Борошномельне виробництво Правобережної України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.: історіографія
Олена Жам / історичнадисертація
Опис:
Жам О. М. Борошномельне виробництво Правобережної України кінця
ХVІІІ – початку ХХ ст.: історіографія. – Кваліфікаційна наукова праця на
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.06 «Історіографія, джерелознавство та
спеціальні історичні дисципліни» (032 – Історія та археологія). – Державний
вищий навчальний заклад «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний
університет імені Григорія Сковороди», Переяслав-Хмельницький, 2018.
У дисертації вперше у вітчизняній та зарубіжній історичній науці шляхом
введення до наукового обігу значного масиву джерел здійснено комплексне
історіографічне дослідження млинарства Правобережної України кінця ХVІІІ –
початку ХХ ст., створено цілісний портрет вивчення борошномельної галузі,
проведено історіографічний аналіз оцінок її місця та ролі в історичному та
соціально-економічному розвитку регіону, акцентовано увагу на феноменальності
млинарства як важливої складової етнокультурної спадщини.
Запропоновано періодизацію проблеми з обґрунтуванням її у контексті
розвитку вітчизняного історіографічного процесу, новітніх теоретичних підходів і
методології. Всебічно проаналізовано основні етапи, напрямки та особливості
вивчення теми. Виділено три історіографічні періоди наукової розробки
проблеми: імперський (1793-1917 рр.), радянський (1920-1980-тірр.), сучасний
(1991-2017 рр.), які відображають основні тенденції світової та української
історичної науки в інтерпретації проблем соціально-економічної історії Російської
імперії кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. в цілому і Правобережної України зокрема.
Розкрито особливості історіографічного вивчення проблеми на кожному
етапі, яке демонструє її розвиток від посібників технічного профілю імперської
доби, оглядів літератури в навчальній літературі радянського періоду до сучасних
ґрунтовних індивідуальних та колективних робіт. Аргументовано пріоритет
вивчення млинарства на імперському етапі; розкрито особливості радянської реконструкції теми; наголошено на розширенні традицій вітчизняної історіографії
українськими дослідниками.
У ході історіографічного аналізу проблеми здійснено спробу реконструкції
історії млинарства за період з кінця ХVІІІ ст. до 2017 р. Розкрито першочергову
роль імперських дослідників у зародженні та розвитку наукових течій, які стали
основою для розробки проблеми в подальшому. Встановлено пріоритет
загальноімперського контексту наукової розробки теми на даному етапі.
Висвітлено особливості відображення проблеми в історичній, навчальній
літературі радянської доби у контексті гіперболізації соціально-економічних,
суспільно-політичних чинників у борошномельній галузі. Показано, що попри
неоднозначний характер радянської історіографії, мали місце окремі зрушення в
дослідженні теми, пов’язані з вивченням архітектури давніх млинів та їхньої
музеєфікації. Приділено увагу сучасним підходам вітчизняних дослідників щодо
представлення млинарства як вагомого фактору соціально-економічного, науково-
технічного, історико-культурного розвитку Правобережжя України. Висвітлено
історіографію питання регіональних і етнічних особливостей млинарства в
означений період. Доведено, що позитивною тенденцією сучасної історичної
науки виступає систематичне збагачення комплексу історіографічних джерел
через залучення широкого кола сучасних інформативних технологій.
Акцентовано увагу на тому, що означена тематика в історіографічному плані
постає багатоаспектним і складним комплексом питань вітчизняної історії кінця
ХVІІІ – початку ХХ ст., поєднуючи розвиток історичного пізнання млинарства як
галузі виробництва та феномену етнокультури України. Феноменальність
млинарства демонструється через висвітлення його ролі в соціально-економічних,
науково-технічних, освітніх, культурних процесах.
Аналіз історіографічного відображення історії млинарства з кінця ХVІІІ ст.
по сьогоднішній день дозволив констатувати виведення даного питання на рівень
спеціалізованого вивчення на сучасному етапі зі створенням у 2009 р. Української
млинологічної асоціації та оприлюдненням значного комплексу публікацій,
репортажів про традиційне млинарство досліджуваного регіону у науковому виданні «Український млинологічний журнал», на сайті «Млини України», в
циклі передач «Пілігрим», присвячених висвітленню відомостей про пам’ятки
млинарства різних регіонів. Виявлено, що дослідження млинарства
Правобережної України в сучасній історіографії характеризується кількісним і
якісним збагаченням історичних знань щодо соціально-економічної та історико-
культурної сфери його побутування, на основі чого доповнено вивчення науково-
технічної складової млинарства в імперській та радянській історіографії,
поглиблено розуміння багатоаспектності явищ млинарства.
Виявлено, систематизовано та класифіковано комплекс джерел за період з
кінця ХVІІІ ст. до 2017 рр., розкрито їхній інформаційний потенціал. Введено до
наукового обігу широке коло нових історіографічних джерел, архівних
матеріалів, більшість з яких ще не підлягали ґрунтовному аналізу. На їх основі
розглянуто ключові аспекти досліджуваної теми. На широкій джерельній базі
проаналізовано відображення в науковій літературі основних аспектів
борошномельного виробництва досліджуваного регіону. Вивчено здобутки
науковців в обґрунтуванні концептуальних засад борошномельної галузі.
Визначено внесок дослідників в осмислення соціально-економічної, історико-
культурної, науково-технічної складової у розвитку галузі. Простежено в
динаміці розвиток наукових інтерпретацій з теми дослідження. Розкрито
особливості історіографічної інтерпретації теми в літературі кінця ХVІІІ –
початку ХХІ ст., зміни, що відбувалися у її дослідженні на різних
історіографічних етапах, з’ясовано основні фактори, які впливали на розвиток
знань з теми дослідження. Проаналізовано праці, присвячені історичним
передумовам становлення та основним етапам розвитку млинарства, формуванню
інфраструктури млинів, зростанню їх товарності, динаміці кількісних і якісних
змін у галузі.
Окреслено методологічні особливості та тематичні напрямки наукової
розробки проблеми, запропоновано авторське визначення категоріально-
понятійного апарату дослідження, ключових дефініцій теми. Застосовано
міждисциплінарний підхід у висвітленні теми дослідження, який відбиває єдність історичного, соціально-економічного, етнографічного, мистецтвознавчого,
музеєзнавчого, культурологічного аспектів.
Наукове та практичне значення роботи полягає у тому, що теоретичні
узагальнення, оцінки й висновки, методологічні підходи автора сприятимуть
всебічному науковому осмисленню історії й історіографії соціально-
економічного, історико-культурного життя України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.
Результати дослідження мають усебічний характер і можуть бути застосовані в
різних сферах діяльності: науковій, педагогічній, практичній, музеєзнавчій тощо.
Теоретичні узагальнення, фактичні матеріали, оцінки й висновки дисертації
можуть бути використані при написанні загальних і спеціальних праць з
історіографії та соціально-економічної історії України кінця ХVІІІ – початку ХХІ
ст.; вони сприятимуть усебічному науковому осмисленню історії вітчизняної
борошномельної галузі; можуть скласти основу лекційних і семінарських занять у
навчальних закладах, а також на підприємствах борошномельної, пекарної,
елеваторної та інших галузей; створенню музейних експозицій і розробки
тематичних текстів екскурсій.
Виконане дослідження концентрує увагу дослідників на розробці актуальних
проблем млинарства, які ще не знайшли свого вирішення. Враховуючи динаміку
історіографічного процесу та його постійне збагачення новою інформацією,
констатується необхідність і доцільність подальшої наукової розробки проблеми.
Наразі готується до друку черговий випуск «Українського млинологічного
журналу» за результатами Другої міжнародної наукової млинологічної
конференції «Українські млинологічні студії», котра відбулася 27-28 червня 2016
р. у Львові, де будуть представлені нові дослідження, які потребують
історіографічного аналізу.
На основі здійсненого історіографічного аналізу окреслено недостатньо
вивчені аспекти, визначено напрями майбутніх дослідницьких пошуків.
Актуальною є потреба історичних та історіографічних досліджень питань
формування мережі млинів Правобережної України різної форми власності
(казенні, монастирські, удільного відомства, поміщицькі, селянські, акціонерних товариств). Поряд із комплексною репрезентацією проблеми недостатньо
вивченою постає історія млинарства окремих населених пунктів досліджуваного
регіону. Більш глибокого осмислення потребують мистецтвознавчі, міфологічні,
світоглядні, фольклорні, звичаєво-обрядові аспекти українського млинарства,
питання акціонування борошномельної галузі, становлення та розвитку парового
млинарства, оренда млинів, організація виробництва на млинах, бракує
біографічних досліджень про життя та діяльність організаторів борошномельного
виробництва, роздрібної торгівлі продуктами борошномельного виробництва. На
подальше вивчення заслуговує з’ясування питань охорони пам’яток млинарства
на міжнародному рівні. Фактично не розробленою залишається сфера
обрядовості, пов’язаної із народним млинарством. Перспективними напрямками
подальших наукових пошуків вважаємо дослідження музеєфікації пам’яток
млинарства, пошук ефективних способів збереження і використання історичного
досвіду млинарства. Окреслені питання потребують суттєвого розширення та
доповнень з позицій усебічності проблеми та з метою з’ясування повної й цілісної
картини розвитку вітчизняної борошномельної галузі. Подальшого розвитку
потребує й системне історіографічне осмислення проблеми, оскільки здійснене
дослідження є першим у вивченні означеної тематики з точки зору історіографії.
Не позбавлене актуальності залучення нових історіографічних джерел і перегляд
змісту відомих, конкретизації особистого внеску дослідників. Продовження
наукових пошуків шляхом застосування теоретико-методологічних новацій та
творчого використання здобутків вітчизняних і зарубіжних науковців дозволить
заповнити існуючі прогалини в історіографії проблеми, сприятиме подальшому
розвитку млинології, її виходу на новий рівень. Дослідження історіографії
млинарства набуває не лише наукового значення, але й очевидного практичного
інтересу.
Ключові слова: історіографія, історіографічний процес, історіографічне
джерело, вітчизняна історична наука, млин, борошномельне виробництво,
Правобережна Україна.
Жам О. М. Борошномельне виробництво Правобережної України кінця
ХVІІІ – початку ХХ ст.: історіографія. – Кваліфікаційна наукова праця на
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.06 «Історіографія, джерелознавство та
спеціальні історичні дисципліни» (032 – Історія та археологія). – Державний
вищий навчальний заклад «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний
університет імені Григорія Сковороди», Переяслав-Хмельницький, 2018.
У дисертації вперше у вітчизняній та зарубіжній історичній науці шляхом
введення до наукового обігу значного масиву джерел здійснено комплексне
історіографічне дослідження млинарства Правобережної України кінця ХVІІІ –
початку ХХ ст., створено цілісний портрет вивчення борошномельної галузі,
проведено історіографічний аналіз оцінок її місця та ролі в історичному та
соціально-економічному розвитку регіону, акцентовано увагу на феноменальності
млинарства як важливої складової етнокультурної спадщини.
Запропоновано періодизацію проблеми з обґрунтуванням її у контексті
розвитку вітчизняного історіографічного процесу, новітніх теоретичних підходів і
методології. Всебічно проаналізовано основні етапи, напрямки та особливості
вивчення теми. Виділено три історіографічні періоди наукової розробки
проблеми: імперський (1793-1917 рр.), радянський (1920-1980-тірр.), сучасний
(1991-2017 рр.), які відображають основні тенденції світової та української
історичної науки в інтерпретації проблем соціально-економічної історії Російської
імперії кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. в цілому і Правобережної України зокрема.
Розкрито особливості історіографічного вивчення проблеми на кожному
етапі, яке демонструє її розвиток від посібників технічного профілю імперської
доби, оглядів літератури в навчальній літературі радянського періоду до сучасних
ґрунтовних індивідуальних та колективних робіт. Аргументовано пріоритет
вивчення млинарства на імперському етапі; розкрито особливості радянської реконструкції теми; наголошено на розширенні традицій вітчизняної історіографії
українськими дослідниками.
У ході історіографічного аналізу проблеми здійснено спробу реконструкції
історії млинарства за період з кінця ХVІІІ ст. до 2017 р. Розкрито першочергову
роль імперських дослідників у зародженні та розвитку наукових течій, які стали
основою для розробки проблеми в подальшому. Встановлено пріоритет
загальноімперського контексту наукової розробки теми на даному етапі.
Висвітлено особливості відображення проблеми в історичній, навчальній
літературі радянської доби у контексті гіперболізації соціально-економічних,
суспільно-політичних чинників у борошномельній галузі. Показано, що попри
неоднозначний характер радянської історіографії, мали місце окремі зрушення в
дослідженні теми, пов’язані з вивченням архітектури давніх млинів та їхньої
музеєфікації. Приділено увагу сучасним підходам вітчизняних дослідників щодо
представлення млинарства як вагомого фактору соціально-економічного, науково-
технічного, історико-культурного розвитку Правобережжя України. Висвітлено
історіографію питання регіональних і етнічних особливостей млинарства в
означений період. Доведено, що позитивною тенденцією сучасної історичної
науки виступає систематичне збагачення комплексу історіографічних джерел
через залучення широкого кола сучасних інформативних технологій.
Акцентовано увагу на тому, що означена тематика в історіографічному плані
постає багатоаспектним і складним комплексом питань вітчизняної історії кінця
ХVІІІ – початку ХХ ст., поєднуючи розвиток історичного пізнання млинарства як
галузі виробництва та феномену етнокультури України. Феноменальність
млинарства демонструється через висвітлення його ролі в соціально-економічних,
науково-технічних, освітніх, культурних процесах.
Аналіз історіографічного відображення історії млинарства з кінця ХVІІІ ст.
по сьогоднішній день дозволив констатувати виведення даного питання на рівень
спеціалізованого вивчення на сучасному етапі зі створенням у 2009 р. Української
млинологічної асоціації та оприлюдненням значного комплексу публікацій,
репортажів про традиційне млинарство досліджуваного регіону у науковому виданні «Український млинологічний журнал», на сайті «Млини України», в
циклі передач «Пілігрим», присвячених висвітленню відомостей про пам’ятки
млинарства різних регіонів. Виявлено, що дослідження млинарства
Правобережної України в сучасній історіографії характеризується кількісним і
якісним збагаченням історичних знань щодо соціально-економічної та історико-
культурної сфери його побутування, на основі чого доповнено вивчення науково-
технічної складової млинарства в імперській та радянській історіографії,
поглиблено розуміння багатоаспектності явищ млинарства.
Виявлено, систематизовано та класифіковано комплекс джерел за період з
кінця ХVІІІ ст. до 2017 рр., розкрито їхній інформаційний потенціал. Введено до
наукового обігу широке коло нових історіографічних джерел, архівних
матеріалів, більшість з яких ще не підлягали ґрунтовному аналізу. На їх основі
розглянуто ключові аспекти досліджуваної теми. На широкій джерельній базі
проаналізовано відображення в науковій літературі основних аспектів
борошномельного виробництва досліджуваного регіону. Вивчено здобутки
науковців в обґрунтуванні концептуальних засад борошномельної галузі.
Визначено внесок дослідників в осмислення соціально-економічної, історико-
культурної, науково-технічної складової у розвитку галузі. Простежено в
динаміці розвиток наукових інтерпретацій з теми дослідження. Розкрито
особливості історіографічної інтерпретації теми в літературі кінця ХVІІІ –
початку ХХІ ст., зміни, що відбувалися у її дослідженні на різних
історіографічних етапах, з’ясовано основні фактори, які впливали на розвиток
знань з теми дослідження. Проаналізовано праці, присвячені історичним
передумовам становлення та основним етапам розвитку млинарства, формуванню
інфраструктури млинів, зростанню їх товарності, динаміці кількісних і якісних
змін у галузі.
Окреслено методологічні особливості та тематичні напрямки наукової
розробки проблеми, запропоновано авторське визначення категоріально-
понятійного апарату дослідження, ключових дефініцій теми. Застосовано
міждисциплінарний підхід у висвітленні теми дослідження, який відбиває єдність історичного, соціально-економічного, етнографічного, мистецтвознавчого,
музеєзнавчого, культурологічного аспектів.
Наукове та практичне значення роботи полягає у тому, що теоретичні
узагальнення, оцінки й висновки, методологічні підходи автора сприятимуть
всебічному науковому осмисленню історії й історіографії соціально-
економічного, історико-культурного життя України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.
Результати дослідження мають усебічний характер і можуть бути застосовані в
різних сферах діяльності: науковій, педагогічній, практичній, музеєзнавчій тощо.
Теоретичні узагальнення, фактичні матеріали, оцінки й висновки дисертації
можуть бути використані при написанні загальних і спеціальних праць з
історіографії та соціально-економічної історії України кінця ХVІІІ – початку ХХІ
ст.; вони сприятимуть усебічному науковому осмисленню історії вітчизняної
борошномельної галузі; можуть скласти основу лекційних і семінарських занять у
навчальних закладах, а також на підприємствах борошномельної, пекарної,
елеваторної та інших галузей; створенню музейних експозицій і розробки
тематичних текстів екскурсій.
Виконане дослідження концентрує увагу дослідників на розробці актуальних
проблем млинарства, які ще не знайшли свого вирішення. Враховуючи динаміку
історіографічного процесу та його постійне збагачення новою інформацією,
констатується необхідність і доцільність подальшої наукової розробки проблеми.
Наразі готується до друку черговий випуск «Українського млинологічного
журналу» за результатами Другої міжнародної наукової млинологічної
конференції «Українські млинологічні студії», котра відбулася 27-28 червня 2016
р. у Львові, де будуть представлені нові дослідження, які потребують
історіографічного аналізу.
На основі здійсненого історіографічного аналізу окреслено недостатньо
вивчені аспекти, визначено напрями майбутніх дослідницьких пошуків.
Актуальною є потреба історичних та історіографічних досліджень питань
формування мережі млинів Правобережної України різної форми власності
(казенні, монастирські, удільного відомства, поміщицькі, селянські, акціонерних товариств). Поряд із комплексною репрезентацією проблеми недостатньо
вивченою постає історія млинарства окремих населених пунктів досліджуваного
регіону. Більш глибокого осмислення потребують мистецтвознавчі, міфологічні,
світоглядні, фольклорні, звичаєво-обрядові аспекти українського млинарства,
питання акціонування борошномельної галузі, становлення та розвитку парового
млинарства, оренда млинів, організація виробництва на млинах, бракує
біографічних досліджень про життя та діяльність організаторів борошномельного
виробництва, роздрібної торгівлі продуктами борошномельного виробництва. На
подальше вивчення заслуговує з’ясування питань охорони пам’яток млинарства
на міжнародному рівні. Фактично не розробленою залишається сфера
обрядовості, пов’язаної із народним млинарством. Перспективними напрямками
подальших наукових пошуків вважаємо дослідження музеєфікації пам’яток
млинарства, пошук ефективних способів збереження і використання історичного
досвіду млинарства. Окреслені питання потребують суттєвого розширення та
доповнень з позицій усебічності проблеми та з метою з’ясування повної й цілісної
картини розвитку вітчизняної борошномельної галузі. Подальшого розвитку
потребує й системне історіографічне осмислення проблеми, оскільки здійснене
дослідження є першим у вивченні означеної тематики з точки зору історіографії.
Не позбавлене актуальності залучення нових історіографічних джерел і перегляд
змісту відомих, конкретизації особистого внеску дослідників. Продовження
наукових пошуків шляхом застосування теоретико-методологічних новацій та
творчого використання здобутків вітчизняних і зарубіжних науковців дозволить
заповнити існуючі прогалини в історіографії проблеми, сприятиме подальшому
розвитку млинології, її виходу на новий рівень. Дослідження історіографії
млинарства набуває не лише наукового значення, але й очевидного практичного
інтересу.
Ключові слова: історіографія, історіографічний процес, історіографічне
джерело, вітчизняна історична наука, млин, борошномельне виробництво,
Правобережна Україна.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.