Державна ідея та спроби її реалізації політичною елітою в роки Національної революції (1648–1676)
Віталій Степанков / історичнастаття
Опис:
Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки. Том 30 (2020)
Анотація
У статті з’ясовано суть державної ідеї, засади
якої полягали у визволенні «руського (українського) народу», правовому обґрунтуванні неза-
лежності утвореної держави («Руського князівства») й включення до неї усіх етноукраїн-
ських земель. Проаналізовано причини невдачі її реалізації за гетьманату Б. Хмельницького,
внаслідок чого вона не перетворилася в альфу й омегу діяльності молодої політичної еліти,
котра інтенсивно формувалася у добу революції. Встановлено, що тільки угрупування «са-
мостійників», попри тимчасові прояви відступництва у 1659–1665 рр., залишалося вірним
її основним принципам. У другій половині 60-х – першій половині 70-х рр., коли його очолив
П. Дорошенко, він та київський митрополит Й. Тукальський збагатили зміст державної
ідеї положенням про необхідність утворення «Руського патріархату» з центром у Києві.
Доведено, що у перехідний період до здобуття незалежності його представники розгляда-
ли можливість прийняти протекції польського короля, царя чи султана у формі «опіки»
(своєрідного «патронату»), а не підданства на підставі взаємообумовленого договору. На
відміну від них, формується впливове угрупування еліти (переважно лівобережної), яке від-
ходить від підтримки ідеї незалежності, задовольняючись отриманням автономії у складі
Речі Посполитої/Корони Польської чи Московії. Запорозька старшина продовжувала зали-
шатися у полоні програми здобуття станової автономії для Війська Запорозького.
Ключові слова
державна ідея; революція; еліта; старшина; незалежність; автономія
Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки. Том 30 (2020)
Анотація
У статті з’ясовано суть державної ідеї, засади
якої полягали у визволенні «руського (українського) народу», правовому обґрунтуванні неза-
лежності утвореної держави («Руського князівства») й включення до неї усіх етноукраїн-
ських земель. Проаналізовано причини невдачі її реалізації за гетьманату Б. Хмельницького,
внаслідок чого вона не перетворилася в альфу й омегу діяльності молодої політичної еліти,
котра інтенсивно формувалася у добу революції. Встановлено, що тільки угрупування «са-
мостійників», попри тимчасові прояви відступництва у 1659–1665 рр., залишалося вірним
її основним принципам. У другій половині 60-х – першій половині 70-х рр., коли його очолив
П. Дорошенко, він та київський митрополит Й. Тукальський збагатили зміст державної
ідеї положенням про необхідність утворення «Руського патріархату» з центром у Києві.
Доведено, що у перехідний період до здобуття незалежності його представники розгляда-
ли можливість прийняти протекції польського короля, царя чи султана у формі «опіки»
(своєрідного «патронату»), а не підданства на підставі взаємообумовленого договору. На
відміну від них, формується впливове угрупування еліти (переважно лівобережної), яке від-
ходить від підтримки ідеї незалежності, задовольняючись отриманням автономії у складі
Речі Посполитої/Корони Польської чи Московії. Запорозька старшина продовжувала зали-
шатися у полоні програми здобуття станової автономії для Війська Запорозького.
Ключові слова
державна ідея; революція; еліта; старшина; незалежність; автономія
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.