Будівля Галицького сейму: амбіції, можливості, смисли
Мар'ян Мудрий / історичнастаття
Опис:
Львів: місто – суспільство – культура: Збірник наукових праць. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2016. – Том 10: Львів / Lwów / Lemberg як міські простори: уявлення, досвіди, практики / За ред. О. Аркуші, О. Вінниченка, М. Мудрого. – Частина 1. – (Вісник Львівського університету. Серія історична. – Спеціальний випуск’2016).
Символіка будинку Галицького сейму, спорудженого у Львові в 1878–
1881 рр., була результатом не тільки фінансових чи мистецьких (естетичних), а й
політичних компромісів. Більш чи менш свідомо політичні та інтелектуальні еліти
краю прагнули отримати споруду, яка засобами архітектурного простору та уяви
мала згуртувати галицьку спільноту навколо ідеї автономії. Замовники будівництва
вважали, що сеймова споруда повинна утверджувати напрям історичного розвитку
Галичини і реґіональну столичність Львова. В історії міста це була перша відверта
спроба влади підпорядкувати архітектуру політичним завданням. Найбільший
дослідницький інтерес в оздобленні будинку Галицького сейму викликають
скульптурні алеґорії, які можна було трактувати по-різному. Вони відображали
тогочасну доволі рухому ідентичність галицької провінції – між імперськістю та
національністю. Іншим ідеологічним компромісом була площина польсько-
українських відносин. Сеймова споруда та її символізм, з точки зору польської
правлячої більшості, мали вказувати на бажане для польських еліт місце русинів у
галицькій спільноті. Його визначали уявлення про річпосполитську єдність, яка
поступово зазнавала перетворень на засадах модерного польського націоналізму.
Ключові слова: Львів 70–80-х років ХІХ ст., Галицький сейм, громадський
простір, архітектура, ідентичність.
Львів: місто – суспільство – культура: Збірник наукових праць. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2016. – Том 10: Львів / Lwów / Lemberg як міські простори: уявлення, досвіди, практики / За ред. О. Аркуші, О. Вінниченка, М. Мудрого. – Частина 1. – (Вісник Львівського університету. Серія історична. – Спеціальний випуск’2016).
Символіка будинку Галицького сейму, спорудженого у Львові в 1878–
1881 рр., була результатом не тільки фінансових чи мистецьких (естетичних), а й
політичних компромісів. Більш чи менш свідомо політичні та інтелектуальні еліти
краю прагнули отримати споруду, яка засобами архітектурного простору та уяви
мала згуртувати галицьку спільноту навколо ідеї автономії. Замовники будівництва
вважали, що сеймова споруда повинна утверджувати напрям історичного розвитку
Галичини і реґіональну столичність Львова. В історії міста це була перша відверта
спроба влади підпорядкувати архітектуру політичним завданням. Найбільший
дослідницький інтерес в оздобленні будинку Галицького сейму викликають
скульптурні алеґорії, які можна було трактувати по-різному. Вони відображали
тогочасну доволі рухому ідентичність галицької провінції – між імперськістю та
національністю. Іншим ідеологічним компромісом була площина польсько-
українських відносин. Сеймова споруда та її символізм, з точки зору польської
правлячої більшості, мали вказувати на бажане для польських еліт місце русинів у
галицькій спільноті. Його визначали уявлення про річпосполитську єдність, яка
поступово зазнавала перетворень на засадах модерного польського націоналізму.
Ключові слова: Львів 70–80-х років ХІХ ст., Галицький сейм, громадський
простір, архітектура, ідентичність.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.