Знайди книгу!

Опис:
Морошан Н.В. Благодійна діяльність бессарабських дворян під час
військових конфліктів середини ХІХ – початку ХХ ст. – Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Виконана в
Ізмаїльському державному гуманітарному університеті, захист відбувся у
Державному вищому навчальному закладі «Переяслав-Хмельницький
державний педагогічний інститут імені Григорія Сковороди». – Ізмаїл, 2019.
Робота є першим у вітчизняній та зарубіжній історіографії комплексним
дослідженням благодійної діяльності дворян, що мешкали на території
Бессарабії (землі сучасної України та Республіки Молдови), під час військових
конфліктів зазначеного періоду. Більшість науковців середини ХІХ – початку
ХХ ст. у своїх працях зосереджували увагу на простому фіксуванні військових
дій, характеристиці стану армії, висвітлені форм благодійної діяльності у
періоди війн, аналізі діяльності Міжнародного Руху Червоного Хреста і
Червоного Півмісяця. Питання внеску дворян Бессарабії в допомогу армії не
виступало окремим напрямком вивчення й розглядалося побіжно. У вимірі
радянської ідеології розгляд цієї теми не був предметом спеціального
дослідження і лише в ряді робіт зустрічалися деякі фрагменти аналізу
дворянської доброчинності. Сьогодні по-новому осмислені явища та процеси
благодійного руху, які раніше висвітлювалися побіжно. У сучасній
історіографії існує достатня кількість напрацювань з питань доброчинності
дворянства, однак фінансова та матеріальна допомога з боку представників
південноукраїнського нобілітету під час військових конфліктів зазначеного
періоду комплексно не досліджувалися.
Систематизовано й охарактеризовано джерельну базу дослідження,
основу якої склали матеріали трьох українських і одного молдовського архівів,
опубліковані джерела, періодичні видання, документи офіційного діловодства, 3
статистичні та довідкові видання, мемуарна література. Значна частина
архівних документів автором введено до наукового обігу вперше.
Методологічну основу дисертації склали принципи історизму, наукового
пошуку, об’єктивності, системності, історіографічної традиції, опори на
історичні джерела. Суттєве практичне значення відіграли методи: історичний,
логічний, історико-системний, структурно-функціональний, історико-
генетичний, аналітичний, історико-порівняльний, статистичний, біографічний,
імагологічний, антропологічний.
Визначено, що бессарабські аристократи під час Східної, російсько-
турецької 1877-1878 рр. і російсько-японської війн надавали значну фінансову
допомогу діючій армії, флоту та іррегулярним частинам (державному рухомому
ополченню й летючим загонам). Основними формами організації благодійної
діяльності були: приватні пожертви, підписні листи, а також відрахування з
кожної десятини землі благодійників по 1 коп. (пізніше ця такса виросла до
2 коп.). За активну підтримку армії царський уряд надавав бессарабським
поміщикам ряд пільг: право на вільне винокуріння, безмитне отримання
закордонних паспортів, депутати Бессарабської області отримували рівні права
з іншими губерніями для розкладки земських повинностей. На початку ХХ ст.
аристократи брали активну участь у зміцненні воєнно-морського флоту: лише в
1904 рр. бессарабський предводитель дворянства перерахував 11 500 руб.
Розглянуто участь місцевих дворян в організації благодійних кампаній під
час військових конфліктів середини ХІХ – на початку ХХ ст. Представники
нобілітету проводили чисельні доброчинні заходи з метою збору коштів на
потреби хворих і поранених військовослужбовців та їх родин. Активну роль у
цьому процесі відігравали жінки: влаштовували концерти, спектаклі, вистави,
лотереї, музичні вечори. За квиток на благодійний захід представниці
бессарабського дворянства платили вдвічі, а то й більше його вартості. В цей
час особливого поширення набули лотереї-алегрі як найшвидший спосіб збору
коштів. На початку ХХ ст. популярність благодійних заходів поступова стала 4
спадати, що було обумовлено собівартістю заходів: чимала частка прибутку
йшла на друк білетів, облаштування саду, оренду музичних інструментів.
З’ясовано, що найбільше коштів аристократи передавали на потреби
постраждалих воїнів та їх родин. Як свідчать архівні матеріали та публікації у
періодичних виданнях суми коштів, пожертвувані представниками
дворянського стану, були дуже значними. Важливе місце у благодійній
діяльності дворянської верстви займала опіка сиріт. Основними формами
грошових надходжень були: цільові пожертви, підписні листи, доброчинні
збори у повітах Бессарабської області, відрахування з прибутків. Представники
бессарабського нобілітету у періоди військових дій фінансово підтримували
Комітет надання допомоги мешканцям Новоросійського краю; Кишинівське,
Акерманське, Тарутинське відділення Товариства піклування про поранених і
хворих воїнів; дамські комітети; благодійну організацію «Бессарабець»;
Червоний Хрест. Аристократи виступали організаторами вивезення поранених
воїнів з театрів бойових дій; улаштовували безкоштовні буфети в містах;
забезпечували дворянські санітарні потяги й евакуаційні лазарети; відкривали
та фінансували медичні заклади; за власний рахунок утримували ліжка в
шпиталях; допомагали родинам військовослужбовців; закупали необхідні
продукти для діючої армії. Представниці дворянської верстви брали активну
участь в організації роботи сестер милосердя.
Виявлено значну роль бессарабських аристократів у постачанні армії
продовольством і транспортними засобами. На потреби діючої армії дворяни
передавали провіант, фураж, тяглову силу, бессарабське вино, підводи,
будували стайні. Під час Східної війни від бессарабських аристократів на
користь армії було пожертвувано лише волів 1 000 голів. Окремим напрямом
благодійної діяльності бессарабського нобілітету була допомога при
пересуванні військ по території Бессарабії. Проте не всі аристократи виявляли
громадянську свідомість у справі допомоги військ: деякі дворяни ухилялися від
участі в благодійних акціях, а також підбурювали населення до підвищення цін
на провіант. На початку ХХ ст. представники нобілітету брали активну участь 5
у забезпеченні санітарних загонів і лазаретів Червоного Хреста. Лише в 1904 р.
бессарабське дворянство відправило одинадцять транспортів із матеріальною
допомогою на Далекий Схід. З метою перетирання листового тютюну для
діючої армії кишинівські аристократи облаштували в приміщенні колишнього
будинку дворянина М. Зоті тимчасову фабрику.
На основі опрацьованих матеріалів доведено, що представники нобілітету
південноукраїнських земель у період військових конфліктів середини ХІХ –
початку ХХ ст. брали активну участь у медичній та речовій допомозі армії.
Бессарабські аристократи забезпечували лікарні, лазарети та шпиталі бинтами,
корпією, полотном для перев’язувального матеріалу. З метою допомоги
постраждалим воїнам представники місцевого нобілітету надавали власні
маєтки. Під час російсько-турецької 1877-1878 рр. та російсько-японської війн
аристократи відігравали значну роль у спорядженні дворянських санітарних
потягів. У цей час представниці дворянства відкривали в Бессарабії швейні
майстерні для пошиття теплих речей та натільної білизни
військовослужбовцям.
Виявлено, що держава активно підтримувала ініціативу доброчинності та
всіляко заохочувала активних благодійників. Уряд надавав бессарабським
аристократам за доброчинні справи: подяки, чини, ордена, медалі. Державні
нагороди мали сильну мотиваційну дію та ставали стимулом до подальшої
благодійної діяльності. В ХІХ ст. дворяни найбільше отримали колективних
подяк та орденів Св. Станіслава, Св. Анни. У період російсько-турецької війни
1877-1878 р. представники нобілітету Бессарабської губернії отримали
колективні та індивідуальні подяки. Під час російсько-японської війни 1904-
1905 рр. розповсюдження набули індивідуальні подяки. Дворяни за свою
благодійну діяльність у військовий час були нагороджені пам’ятними
медалями: «На згадку минулої війни 1853-1856 років», «На згадку російсько-
турецької війни 1877-1878 рр.»; «На згадку російсько-японської війни».
Наукове та практичне значення роботи полягає у тому, що матеріали
дослідження можуть бути використані для подальшої розробки даної теми або 6
окремих її аспектів; скласти основу при читанні загальних і спеціальних курсів
викладачами з краєзнавства, історії бессарабського дворянства та участі
населення Бессарабії в доброчинній діяльності. Крім цього, виконане
дослідження концентрує увагу дослідників на тому, що практичні висновки є
цінними для подолання негативних тенденцій та введення рекомендацій щодо
організації благодійної діяльності на сучасному етапі, зокрема волонтерського
руху.
Ключові слова: дворянство, благодійність, Бессарабія, Східна війна,
російсько-турецька війна 1877-1878 рр., російсько-японська війна, іррегулярні
частини, лотерея-алегрі, шпиталь, матеріальне забезпечення.