Знайди книгу!

Опис:
Петрова К.А. Газетна періодика Південної України як джерело з історії
боротьби з пияцтвом (друга половина ХІХ – початок ХХ століття). – На
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальність 07.00.06 «Історіографія, джерелознавство та спеціальні
історичні дисципліни». – Запорізький національний університет, Запоріжжя,
2021.
Проведене системне джерелознавче дослідження газетної періодики
Південної України як джерела з історії боротьби з пияцтвом другої половини
ХІХ – початку ХХ століть.
Період другої половини ХІХ – початку ХХ століть став для мешканців
Південної України часом модернізаційніх змін, що охопили всі сфери життя.
Знаковим маркером таких змін стала місцева газетна періодика, яка поступово
набувала функцій друкованого органу громадськості. Змінювалися умови
функціонування газетної періодики, вимоги до самих газет як з боку держави,
так і з боку громадськості. Кореспонденти місцевих газет відтепер доносили
до суспільства суспільно-корисну інформацію, сприяючи формуванню нових
елементів громадської думки, особливо щодо проблемних та болючих питань,
пов’язаних із проявами соціальної девіації. Однією з таких проблем було
пияцтво.
У науковій історичній літературі існує певна традиція дослідження як
газетної періодики, так і боротьби з пияцтвом, але дослідники вкрай рідко
звертали увагу на інформативні можливості саме місцевої газетної періодики
як джерела для вивчення антиалкогольних кампаній. Газети Південної
України другої половини ХІХ – початку ХХ століття потрапляли до кола
досліджень бібліографів, філологів, істориків преси. Так, вивчення періодики
розпочалося наприкінці ХІХ століття краєзнавцями та публіцистами,
оформившись на початку ХХ століття в системне дослідження історії преси та
цензурної політики Російської імперії. Значне розширення і поглиблення


3



досліджень преси відбулося з середини ХХ століття, коли матеріали газет
почали використовувати в якості основного історичного джерела. На
сучасному етапі дослідники залучають до наукового обігу все більшу
кількість газет Південної України, проте достатньо рідко періодику
використовують для вивчення соціальної історії Південної України, в тому
числі для вивчення історії боротьби з пияцтвом.
Дисертаційне дослідження базується на загальних методологічних
принципах історизму, системності, об’єктивності та всебічності.
Хронологічні межі дисертації охоплюють період з кінця 1850-х років до
1914 року. Нижня хронологічна межа визначається початком суспільних змін
у Російській імперії та прискоренням розвитку газетної періодики на півдні
України. Верхня хронологічна межа визначається 1914 роком, що зумовлено
початком Першої світової війни та суспільно-політичними змінами в
Російській імперії.
Територіальні межі дослідження окреслюються територією Південної
України, яка охоплює території трьох губерній Російської імперії:
Катеринославської, Таврійської та Херсонської.
Дисертація є першим комплексним історико-джерелознавчим
дослідженням газетної періодики Південної України другої половини ХІХ –
початку ХХ століття. У роботі вперше відтворена історична картина
становлення та функціонування газет у регіоні та виокремлено п’ять етапів
історичного розвитку місцевої газетної періодики Південної України: 1) 1809–
1837 роки – «одеський період», період становлення періодики за протекції
губернської адміністрації; 2) 1838–1850-ті роки – «період губернських
відомостей», газета з’явилася в кожній губернії; 3) 1860-ті – 1870-ті роки –
період інтенсивного розширення мережі періодичних видань унаслідок низки
реформ; 4) кінець 1870-х – 1905 роки – період посилення цензури, збільшення
кількості довідкових видань («листків оголошень», «довідкових листків»);
5) 1905–1917 роки – період збільшення розмаїття періодичних видань
унаслідок реформ державної цензури.


4



Завдяки аналізу структури та інформаційного наповнення офіційних та
приватних газет на півдні України встановлено, що офіційні газети
поширювали в суспільстві «правильну» інформацію, передбачали ґрунтовну
підготовку та перевірку матеріалів. Приватна газетна періодика Південної
України в другій половині ХІХ століття посіла помітне місце в
комунікативному середовищі Південної України. Телеграми, кореспонденції з
міст регіону та всієї Російської імперії, листи до редакції місцевих читачів
робили приватні газети платформою для комунікації, а також рупором
громадської думки.
Авторові вдалося виокремити основні різновиди газет Південної
України («відомості», «вісники» та «листки») та встановити особливості
розвитку кожного з них. Доведено, що особливості різновидів газет
нівелюються на початку ХХ століття масштабним збільшенням кількості
найменувань газет.
Виявлено, що громадські антиалкогольні ініціативи відображені на
сторінках місцевої газетної періодики досить фрагментарно, але ці матеріали
містять унікальну інформацію, не зафіксовану в інших джерелах, наприклад,
створення та функціонування парафіяльних товариств, практикування зароків
не пити в окремих селах, позиція місцевого населення та авторів щодо цих
публікацій. Інші громадські ініціативи були настільки слабкими, що лише в
1890 році було створене Одеське товариство для боротьби з пияцтвом, що
стало першим подібним на півдні України.
Охарактеризовано діяльність попечительств про народну тверезість, що
висвітлювалася на сторінках губернських відомостей (статути, звіти про хід
реформи та діяльність попечительств). Дані публікації дозволили встановити
час відкриття попечительств про народну тверезість, склад їх учасників,
попечителей, основні напрями роботи, фінансові витрати. Дописувачі
приватних газет висловлювали сумніви щодо доцільності впровадження самої
реформи, а згодом звертали увагу як на позитивні, так і негативні результати
діяльності попечительств про народну тверезість.


5



Виявлено, що газетні публікації дають унікальну можливість відстежити
поширення на півдні України інформації про зарубіжний досвід
антиалкогольних кампаній. Компаративний аналіз дозволив виявити точки
перетину в державній антиалкогольній політиці в Російській імперії та
Південній Кароліні (США); в участі жінок в антиалкогольному русі; в
організації закладів громадського харчування без продажу алкоголю; у
поширені членами товариств тверезості практики повного утримання від
вживання алкоголю. Натомість нереалізованими на півдні України
залишилися можливості лікування алкозалежних та заснування дитячих
товариств тверезості.
Ключові слова: газетна періодика, жанри та різновиди періодики,
пияцтво та алкоголізм, Південна Україна, редакційна політика, Одеське
товариство для боротьби з пияцтвом, попечительства про народну тверезість.