Знайди книгу!

Опис:
Чорноморська минувшина: Записки Відділу історії козацтва на півдні України, випуск 12 /за ред. В. А. Смолія. – Одеса : Типографія «Друк Південь», 2017


Метою дослідження є реконструкція процесу формування
і бойової діяльності Дунайської флотилії в російсько-
турецькій війні 1768-1774 рр. Досягнення поставленої мети
потребувало вирішення наступних дослідницьких завдань, а
саме: 1) визначити місце Дунайської флотилії у планах
російського уряду і вищого командування під час російсько-
турецької війни 1768-1774 рр.; 2) з’ясувати особливості
формування і проблеми будівництва флотилії; 3)
конкретизувати функції і особливості бойової діяльності
флотилії; 5) показати значення діяльності Дунайської
флотилії у справі вирішення Чорноморської проблеми у 2-й
пол. XVIII століття.
Об’єктом дослідження даної роботи є Дунайська флотилія
періоду російсько-турецької війни 1768-1774 рр. Предметом
дослідження є військова служба Дунайської флотилії 1770-
1774 рр. Територіальні межі дослідження визначаються
Дунайським театром бойових дій
1770-1774 рр. і включають території Південної України,
Молдови, Румунії і Болгарії. Наукова новизна отриманих
результатів полягає в комплексному дослідженні
недостатньо розробленої у вітчизняній і зарубіжній
історіографії теми формування і військової діяльності
Дунайської флотилії в російсько-турецькій війні 1768-1774
рр. Матеріали роботи можуть бути використані при
розробці проблем суднобудування, військової діяльності
річкових флотилій Чорноморського басейну, історії
запорозького козацтва, а також при розробці узагальнюючих праць з воєнно-політичної історії Молдови, Румунії, Болгарії і
Туреччини.
В цілому військові дії на Дунаї в 1770-1774 рр. показали,
що Дунайська флотилія не виправдала очікувань російського
уряду. Разом з цим треба відмітити, що уряд недостатньо
розумів реалії, з якими довелось зіткнутися армії і флоту на
Дунаї. Практика показала наступне: річки в Молдові і
Волощині для військового суднобудування були
непридатними; в прилеглому до Дунаю регіоні бракувало
потрібної для флотських потреб деревини, транспортних
засобів, а також фахівців суднобудівельної і теслярської
справ; величезна віддаленість дунайського театру бойових
дій від баз російського флоту робила справу вкрай витратною
як у фінансовому плані, так і у часі. На все це накладались і
незадовільна організація з боку флотських служб, і незнання
командуванням регіону, і брак досвіду російських моряків;
досвід і знання набувались буквально на ходу. Разом з цим
фахівці морської справи зібрали необхідні гідрографічні дані і
набули неоціненного бойового досвіду, які стануть в нагоді в
наступних російсько-турецьких змаганнях на Дунаї. Нарешті
постало питання, а як же вплинуло будівництво російської
військової флотилії на розвиток придунайського регіону? На
це можна відповісти однозначно – призвело до марного
знищення лісових ресурсів краю і обтяжило населення, яке не
мало від того жодної користі. Найціннішу деревину росіяни
забрали з собою, решту знищили. Суднобудівельний досвід,
набутий росіянами в цій війні, надалі населенням Придунав’я
не використовувався.
Ключові слова: бот, галера, галіот, шхуна.