«Беріївська відлига» в Закарпатті
Лариса Капітан / історичнастаття
Опис:
Ґілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. – К., 2014. – Вип. 83 (4).
Розкрито специфіку розгортання процесів у суспільно-політичному житті краю в контексті подій, пов’язаних із спробою Л.Берії “десталінізувати” суспільство. Автором обґрунтовано, що короткотривала “Беріївська відлига” 1953 р., яка дезавуювала попередню національну політику Кремля насамперед у Прибалтиці й західних областях України, загальмувала курс на русифікацію суспільно-політичного життя й культурно-освітньої сфери Закарпаття, сприяла реабілітаційним процесам, повернувши чимало репресованих краян. 26 травня 1953 р. Президія ЦК КПРС з ініціативи Л.Берії ухвалила Постанову “Питання західних областей Української РСР”, в якій окреслювались факти брутального викривлення ленінсько-сталінської національної політики. Обговорення замовчуваних проблем державно-партійної, кадрової й національно-мовної політики сталінського тоталітарного режиму, насамперед, у західних областях республіки, відбулося на червневому пленумі ЦК Компартії. Голова Закарпатського облвиконкому І.І.Туряниця, виступаючи з промовою, конкретизував проблеми кадрів в Закарпатті, визнав складні взаємини партійно-урядових структур області з місцевим угорським й румунським населенням. На Пленумі Закарпатського обкому партії ще більш конкретно розкривалися недоліки озвучені на республіканському форумі. Партійні форуми стали певним “моментом істини”, під час яких були оприлюднені численні порушення “ленінсько-сталінської” національної політики у західних областях УРСР, а також виразно висловлені побажання місцевої номенклатури з корінного населення й частково місцевої інтелектуальної еліти щодо адекватного представництва у суспільно-політичному, культурно-освітньому житті краю й дерусифікації цих сфер.
М.Хрущов, знищивши свого політичного конкурента – Л.Берію, “творчо” скористався, здавалось би, відкинутими пропозиціями останнього, що містилися у вищезгаданих доповідних записках про ситуацію у західному регіоні України, в тому числі у Закарпатті, та Прибалтиці. Можна стверджувати, що позиція центральної влади СРСР у проведенні національної політики у цих регіонах стала виразно м’якшою, брутальні форми нехтування місцевими кадрами й тримання їх якщо не на задвірках, то принаймні на другому плані, відійшли у минуле.
Ґілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. – К., 2014. – Вип. 83 (4).
Розкрито специфіку розгортання процесів у суспільно-політичному житті краю в контексті подій, пов’язаних із спробою Л.Берії “десталінізувати” суспільство. Автором обґрунтовано, що короткотривала “Беріївська відлига” 1953 р., яка дезавуювала попередню національну політику Кремля насамперед у Прибалтиці й західних областях України, загальмувала курс на русифікацію суспільно-політичного життя й культурно-освітньої сфери Закарпаття, сприяла реабілітаційним процесам, повернувши чимало репресованих краян. 26 травня 1953 р. Президія ЦК КПРС з ініціативи Л.Берії ухвалила Постанову “Питання західних областей Української РСР”, в якій окреслювались факти брутального викривлення ленінсько-сталінської національної політики. Обговорення замовчуваних проблем державно-партійної, кадрової й національно-мовної політики сталінського тоталітарного режиму, насамперед, у західних областях республіки, відбулося на червневому пленумі ЦК Компартії. Голова Закарпатського облвиконкому І.І.Туряниця, виступаючи з промовою, конкретизував проблеми кадрів в Закарпатті, визнав складні взаємини партійно-урядових структур області з місцевим угорським й румунським населенням. На Пленумі Закарпатського обкому партії ще більш конкретно розкривалися недоліки озвучені на республіканському форумі. Партійні форуми стали певним “моментом істини”, під час яких були оприлюднені численні порушення “ленінсько-сталінської” національної політики у західних областях УРСР, а також виразно висловлені побажання місцевої номенклатури з корінного населення й частково місцевої інтелектуальної еліти щодо адекватного представництва у суспільно-політичному, культурно-освітньому житті краю й дерусифікації цих сфер.
М.Хрущов, знищивши свого політичного конкурента – Л.Берію, “творчо” скористався, здавалось би, відкинутими пропозиціями останнього, що містилися у вищезгаданих доповідних записках про ситуацію у західному регіоні України, в тому числі у Закарпатті, та Прибалтиці. Можна стверджувати, що позиція центральної влади СРСР у проведенні національної політики у цих регіонах стала виразно м’якшою, брутальні форми нехтування місцевими кадрами й тримання їх якщо не на задвірках, то принаймні на другому плані, відійшли у минуле.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.