Академік Микола Федотович Біляшівський та його персональний життєпис: публікація джерела і перспективи дослідження
Ярослав ЗатилюкЮлія Осташевська / історичнастаття
Опис:
Науковий вісник Національного музею історії України. Збірник наукових праць. Випуск 4. – К.: Національний музей історії України, 2019.
Метою статті є археографічна публікація тексту автобіографії Миколи Федотовича Біляшівського 1923 р. – організатора і першого директора найбільшого музею країни. Публікації передує розлогий до слідницький і джерелознавчий коментар. Автори звертають увагу на те, що рукопис з цим текстом був добре відомим науковцям, однак досі не публікувався повністю і використовувався тільки для отримання біографічної інформації та цитувань. Після верифікації ключових повідомлень життєпису, автори доходять висновку, що він є важливим джерелом з історії українського націєтворення, інтелектуальної історії та історії українського музейництва кінця ХІХ – початку ХХ ст. У зв’язку з цим, запропоновано кілька стратегій для проведення подальших досліджень цього тексту.
Текст автобіографії Біляшівського 1923 р., який публікується, є чернеткою авторського твору. Автори обґрунтовують, що існувала і “чистова” версія тексту, яку цитували у своїх статтях про відомого діяча його сучасники і соратники у 1926 р. Однак цю “чистову версію” поки що виявити не вдалося.
Науковий вісник Національного музею історії України. Збірник наукових праць. Випуск 4. – К.: Національний музей історії України, 2019.
Метою статті є археографічна публікація тексту автобіографії Миколи Федотовича Біляшівського 1923 р. – організатора і першого директора найбільшого музею країни. Публікації передує розлогий до слідницький і джерелознавчий коментар. Автори звертають увагу на те, що рукопис з цим текстом був добре відомим науковцям, однак досі не публікувався повністю і використовувався тільки для отримання біографічної інформації та цитувань. Після верифікації ключових повідомлень життєпису, автори доходять висновку, що він є важливим джерелом з історії українського націєтворення, інтелектуальної історії та історії українського музейництва кінця ХІХ – початку ХХ ст. У зв’язку з цим, запропоновано кілька стратегій для проведення подальших досліджень цього тексту.
Текст автобіографії Біляшівського 1923 р., який публікується, є чернеткою авторського твору. Автори обґрунтовують, що існувала і “чистова” версія тексту, яку цитували у своїх статтях про відомого діяча його сучасники і соратники у 1926 р. Однак цю “чистову версію” поки що виявити не вдалося.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.