Джерела до історії Товариства «Просвіта» в Сумах (1917–1918 рр.)
В'ячеслав АртюхГеннадій Іванущенко / історичнастаття
Опис:
Сумський історико-архівний журнал. №XXXІII. 2019
Ця робота присвячена публікації й аналізу 15 раніше невідомих документів з історії Сумської “Просвіти” доби Української революції (1917–1921). Зміст документів засвідчує, що в Сумах Товариство “Просвіта” було створено 9 квітня 1917 р. і вже 21 травня голосно заявило про себе, ставши організатором Шевченківського свята. Тоді ж Товариством були внесені до міської думи пропозиції назвати одну з вулиць міста іменем Тараса Шевченка, а також поставити йому пам’ятник. “Просвіта” прийняла активну участь в українізації державного управлінського апарату за гетьмана Павла Скоропадського. При “Просвіті” були відкриті курси з українознавства та української мови для державних службовців, вчителів та всіх бажаючих. У жовтні 1918 р. під час розгортання дискусії про впровадження в Україні двох державних мов – української і російської, з’їзд товариств “Просвіт” Сумського повіту однозначно висловися за українську мову як єдину державну і резолюція з цього приводу була направлена гетьманові Скоропадському. Крім того, “Просвіта” постійно організовувала проведення літературних вечірок та концертів, читання лекцій, найчастіше у своєму приміщенні. Театральна справа залишалася одним з головних напрямків діяльності “Просвіти”. Сумські просвітяни ставили спектаклі як своїми власними силами, так і організовували виступи українських труп в орендованому ними театрі Корепанова. При “Просвіті” діяв також український хор. У 1918 р. найбільш значущим у діяльності Сумської “Просвіти” було відкриття її зусиллями українських гімназій у Сумах та селах Нижня Сироватка й Юнаківка.
Сумський історико-архівний журнал. №XXXІII. 2019
Ця робота присвячена публікації й аналізу 15 раніше невідомих документів з історії Сумської “Просвіти” доби Української революції (1917–1921). Зміст документів засвідчує, що в Сумах Товариство “Просвіта” було створено 9 квітня 1917 р. і вже 21 травня голосно заявило про себе, ставши організатором Шевченківського свята. Тоді ж Товариством були внесені до міської думи пропозиції назвати одну з вулиць міста іменем Тараса Шевченка, а також поставити йому пам’ятник. “Просвіта” прийняла активну участь в українізації державного управлінського апарату за гетьмана Павла Скоропадського. При “Просвіті” були відкриті курси з українознавства та української мови для державних службовців, вчителів та всіх бажаючих. У жовтні 1918 р. під час розгортання дискусії про впровадження в Україні двох державних мов – української і російської, з’їзд товариств “Просвіт” Сумського повіту однозначно висловися за українську мову як єдину державну і резолюція з цього приводу була направлена гетьманові Скоропадському. Крім того, “Просвіта” постійно організовувала проведення літературних вечірок та концертів, читання лекцій, найчастіше у своєму приміщенні. Театральна справа залишалася одним з головних напрямків діяльності “Просвіти”. Сумські просвітяни ставили спектаклі як своїми власними силами, так і організовували виступи українських труп в орендованому ними театрі Корепанова. При “Просвіті” діяв також український хор. У 1918 р. найбільш значущим у діяльності Сумської “Просвіти” було відкриття її зусиллями українських гімназій у Сумах та селах Нижня Сироватка й Юнаківка.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.