р. академік К.Г. Воблий став членом III соціально-економічного
відділу ВУАН, де зосереджувалася на той час основна економіко-географічна
діяльність, очолював у ньому науково-дослідну кафедру економіки, торгівлі й
промисловості. У 1922 р. організував Товариство економістів у Києві, спочатку
очолював у ньому кооперативну секцію, а протягом 1923–1927 рр. був головою
президії. Протягом часу активної науково-практичної діяльності К. Г. Воблий
написав близько 450 наукових праць: фундаментальні монографії, підручники,
аналітичні та комплексні дослідження окремих галузей народного господарства,
статті, замітки, економічні огляди тощо. За багаторічну науково-педагогічну і
громадську діяльність К. Г. Воблого було нагороджено Орденом Леніна та
Трудового Червоного Прапора.
З 1925 по 1930 р. учений був керівником Семінару з вивчення продуктивних
сил народного господарства України при ВУАН. У 1926 р. продовжував
досліджувати окремі галузі народного господарства, зокрема текстильну
промисловість, у 1927 р. – кооперативний крамообіг, біржову торгівлю. 7
Одночасно з 1919 по 1930 р. він продовжував викладати на кафедрі
політичної економіки і статистики промисловості та економіки страхування
Київського інституту народного господарства. У 1927–1928 рр. його було
призначено заступником керівника науково-дослідної кафедри кооперації
Київського кооперативного інституту та завідувачем кафедри торговельної секції.
У 1927–1930 рр. К. Г. Воблий керував Комісією з вивчення народного
господарства України при Всеукраїнській академії наук, яка розробила перший
варіант комплексного розв’язання проблеми Великого Дніпра, підготувала
науковий збірник «Становище сільського господарства степової України». У
1928–1939 рр. він був обраний віце-президентом і членом президії ВУАН.
Значний період творчої діяльності академіка пов’язаний з публікацією в
Києві ґрунтовної багатотомної монографії «Нариси з історії російсько-української
цукробурякової промисловості», над якою він працював протягом десятиліть,
аналізуючи архівні, статистичні, літературні та інші документальні матеріали. У
1928 р. вийшло два випуски 1-го тому. В цьому ж році побачила світ його книга
«Опыт истории свеклосахарной промышленности СССР», т. 1. У 1930 р. був
виданий 2-й том вищезгаданої монографії, який охоплював пореформений період
до 1894–1895 рр., у 1931 р. вийшов у світ перший випуск 3-го тому, що
охоплював період напередодні Першої світової війни. На жаль, 4 і 5 томи,
підготовлені в 30-40-х роках, не були опубліковані через заборону цензурою, а
рукописи донині зберігаються у фондах Національної бібліотеки ім.
В.І. Вернадського. Саме виникнення й розвиток цукробурякової промисловості
К.Г. Воблий аналітично і документально обґрунтовує як економічний вихід з
аграрної кризи, яка в той час охопила деякі райони країни. Великий інтерес
становить критична оцінка автором літератури і першоджерел, на яких базується
дослідження. Паралельно у 1928 р. він обґрунтовує необхідність України мати
свій текстильний центр.
К. Г. Воблий у 1933 р. був одним із організаторів кафедри економічної та
соціальної географії у Київському державному університеті, а у 1936 р. створив
відділ економічної географії в Інституті економіки, який він очолив. Надалі він та 8
його співробітники у довоєнний період були провідними дослідниками природи і
господарства України, результати досліджень яких було опубліковано в «Нарисах
економічної географії» вже після війни і смерті вченого.
З 1934 по 1938 р. він продовжує активно працювати у Комісії з вивчення
продуктивних сил України, приділяє багато уваги широкому використанню
природних ресурсів. Зокрема, ставить питання про використання кам’яних
будівельних матеріалів, подільських лабрадоритів, українських самоцвітів. У
1939 р. К. Г. Воблий очолив кафедру економічної географії у Київському
державному університеті та керував нею по 1941 р., одночасно завідував сектором
економічної географії Інституту економіки АН УРСР до 1942 р.
Весною 1939 р. у секторі економічної географії за дорученням Президії АН
УРСР розгорнулася робота зі складання ґрунтовного посібника з економічної
географії УРСР. Для цього під керівництвом К. Г. Воблого було розроблено
детальний проспект майбутньої книги. У березні 1940 р. сесія Інституту
економіки АН УРСР докладно розглянула проспект і визнала за доцільне віддати
перевагу принципу групування областей за економічними ознаками залежно від
рівня розвитку продуктивних сил: а) південно-східні області (Дніпропетровська,
Донецька, Запорізька і Луганська), б) південна група областей (Кіровоградська,
Миколаївська і Одеська), в) північно-східні області (Полтавська, Сумська і
Харківська), г) центральна група областей (Вінницька, Житомирська,
Хмельницька, Київська і Чернігівська), д) західні області (Волинська, Івано-
Франківська, Львівська, Тернопільська і Рівненська). До написання посібника
було залучено багато авторів, які готували до нього матеріал за єдиним
проспектом. Враховуючи подальший розвиток продуктивних сил, їх
територіальну диференціацію, потужний розвиток міст у 50-90-х рр. XX ст., їхні
зв’язки з прилеглими територіями нині, з урахуванням схеми академіка
К. Г. Воблого, обґрунтовано дев’ять макро соціально-економічних (суспільно-
географічних) районів, які використовуються переважно при викладанні
навчальних дисциплін.
Ключові слова: К. Г. Воблий, економічна географія, політична економіка,
цукрово-бурякова кооперація, статистика, Університет Святого Володимира,
Київський комерційний інститут, Українська/Всеукраїнська академія наук.
Ничкалюк В. Г. Академік АН УРСР К. Г. Воблий – вчений і організатор
економіко-географічної науки та цукрово-бурякової кооперації (перша половина
ХХ століття). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.07 «Історія науки й техніки». –
Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії
аграрних наук України. Київ, 2018.
Дисертація присвячена комплексному дослідженню життєвого шляху та
науково-організаційної діяльності професора К. Г. Воблого, науковому аналізу
його внеску в розвиток економіко-географічної науки та цукрово-бурякової
кооперації.
Робота складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку
використаних джерел і додатків. У вступі обґрунтовано актуальність дослідження,
визначено об’єкт, предмет, мету і поставлені завдання, розкрито наукову новизну
і практичне значення отриманих результатів.
Вперше на основі системного аналізу стану наукової розробки проблеми,
введення до наукового обігу низки маловідомих архівних джерел і
документальних видань виявлено фактори, які вплинули на формування
наукового світогляду К. Г. Воблого. Сформульовано авторське бачення
важливості наукової-організаційної та освітньої діяльності вченого в Університеті
Святого Володимира та Київському комерційному інституті; визначено
результативність науково-організаційної роботи з питань цукрово-бурякової
кооперації.
З’ясовано внесок К. Г. Воблого в історію економічної науки та народного
господарства, організацію праці науковців, вивчення проблем цукрово-бурякової
промисловості, комплексного освоєння Дніпра, внутрішньої і зовнішньої торгівлі,
у розвиток і розміщення продуктивних сил України, створення нових галузей
промисловості та комплексного розвитку районів. Не менш важливою є наукова 3
схема районування України К. Г. Воблого, згідно з якою він виділив: Південно-
Східний, Центральний і Західний райони. Результати багаторічних пошуків і
систематизація доробку вченого втілилися у підготовці та виданні низки наукових
праць галузевого характеру, зокрема першого підручника «Економічна географія
України», кількох підручників зі статистики та політичної економіки.
Систематизовано наукові праці К. Г. Воблого за тематичними рубриками:
перший період (1901–1931): еміграція, політична економіка, статистика,
економіка страхування, аграрне питання, сільськогосподарська кооперація,
економічна географія, цукробурякова промисловість; другий період (1932–1947):
проблема Великого Дніпра, економічне районування, організація праці науковця,
економічна географія.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в
заповненні прогалин у вивченні діяльності К. Г. Воблого в галузі економіки та
бурякової кооперації, зокрема через систематизацію й аналіз наукової спадщини
вченого.
Результати дисертаційного дослідження можуть бути корисними науковцям
при написанні монографій, підручників з історії науки і техніки, сільського
господарства, історії України та використані в навчальному процесі при
розробленні й викладанні спецкурсів з історії сільського господарства, економіки
та економічної географії.
З’ясовано, що вищу фахову освіту К. Г. Воблий отримав у Варшавському
університеті, де майбутній вчений виявив особливий науковий інтерес до проблем
економіки, розвитку і розміщення продуктивних сил, вивченню яких згодом
присвятив усе своє життя. Його науковий світогляд сформувався під впливом,
передусім, професора Г. Ф. Симоненка. Ще студентом третього курсу за наукову
працю «Заатлантическая эмиграция, её причины и следствия (Опыт статистико-
экономического исследования)» він був відзначений у 1903 р. радою університету
золотою медаллю, а його робота була опублікована у Варшаві в 1904 р. У тому ж
році К. Г. Воблий видав вище згаданий критичний огляд книги М. Туган-4
Барановського – «Очерки из новейшей истории политической экономии» в
журналі «Народное хозяйство».
На основі особистісно-діяльнісного підходу вперше запропоновано
періодизацію життя та наукової діяльності професора К. Г. Воблого: І період
(1896–1906) – формування наукового світогляду під час навчання у
Варшавському університеті та закінченням його із золотою медаллю і науковим
званням кандидата права в 1904 р., Костянтин Григорович був залишений у ньому
для підготовки до професорського звання по кафедрі політичної економії і
статистики; ІІ період (1907–1918) – науково-педагогічна діяльність в Університеті
Святого Володимира та Київському комерційному інституті; (1919–1947) –
наукова діяльність в УАН-ВУАН-АН.
Науково-педагогічну діяльність К.Г. Воблий розпочав вже в Університеті
Святого Володимира спочатку професором-стипендіатом, а після складання в
1905/06 навчальному році усного іспиту на ступінь магістра політичної економії й
отримання звання приват-доцента по кафедрі політичної економіки і статистики
(1907–1909 рр.) в січні 1907 р. почав викладати в цьому університеті політичну
економіку. Одночасно з університетським курсом він читав теорію політичної
економіки в Київському комерційному інституті, був одним з ініціаторів його
створення (на базі Вищих комерційних курсів), статистику на Київських вищих
жіночих курсах. У тому ж 1907 р. опублікував брошуру про метод в історії
політекономії, а в наступному році – посібник з курсу лекцій зі статистики. У
1908 р. він був одним із засновників і дійсним членом Товариства економістів при
Київському комерційному інституті. У тому ж році відряджений з науковою
метою до Петербурга і Варшави.
З’ясовано, що у 1909 р. у Відні й Лейпцигу була опублікована німецькою
мовою стаття К.Г. Воблого про внесок у господарську історію Польщі та кілька
рецензій на іноземні видання. Але найголовнішим було видання у тому ж 1909 р.
монографії «Очерки по истории польской фабричной промышленности за 1764 –
1830 годы». На її основі він захистив магістерську дисертацію з політичної 5
економіки в Київському університеті. З того ж часу його призначено на посаду
професора вишу по кафедрі політичної економіки і статистики.
У 1911 р. в Києві професор К.Г. Воблий публікує чергову монографію
«Третья профессионально-промышленная перепись в Германии (Опыт аналитико-
методологического исследования)». На основі цієї праці у квітні того ж року ним
була успішно захищена докторська дисертація з присудженням наукового ступеня
доктора політичної економіки і статистики та присвоєно вчене звання
ординарного професора Київського університету. В основу монографії покладено
матеріали проведених в 1882, 1895 і 1907 рр. господарських переписів у
Німеччині, інших європейських країнах, а також США. Ці переписи дали змогу
простежити еволюцію економічного розвитку Німеччини за 25 років, узагальнити
методику їх проведення і техніку статистичних обчислень. На основі переписів
автор доводив пріоритет дрібних сільськогосподарських підприємств порівняно з
великими. Ця праця відіграла генеруючу роль у підготовці та проведенні 20-го
Всеросійського перепису.
Одночасно з 1912 по 1917 р. К. Г. Воблий працював професором Київського
комерційного інституту по кафедрі політичної економіки, опублікував план
створення соціального кабінету при музеї інституту, а з 1917 по 1919 р. обіймав
послідовно посади вченого секретаря ради і виконуючого обов’язки ректора.
З’ясовано, що у 1918–1921 рр. він працював професором Таврійського
університету (м. Сімферополь).
Професора К.Г. Воблого як відомого вченого-економіста і педагога вищої
школи було обрано 17 травня 1919 р. академіком Української академії наук зі
спеціальності «промисловість і торгівля». Відтоді з академією було пов’язано
подальше життя вченого. Водночас він продовжує педагогічну роботу в
Київському інституті народного господарства та Київському державному
університеті.
У цей час К.Г. Воблий приділяє багато уваги вивченню основних галузей
народного господарства України – промисловості, транспорту, сільському
господарству та торгівлі. Кожну з цих галузей він розглядав в історичному 6
аспекті, їх виникнення, розміщення, розвиток і взаємозв’язки. Результати цих
досліджень було покладено в основу посібника «Экономическая география
Украины», виданого в 1919 р., який після доопрацювання і доповнення
перевидавався українською мовою ще п’ять разів (1922, 1925, 1927, 1929 і
1930 р.). Підручник для різних типів навчальних закладів містив вступ і сім
розділів, доволі ґрунтовну характеристику розвитку і розміщення окремих
галузей народного господарства. У вступі автор викладав своє бачення суті
економічної географії та її завдання, оцінку географічних умов господарського
життя України, в тому числі значення економічного районування. Досить
ґрунтовними, на наш погляд, виявилися перші два розділи. У першому розділі
книги наведено дані про територію, кількісний склад і розміщення населення.
Багато уваги відведено методам обробки статистичних матеріалів про населення
та іншим демографічним питанням. Другий розділ висвітлює розвиток і
географію сільського господарства (сільськогосподарських промислів).
У 1921 р. академік К.Г. Воблий став членом III соціально-економічного
відділу ВУАН, де зосереджувалася на той час основна економіко-географічна
діяльність, очолював у ньому науково-дослідну кафедру економіки, торгівлі й
промисловості. У 1922 р. організував Товариство економістів у Києві, спочатку
очолював у ньому кооперативну секцію, а протягом 1923–1927 рр. був головою
президії. Протягом часу активної науково-практичної діяльності К. Г. Воблий
написав близько 450 наукових праць: фундаментальні монографії, підручники,
аналітичні та комплексні дослідження окремих галузей народного господарства,
статті, замітки, економічні огляди тощо. За багаторічну науково-педагогічну і
громадську діяльність К. Г. Воблого було нагороджено Орденом Леніна та
Трудового Червоного Прапора.
З 1925 по 1930 р. учений був керівником Семінару з вивчення продуктивних
сил народного господарства України при ВУАН. У 1926 р. продовжував
досліджувати окремі галузі народного господарства, зокрема текстильну
промисловість, у 1927 р. – кооперативний крамообіг, біржову торгівлю. 7
Одночасно з 1919 по 1930 р. він продовжував викладати на кафедрі
політичної економіки і статистики промисловості та економіки страхування
Київського інституту народного господарства. У 1927–1928 рр. його було
призначено заступником керівника науково-дослідної кафедри кооперації
Київського кооперативного інституту та завідувачем кафедри торговельної секції.
У 1927–1930 рр. К. Г. Воблий керував Комісією з вивчення народного
господарства України при Всеукраїнській академії наук, яка розробила перший
варіант комплексного розв’язання проблеми Великого Дніпра, підготувала
науковий збірник «Становище сільського господарства степової України». У
1928–1939 рр. він був обраний віце-президентом і членом президії ВУАН.
Значний період творчої діяльності академіка пов’язаний з публікацією в
Києві ґрунтовної багатотомної монографії «Нариси з історії російсько-української
цукробурякової промисловості», над якою він працював протягом десятиліть,
аналізуючи архівні, статистичні, літературні та інші документальні матеріали. У
1928 р. вийшло два випуски 1-го тому. В цьому ж році побачила світ його книга
«Опыт истории свеклосахарной промышленности СССР», т. 1. У 1930 р. був
виданий 2-й том вищезгаданої монографії, який охоплював пореформений період
до 1894–1895 рр., у 1931 р. вийшов у світ перший випуск 3-го тому, що
охоплював період напередодні Першої світової війни. На жаль, 4 і 5 томи,
підготовлені в 30-40-х роках, не були опубліковані через заборону цензурою, а
рукописи донині зберігаються у фондах Національної бібліотеки ім.
В.І. Вернадського. Саме виникнення й розвиток цукробурякової промисловості
К.Г. Воблий аналітично і документально обґрунтовує як економічний вихід з
аграрної кризи, яка в той час охопила деякі райони країни. Великий інтерес
становить критична оцінка автором літератури і першоджерел, на яких базується
дослідження. Паралельно у 1928 р. він обґрунтовує необхідність України мати
свій текстильний центр.
К. Г. Воблий у 1933 р. був одним із організаторів кафедри економічної та
соціальної географії у Київському державному університеті, а у 1936 р. створив
відділ економічної географії в Інституті економіки, який він очолив. Надалі він та 8
його співробітники у довоєнний період були провідними дослідниками природи і
господарства України, результати досліджень яких було опубліковано в «Нарисах
економічної географії» вже після війни і смерті вченого.
З 1934 по 1938 р. він продовжує активно працювати у Комісії з вивчення
продуктивних сил України, приділяє багато уваги широкому використанню
природних ресурсів. Зокрема, ставить питання про використання кам’яних
будівельних матеріалів, подільських лабрадоритів, українських самоцвітів. У
1939 р. К. Г. Воблий очолив кафедру економічної географії у Київському
державному університеті та керував нею по 1941 р., одночасно завідував сектором
економічної географії Інституту економіки АН УРСР до 1942 р.
Весною 1939 р. у секторі економічної географії за дорученням Президії АН
УРСР розгорнулася робота зі складання ґрунтовного посібника з економічної
географії УРСР. Для цього під керівництвом К. Г. Воблого було розроблено
детальний проспект майбутньої книги. У березні 1940 р. сесія Інституту
економіки АН УРСР докладно розглянула проспект і визнала за доцільне віддати
перевагу принципу групування областей за економічними ознаками залежно від
рівня розвитку продуктивних сил: а) південно-східні області (Дніпропетровська,
Донецька, Запорізька і Луганська), б) південна група областей (Кіровоградська,
Миколаївська і Одеська), в) північно-східні області (Полтавська, Сумська і
Харківська), г) центральна група областей (Вінницька, Житомирська,
Хмельницька, Київська і Чернігівська), д) західні області (Волинська, Івано-
Франківська, Львівська, Тернопільська і Рівненська). До написання посібника
було залучено багато авторів, які готували до нього матеріал за єдиним
проспектом. Враховуючи подальший розвиток продуктивних сил, їх
територіальну диференціацію, потужний розвиток міст у 50-90-х рр. XX ст., їхні
зв’язки з прилеглими територіями нині, з урахуванням схеми академіка
К. Г. Воблого, обґрунтовано дев’ять макро соціально-економічних (суспільно-
географічних) районів, які використовуються переважно при викладанні
навчальних дисциплін.
Ключові слова: К. Г. Воблий, економічна географія, політична економіка,
цукрово-бурякова кооперація, статистика, Університет Святого Володимира,
Київський комерційний інститут, Українська/Всеукраїнська академія наук.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.