Артилерія Кам’янця-Подільського в польсько-турецьких переговорах 1698–1700 рр. та її переміщення по фортецях Османської імперії
В'ячеслав Станіславський / історичнастаття
Опис:
Станіславський В. Артилерія Кам’янця-Подільського в польсько-турецьких переговорах 1698–1700 рр. та її переміщення по фортецях Османської імперії / В. Станіславський // Україна в Центрально-Східній Європі. - 2021. - Вип. 19-20.
Анотація. На основі опублікованих джерел та наукової літератури
автор систематизував інформацію про дипломатичні переговори між
Річчю Посполитою та Османською імперією в 1698–1700 рр. щодо арти-
лерії Кам’янця-Подільського. Дане питання виникло з ініціативи польської
сторони в зв’язку з укладенням Карловицького договору 1699 р. За умовами
цього договору Стамбул повинен був передати Кам’янець під польську
владу. Тоді ж поляки пробували переконати турків в тому, що артилерія
повинна залишитися в місті. Під час переговорів з представниками Турець-
кої держави про це завів мову польський посол Станіслав Малаховський.
Після укладення договору, але ще до виходу турків з Кам’янця, про арти-
лерію цього міста говорив також посол до Туреччини Станіслав Жеву-
ський. Ще під час перебування турків у місті були відправлені листи від
примаса Польщі Міхала Радзейовського до великого візира Амджазаде
Хусейна-паші і до очільника міського гарнізону. Кілька місяців тривали
переговори польських комісарів, які мали прийняти Кам’янець, з Кахраман
Мустафою-пашею. Однак турки не поступилися, й усі гармати були виве-
зені. На цей час найбільш обґрунтовано виглядає цифра у 240 одиниць
вивезеної з міста артилерії. Саме така кількість гармат і мортир була
внесена в перелік перед тим, як турки вийшли з Кам’янця-Подільського.
Однак поляки продовжували прикладати зусилля, щоб повернути цю арти-
лерію. Таку можливість вони отримали за умовою Карловицького договору.
Там було записано, що це питання буде обговорюватися представниками
османської влади з польським послом до Стамбула. В 1700 р. на цю тему
говорив з великим візиром польський посол до Туреччини Рафал Лещинський.
Однак візир повністю заперечив можливість повернення до дискусії щодо
артилерії. Віднайдені ж автором статті архівні документи свідчать про
переміщення цієї артилерії по містах Османської імперії, а зокрема, з
Аккермана до Єні-кале. Це було спричинене необхідністю посилення нової
турецької фортеці, яка перешкоджала проходу російського флоту з Азов-
ського моря у Чорне море. Поряд з цим у статті згадано про зростання
артилерійського парку Кам’янця-Подільського протягом перших десяти
років XVIII ст. У 1710 р. в місті налічувалося 88 артилерійських стволів.
Ключові слова: Кам’янець-Подільський, Річ Посполита, Османська ім-
перія, Аккерман (Білгород), Єні-кале, артилерія, дипломатичні переговори.
Станіславський В. Артилерія Кам’янця-Подільського в польсько-турецьких переговорах 1698–1700 рр. та її переміщення по фортецях Османської імперії / В. Станіславський // Україна в Центрально-Східній Європі. - 2021. - Вип. 19-20.
Анотація. На основі опублікованих джерел та наукової літератури
автор систематизував інформацію про дипломатичні переговори між
Річчю Посполитою та Османською імперією в 1698–1700 рр. щодо арти-
лерії Кам’янця-Подільського. Дане питання виникло з ініціативи польської
сторони в зв’язку з укладенням Карловицького договору 1699 р. За умовами
цього договору Стамбул повинен був передати Кам’янець під польську
владу. Тоді ж поляки пробували переконати турків в тому, що артилерія
повинна залишитися в місті. Під час переговорів з представниками Турець-
кої держави про це завів мову польський посол Станіслав Малаховський.
Після укладення договору, але ще до виходу турків з Кам’янця, про арти-
лерію цього міста говорив також посол до Туреччини Станіслав Жеву-
ський. Ще під час перебування турків у місті були відправлені листи від
примаса Польщі Міхала Радзейовського до великого візира Амджазаде
Хусейна-паші і до очільника міського гарнізону. Кілька місяців тривали
переговори польських комісарів, які мали прийняти Кам’янець, з Кахраман
Мустафою-пашею. Однак турки не поступилися, й усі гармати були виве-
зені. На цей час найбільш обґрунтовано виглядає цифра у 240 одиниць
вивезеної з міста артилерії. Саме така кількість гармат і мортир була
внесена в перелік перед тим, як турки вийшли з Кам’янця-Подільського.
Однак поляки продовжували прикладати зусилля, щоб повернути цю арти-
лерію. Таку можливість вони отримали за умовою Карловицького договору.
Там було записано, що це питання буде обговорюватися представниками
османської влади з польським послом до Стамбула. В 1700 р. на цю тему
говорив з великим візиром польський посол до Туреччини Рафал Лещинський.
Однак візир повністю заперечив можливість повернення до дискусії щодо
артилерії. Віднайдені ж автором статті архівні документи свідчать про
переміщення цієї артилерії по містах Османської імперії, а зокрема, з
Аккермана до Єні-кале. Це було спричинене необхідністю посилення нової
турецької фортеці, яка перешкоджала проходу російського флоту з Азов-
ського моря у Чорне море. Поряд з цим у статті згадано про зростання
артилерійського парку Кам’янця-Подільського протягом перших десяти
років XVIII ст. У 1710 р. в місті налічувалося 88 артилерійських стволів.
Ключові слова: Кам’янець-Подільський, Річ Посполита, Османська ім-
перія, Аккерман (Білгород), Єні-кале, артилерія, дипломатичні переговори.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.