Знайди книгу!

Опис:

Пісна О.М. Глобальні трансформації середовища бізнес-діяльності ТНК. –
Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за
спеціальністю 08.00.02 «Світове господарство і міжнародні економічні
відносини». - ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені
Вадима Гетьмана», Київ, 2019.
Дисертація присвячена комплексному дослідженню глобальних
трансформацій середовища бізнес-діяльності транснаціональних корпорацій
через призму їх рушійних сил і векторних мегатрендів.
У роботі обґрунтовано поліструктурний характер глобалізаційної
трансформації середовища бізнес-діяльності транснаціональних корпорацій на
основі ідентифікації її векторних мегатрендів (технологізація, діджиталізація,
віртуалізація, мереживізація, екологізація і соціалізація, політизація і регуляторно-
інституційна уніфікація) та ключових механізмів: інноваційно-технологічного
(інтернаціоналізація корпоративних досліджень і розробок, розвиток платформ і
мереж «відкритих інновацій» ТНК, нарощування корпоративних патентних
портфелів, міжнародне венчурне фінансування ТНК); виробничо-
інвестиційного (формування глобальних вартісних ланцюгів, корпоративний
розподіл ринків, стандартизація й уніфікація виробничих процесів, трансфертне
ціноутворення); фінансового (міжнародна диверсифікація активів ТНК,
сек’юритизація корпоративних фінансових інструментів, глобальна
консолідація бізнесу через транскордонні злиття і поглинання,
реструктуризація транснаціональних банківських мереж, оптимізація
внутрішньокорпоративних кредитів, комісійних, винагород, роялті);
міграційного (формування інтернаціональної вартості робочої сили, аутсорсінг
та аутстаффінг, глобальна уніфікація умов відтворення людського капіталу).
Доведено, що їх синергійний вплив на основі цифрової інтеграції формує, з одного 3
боку, гомогенізоване, а з іншого – детерміноване протекціонізмом та економічним
націоналізмом локалізоване глобальне бізнес-середовище діяльності ТНК, що
суттєво коригує їх корпоративні стратегії, організаційні структури і бізнес-моделі,
модернізує архітектуру взаємовідносин на внутрішніх і зарубіжних ринках.
Розкрито еволюцію теоретико-методологічних підходів щодо
ідентифікації середовищних факторів транснаціональної діяльності з
виокремленням основних напрямів їх концептуалізації в рамках маркетингової,
управлінської, інституційної та фірмової парадигм. Доведено, що сучасний
багатопрофільний характер фінансово-господарської діяльності ТНК найбільш
повно й адекватно здатна відобразити глобалізаційна парадигма середовища
транснаціональної діяльності, що базується на його кваліфікації як сукупності
внутрішньокорпоративних, національних, регіональних і наднаціональних
факторів, що справляють прямий і опосередкований вплив на фінансово-
господарську діяльність ТНК, спричиняють часткові і системні її трансформації
та визначають взаємодетермінований характер взаємодії власне середовища і
економічної діяльності міжнародних економічних суб’єктів.
Удосконалено типізацію факторів бізнес-середовища транснаціональної
діяльності: на основі доповнення існуючих їх класифікаційних критеріїв щодо
форм прояву (політико-правові, економічні, соціально-культурні,
інфраструктурні); рівня контрольованості з боку фірми (зовнішні, внутрішні,
фактори макро-, мікро- та мезосередовища); ступеня впливу на
результативність фінансово-господарської діяльності ТНК (національні,
множинно-національні, регіональні, глобальні) та структурної динаміки
(статичні, динамічні, рухливі) критерієм зв’язку з глобальною турбулентністю.
На цій основі виділено середовищні фактори екологічно-кліматичного,
воєнного, терористичного, релігійного, крос-культурного характеру. Доведено,
що дія факторів глобальної турбулентності призводить до тимчасових
порушень нормальних умов транснаціональної діяльності, її деформації і
дестабілізації, що спричиняє реалокацію капіталу ТНК у територіальному і
галузево-секторальному вимірах у пошуках більш прибуткових сфер вкладення. 4
Узагальнено та розвинуто методичні підходи до аналізу екзогенних
середовищних факторів транснаціональної діяльності з обґрунтуванням
трирівневого формату їх впливу на бізнес-діяльність ТНК: національного
(норми і правила національних податкових, бюджетних і фінансових систем,
інструменти грошово-кредитного і валютного регулювання, національна
політика у сфері іноземного і зарубіжного інвестування, економічна
дипломатія), регіонального (регіональна податкова конкуренція, горизонтальні
і секторальні політики регіональних інтеграційних угруповань) і
наднаціонального рівнів (інструменти міжнародних торговельних й
інвестиційних режимів, глобальна стандартизація банківсько-фінансового
регулювання, загальні і спеціальні міжнародні угоди з питань подвійного
оподаткування доходів і капіталу, міжнародне оподаткування операцій
офшорних центрів). Обґрунтовано, що результатом їх системного впливу на
діяльність ТНК за умов делегування частини державних регуляторних функцій
на регіональний і наднаціональний рівень є конвергенція національних
регуляторних політик в інституційному форматі інтеграційних угруповань і
міжнародних організацій.
Комплексно охарактеризовано середовище бізнес-діяльності ТНК в
Україні з ідентифікацією системи гальмуючих діяльність ТНК факторів
(інституційні вади внутрішнього ринку, невизначеність і незахищеність прав
власності, непрозорість реєстраційної діяльності, процедурна переобтяженість
ведення господарської діяльності, незбалансованість механізмів вирішення
корпоративних спорів у судовому і позасудовому порядку, панування
неформальних домовленостей в укладанні комерційних угод, значні
міжгалузеві і міжтериторіальні асиметрії в концентрації виробництв,
домінування посередницьких структур у маркетингових ланцюгах, обтяженість
податкового адміністрування, вибіркова адміністративна дискримінація та ін.)
та розкриттям ключових її рис: незбалансована структура акціонерного капіталу
корпоративного сектору, переважання бізнес-груп державної форми власності й
офшорних компаній; непрозорість їх міжнародної діяльності; невисока емісійна 5
активність на міжнародних фондових ринках; значний брак інноваційної
діяльності, загалом низький рівень диверсифікації фінансово-господарської
діяльності.
Застосовано аналітико-методичний підхід до інтегральної оцінки ступеня
впливу економічного середовища України на інвестиційну діяльність на її
території іноземних ТНК та розробленокореляційно-регресійну модель його
факторів у розрізі сукупності цільових індикаторів щодо динаміки подушового
валового внутрішнього продукту і валового національного доходу, кінцевих
споживчих витрат домашніх господарств, валового нагромадження основного
капіталу, інвестицій в основний капітал, сплачених податків за виключенням
субсидій на продукти, сукупних доходів і витрат населення тощо у період 2001-
2017 рр. На основі перевірки достовірності моделі через множинні коефіцієнти
кореляції (R) і детермінації (R 2 ) з використанням експотенціальної, лінійної,
логарифмічної, поліномільної 2-го степеня, степеневої й лінійної фільтрації лінії
тренду встановлено найбільший вплив на масштаби іноземного інвестування
української економіки показників подушового ВВП, сукупних ресурсів і
сукупних витрат домогосподарств; подушових витрат і заощаджень, а також
наявного доходу у розрахунку на 1 особу, що підтвердило домінування у
системі показників інвестиційного клімату в Україні тих індикаторів, що
визначають рівень споживчого попиту населення.
Обґрунтувано стратегічні пріоритети розбудови в Україні ефективного
середовища бізнес-діяльності транснаціональних корпорацій у системі
адміністративно-правових (формування вільної від корупції економічної
діяльності та державного управління, запровадження системи цифрового
урядування та електронної демократії, об’єднання в єдину національну
реєстраційну систему усіх електронних реєстрів, широке використання
блокчейн-технологій); організаційно-економічних (податкове стимулювання
інноваційного бізнесу, оподаткування виведеного з підприємств капіталу,
запровадження диференційованих ставок податків залежно від типу основних
фондів і нематеріальних активів бізнес-структур); фінансових (впровадження у банківську практику нормативних вимог управління банківським капіталом
згідно стандартів Базель III, функціональна спеціалізація вітчизняних банків,
переорієнтація функцій фондового ринку на акумулювання й перерозподіл
інвестиційного капіталу, розбудова національної депозитарно-клірингової
системи); інфраструктурних механізмів (системна інтеграція України до
спільної митної і транзитної системи ЄС, її приєднання до
загальноєвропейської комп’ютеризованої системи управління транзитними
вантажами, повний запуск «єдиного вікна»; системний розвиток авіаційного і
газового хабу, електронізація і діджиталізація матеріально-технічного
забезпечення вітчизняних транспортних коридорів).
Ключові слова: глобалізація, транснаціоналізація, глобальні
трансформації, середовище бізнес-діяльності ТНК.