Державний/політичний устрій Речі Посполитої у візії В’ячеслава Липинського
Віталій Масненко / історичнастаття
Опис:
Спільна спадщина. Річ Посполита обох народів в польській і українській
історичній думці XIX i XX ст.: колективна монографія / за редакцією Віталія
Тельвака, Лідії Лазурко та Павла Сєрженґи. – Херсон: Видавничий дім
«Гельветика», 2019. – 380 с.
У статті проаналізовані погляди В. Липинського на державний/політичний
устрій Речі Посполитої. Основоположною тезою цього історика і політичного мислителя
була оцінка державницького потенціалу провідної соціальної верстви – шляхти. На
прикладі історичної Речі Посполитої він намагався довести, що втрата такого потенціалу
оберталась крахом державності. Поки аристократія зберігала моральний авторитет і
матеріальну силу ця держава мала класократичний устрій. Деморалізація шляхетського стану, втрата ним відчуття державницького обов’язку, завершилася послабленням
королівської влади, руйнацією класократичних засад і встановленням шляхетської
демократії. Монархія стала фікцією, а шляхетська республіканська демократія перетво-
рилася на магнатсько-шляхетську олігархію. Розбалансованість політичної системи
позначилася й на погіршені становища селянства. Натомість міграція польської шляхти
на українські землі сприяла посиленню тут державницьких тенденцій, зокрема зростанню
державотворчого потенціалу українського козацтва, його європеїзації. Вказана концепція
докорінно відрізнялась від традиційних народницьких поглядів на цю проблему. Аналіз
поглядів Липинського на політикум Речі Посполитої дозволяє краще зрозуміти його
самоідентифікацію як українського історика й політичного діяча.
Ключові слова: Річ Посполита, В’ячеслав Липинський, державний та політичний
устрій, класократія, демократія, монархія, королівська влада, шляхта, магнатська
олігархія.
Спільна спадщина. Річ Посполита обох народів в польській і українській
історичній думці XIX i XX ст.: колективна монографія / за редакцією Віталія
Тельвака, Лідії Лазурко та Павла Сєрженґи. – Херсон: Видавничий дім
«Гельветика», 2019. – 380 с.
У статті проаналізовані погляди В. Липинського на державний/політичний
устрій Речі Посполитої. Основоположною тезою цього історика і політичного мислителя
була оцінка державницького потенціалу провідної соціальної верстви – шляхти. На
прикладі історичної Речі Посполитої він намагався довести, що втрата такого потенціалу
оберталась крахом державності. Поки аристократія зберігала моральний авторитет і
матеріальну силу ця держава мала класократичний устрій. Деморалізація шляхетського стану, втрата ним відчуття державницького обов’язку, завершилася послабленням
королівської влади, руйнацією класократичних засад і встановленням шляхетської
демократії. Монархія стала фікцією, а шляхетська республіканська демократія перетво-
рилася на магнатсько-шляхетську олігархію. Розбалансованість політичної системи
позначилася й на погіршені становища селянства. Натомість міграція польської шляхти
на українські землі сприяла посиленню тут державницьких тенденцій, зокрема зростанню
державотворчого потенціалу українського козацтва, його європеїзації. Вказана концепція
докорінно відрізнялась від традиційних народницьких поглядів на цю проблему. Аналіз
поглядів Липинського на політикум Речі Посполитої дозволяє краще зрозуміти його
самоідентифікацію як українського історика й політичного діяча.
Ключові слова: Річ Посполита, В’ячеслав Липинський, державний та політичний
устрій, класократія, демократія, монархія, королівська влада, шляхта, магнатська
олігархія.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.