Знайди книгу!

Опис:
Левчук О.В. Газетна періодика Києва як джерело дослідження міського
повсякдення (1905-1914 рр.). – Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні
дисципліни. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка МОН
України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка МОН
України. – Київ, 2018.
Дисертаційна робота присвячена комплексному джерелознавчому аналізу
інформаційних ресурсів київської газетної періодики 1905-1914 рр. про міське
повсякдення.
У дисертації проаналізовано історіографію проблеми, виділено окремі
етапи в історії вивчення київських газет, розкрито основні авторські підходи, що
сформувалися в межах української та зарубіжної історіографії щодо проблеми
повсякдення як об'єкту історичного пізнання. Встановлено повноту та
репрезентативність джерельного забезпечення теми, охарактеризовано
методологічний інструментарій дослідження. Роботу побудовано на аналізі
широкого корпусу газетних видань, архівних матеріалів, опублікованих
документальних збірників та мемуарної літератури. Близько 300 газетних
публікацій введено до наукового обігу вперше.
Автором простежено процес становлення і розвитку газетної періодики
Києва в досліджуваний період та виявлено особливості її функціонування у роки
Першої російської революції і послідуючий період політичної реакції, що є
важливим елементом для розуміння тенденцій формування джерельного
потенціалу з історії повсякдення в місті на сторінках київських газет 1905-
1914 рр. Відтворено суспільно-політичні, економічні та соціокультурні фактори
розвитку київського друку у той час, висвітлено проблему цензурного контролю
за виданнями різного ідейного спрямування. 3
На основі системного підходу газети Києва 1905-1914 рр. аналізуються в
роботі як важлива соціально-інформаційна складова суспільних відносин того
часу. Поряд з цим, сама газета розглядається як складна система з власною
внутрішньою структурою, аналізуються способи та форми розподілу
опублікованого матеріалу всередині окремого видання.
На підставі комплексного опрацювання серії звітів Київського тимчасового
комітету у справах друку, адресних і довідкових видань міста досліджуваного
періоду, газетних публікацій та бібліографічних покажчиків, удосконалено
знання про кількісний діапазон київських газет, розкрито тематичні та жанрові
особливості відображення ними міської щоденності, визначено основні форми та
напрями відображення в газетних текстах повсякдення киян. Окремим додатком
до роботи подано повний перелік виявлених автором газет, які видавалися у
Києві протягом 1905-1914 рр., включаючи відомості про мову друку, тривалість
виходу, тематичну спрямованість друкованих органів, вартість передплати та
місця їх нинішнього зберігання. Встановлено, що революція 1905-1907 рр. стала
каталізатором розвитку у місті громадсько-політичної преси, а послідуючі роки
політичної реакції дали поштовх до поширення на газетному ринку Києва видань
рекламно-довідкового спрямування та торгово-економічних газет.
Введено до наукового обігу великий масив конкретно-історичної
інформації, яка доповнює відомі факти з повсякденного життя Києва 1905-
1914 рр. новим матеріалом, з різних точок споглядання розкриває зміст базових
сегментів міської щоденності. Проведено системний аналіз та структурування
відібраних газетних текстів.
Досліджено інформативні можливості газетних публікацій для вивчення
історичних умов формування та правил організації міського повсякдення,
механізмів адміністративного регулювання київських буднів. На прикладі
окремих публікацій показано важливу роль газет як історичного джерела для
вивчення ціннісних орієнтирів, морально-етичних установок та стереотипів, які
були властивими для представників різних соціальних прошарків та етнічних
груп Києва того часу. 4
Доведено, що матеріали газет є достатньо репрезентативними для
вивчення етнополітичних та соціокультурних чинників формування
повсякденного життя міського соціуму. Так, на конкретному фактичному
матеріалі, у роботі розкрито джерельне значення газетної періодики для
з'ясування правового становища містян різних національностей, визначення
соціально-демографічних, економічних, конфесійних особливостей та
суспільних настроїв мешканців міста, дослідження політичної та громадської
активності найчисельніших етнічних груп Києва.
Аналіз змісту київських газет 1905-1914 рр. та порівняння їх з іншими
видами історичних джерел дозволили автору показати актуальність
використання матеріалів газетних видань при дослідженні соціальної складової
історії міського повсякдення, коливання барометру попиту та пропозиції на
київському ринку праці, майнової нерівності жителів губернського центру,
розкритті проблеми різних форм девіантної поведінки, вивчення фінансово-
економічної складової міської щоденності, дослідження купівельної
спроможності пересічного містянина шляхом порівняння вартості товарів і
послуг ринку з середніми місячними доходами жителів Києва.
Вивчення джерельної бази роботи здійснюється з урахуванням
фундаментальних положень методології наукового пізнання в координатах
історичного джерелознавства. Фокусується увага на тому, що київські газети не
лише інформували населення міста, але й виступали засобом впливу на
формування його смаків та потреб.
З метою визначення основних форм девіантної поведінки, ієрархії
затребуваних професій, частоти вживання прізвищ фахівців окремих напрямків
сфери послуг, благодійних організацій, торгових та медичних закладів,
дослідження у роботі реклами, кримінальної хроніки та довідкових відділів
газет, які володіють постійністю та відносною однорідністю змісту, поглиблено
шляхом застосування методу контент-аналізу.
Окрему увагу в роботі приділено вивченню інформаційних ресурсів газет
про стан особистої та майнової безпеки киян, міську злочинність у її різних 5
проявах, систему правоохоронних органів губернського центру, покликаних
охороняти громадський спокій та рівень довіри населення до київської поліції.
У роботі доведено можливість реконструкції на основі газетних публікацій
матеріально-побутової складової повсякденного життя міста, простежено
повноту відтворення ними проблем благоустрою, санітарно-епідемічного
благополуччя, житлового та транспортного забезпечення мешканців Києва у
1905- 1914 рр.
Аналіз актуалізованих у дисертації газетних матеріалів дозволив
відтворити систему рекреаційних і культурно-розважальних послуг,
пропонованих київським ринком, прослідкувати основні тенденції дозвіллєвих
практик киян, відтворити мережу культурних установ міста, показати тарифи
на пасажирські та вантажні перевезення, умови проїзду, визначити тривалість
руху між окремими ділянками, виявити категорії міського населення, які могли
користуватися умовами пільгового проїзду.
Доведена цінність інформаційних ресурсів газет для вивчення
квартирного ринку, планувальної структури та побуту будинків. Широко
представлене в газетних публікаціях наповнення житлових інтер’єрів: вміщено
інформацію про меблі, освітлювальні прилади, посуд, твори мистецтва. На
основі комплексного аналізу оголошень, хроніки, заміток, кореспонденції,
статей та анекдотів, вміщених на сторінках київських газетних видань різних
тематичних груп, у роботі визначено найбільші антисанітарні зони Києва і
передмістя, простежено головні збудники епідемій у місті та готовність
медичних закладів Києва надати вчасну кваліфіковану допомогу.
Визначено ряд проблемних питань у дослідженні умов, стилю життя,
матеріально-побутового елементу повсякдення Києва, праці, дозвілля та
розвитку міської медицини, які не отримали належного висвітлення у київській
газетній періодиці 1905 – 1914 рр.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у постановці та
вивченні актуальної проблеми, яка досі не отримувала всебічного і ґрунтовного
висвітлення в історичній науці. Вперше комплексно проаналізовано газетну 6
періодику м. Києва 1905-1914 рр. як джерело для системного дослідження
повсякденного життя міста у зазначених вище географічних та хронологічних
межах, визначено основні форми та напрями відображення в газетах щоденних
практик містян; на основі широкого корпусу введених до наукового обігу
джерел і довідкової літератури виявлено окремі похибки та неточності
бібліографічних видань щодо підзаголовків, датування і рубрикації окремих
друкованих органів; науковою та практичною цінністю відзначаються
представлені у дисертації конкретні аналітичні сюжети, які доповнюють
історію київських буднів новим фактологічним матеріалом. Значна частина
джерельної бази дисертації вводиться до наукового обігу вперше.
Удосконалено знання про кількісний, проблемно-тематичний і жанровий
діапазон газет, які видавалися у м. Києві протягом 1905 -1914 рр., умови їх
функціонування в досліджуваний період.
Набули подальшого розвитку джерелознавче дослідження преси,
вивчення проблемно-тематичного поля історії міської повсякденності, розгляд
цензурної політики в Російській імперії та її місцевих особливостей,
обґрунтування ролі суспільних, політичних, соціально-економічних та
культурних чинників у функціонуванні газетної періодики Києва того часу,
впливу останніх на її зміст, кількісні показники та періодичність виходу.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості
використання матеріалів дисертаційної роботи, її основних положень та
авторських узагальнень при написанні монографій, статей, підручників,
довідників, розробці навчально-методичних програм, підготовці нормативних
та спеціальних курсів з історії України, джерелознавства, історичного
краєзнавства, історичної урбаністики, журналістики та історії повсякденності.
Введений до наукового обігу фактичний матеріал окреслює різні складові
буденного життя киян того часу і може бути корисним при залученні його у
науково-дослідній, експозиційній та просвітницькій роботі сучасних музеїв
Києва. 7
Ключові слова: газетна періодика, історичне джерело, міське
повсякдення, Київ (1905-1914 рр.), публікація, умови життя, побут, благоустрій,
дозвілля.