Глобалізаційні детермінанти розвитку міжнародної діяльності малих міст
Роман Масло / науковадисертація
Опис:
Масло Р. Є. Глобалізаційні детермінанти розвитку міжнародної
діяльності малих міст. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні
відносини. ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені
Вадима Гетьмана». – Київ, 2018.
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню міжнародної
діяльності малих міст в умовах глобального економічного розвитку. У роботі
обґрунтовано глобалізаційну парадигму міжнародної спеціалізації малих міст
та дано міждисциплінарну ідентифікацію малого міста як суб’єкта
міжнародних конкурентних відносин. Здійснена комплексна оцінка
конкурентної диспозиції малих міст у світогосподарській системі та
ідентифіковано їх спеціалізаційний профіль у глобальній моделі
міжнародного поділу праці.
Значну увагу приділено аналізу діючих у міжнародній практиці
інституційних механізмів активізації міжнародної діяльності
монофункціональних малих міст як центрів експортної спеціалізації
територій, як джерел збільшення прибутку та центрів акумуляції знань.
Узагальнено зарубіжний досвід муніципального управління на основі
брендингу територій. Розкрито сучасні параметри міжнародної спеціалізації
українських малих міст, обґрунтовано ключові напрями розвитку їх
транскордонного співробітництва та розбудови інфраструктури економічної
діяльності.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у формулюванні
автором нового концептуального підходу у дослідженні процесів
конкурентного розвитку малих міст через призму їх міжнародної діяльності
та спеціалізації у глобальній моделі поділу праці, розкритті інституційно-
економічних механізмів диверсифікації міжнародної діяльності малих
міських формувань, а також обґрунтуванні стратегічних пріоритетів 4
поглиблення міжнародної спеціалізації малих міст України за умов
мереживізації глобальної економіки.
У результаті дослідження отримані такі найбільш вагомі результати:
вперше:
− обґрунтовано новітню парадигму міжнародної спеціалізації малих міст
на основі систематизації глобальних детермінантів розвитку їх
зовнішньоекономічної діяльності та конкретизації механізмів їх впливу:
транснаціональної фрагментації виробництва (динамічне нарощування
внутрішньо-корпоративних поставок товарів і послуг, розвиток подетальної,
поопераційної і повузлової моделі міжнародного поділу праці, кодифікація
технологічних процесів, впровадження модульних систем управління);
мережевізації світової економіки (формування глобальних інноваційних
мереж; глибока інституційна інтеграція взаємопов’язаних технологічними
ланцюгами виробників, спеціалізованих постачальників і споживачів
продукції; розбудова конкупераційних форм міжфірмового виробничого і
науково-технічного співробітництва); формування глобальних ланцюгів
доданої вартості (спеціалізаційна конвергенція територіально
розосереджених виробництв у єдині виробничі комплекси, міжнародна
стандартизація і модуляризація транснаціонального виробництва, його
орієнтація на поставки макрокомпонентів); глобального підприємництва
(розвиток аутсорсингових і офшорингових механізмів у підприємницькій
діяльності, формування у світовому господарстві кластерів, зорієнтованих на
обслуговування глобальних ринків, розбудова диверсифікованих форм
співробітництва ТНК з незалежними фірмами); діджиталізації світової
економіки (цифрова автоматизація бізнес-процесів, застосування цифрових
технологій у реалізації бізнес-моделей, цифрова оптимізація і спрощення
бізнес-процесів); екологізації людської життєдіяльності (деконцентрація
техногенного навантаження на довкілля, запровадження екологічних
стандартів, оптимізація екологічного оподаткування бізнес-сектору). На цій
основі розкрито концептуальний формат міжнародної спеціалізації малих міст 5
у глобальній моделі міжнародного поділу праці як локальних центрів з
аутсорсингу бізнес-процесів великих міст, територій базування малих і
середніх підприємств та окремих підрозділів транснаціонального
виробництва у рамках глобальних вартісних ланцюгів, локалів розселення
мегаполісів, постачальників робочої сили до великих мегаполісів, виконавців
транспортно-логістичних, культурних і рекреаційних функцій;
удосконалено:
− класифікаційну типологізацію малих міст шляхом доповнення
існуючих критеріїв (вид виробничої спеціалізації, масштаби культурної й
історичної спадщини, виконувані технологічні, адміністративні, соціальні і
транспортно-логістичні функції) критерієм рівня розвитку міжнародної
діяльності і включення у глобальні ланцюги доданої вартості. На його основі
виділено такі типи малих міст – за ендогенною функцією – освітньо-наукові
інноваційні центри, логістичні центри, фінансові центри, етнічно-релігійні
центри, розважально-ділові центри, міста пенсіонерів; а за екзогенною
функцією – міста дислокації дочірніх підрозділів ТНК, адміністративні
центри міжнародних інституцій, науково-виробничі інноваційні центри,
індустріальні центри модульного виробництва, туристичні і курортні центри;
− методичний інструментарій оцінки рівня розвитку міжнародної
діяльності малих міст на основі розробки її чотирьохфакторної моделі, що
включає детермінанти економічного, інноваційного, соціального і людського
ресурсів малих територіальних утворень та дає змогу конкретизувати їх
спеціалізаційний профіль за трьома альтернативними варіантами мобілізації
локальних ресурсів: економічний та інноваційний – малі міста як центри
акумуляції знань; економічний і соціальний – малі міста як центри
експортної спеціалізації; економічний і людський – малі міста як джерела
генерування прибутків;
- аналітико-методичні підходи до типологізації міжнародної
спеціалізації малих міст України на основі ранжування областей за
рекомендованими експертами Європейської Комісії моніторинговими 6
параметрами щодо валового регіонального продукту на душу населення,
щільності населення та регіональної конкурентоспроможності з
обґрунтуванням кластерів українських малих міст, віднесених до виробничих
майданчиків експортної спеціалізації (115 міст Волинської, Донецької,
Закарпатської, Луганської, Рівненської, Тернопільської та Чернівецької
областей); джерел генерування прибутків (164 міста Вінницької,
Житомирської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської,
Миколаївської, Одеської, Сумської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської
та Чернігівської областей) та центрів акумуляції знань (69 міст
Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Полтавської та Харківської
областей);
дістали подальшого розвитку:
− класифікація інструментів, що активізують міжнародну діяльність
монофункціональних малих міст як центрів експортної спеціалізації, з
ґрунтовною характеристикою її інституційних компонентів (індустріальні
парки, міжнародні транспортно-логістичні центри та спеціальні економічні
зони); конкретизацією їх ключових конкурентних переваг (здатність
підвищувати інвестиційну привабливість територій, забезпечувати
нарощування обсягів виробництва високотехнологічних товарів та
розширення державного фінансування локальної інфраструктури,
стимулювання субсидування з боку держави інвестиційної діяльності та
процесів «екологічного структурування» населених пунктів, значне
підвищення якості життя громадян) та систематизацією механізмів їх
державного стимулювання у рамках державно-приватного партнерства
(співфінансування інвестиційних проектів, опосередковане зменшення
витрат інвестора, надання державою податкових пільг і стимулів (податкові
канікули, податкові знижки і кредити, прискорена амортизація основних
фондів, амортизаційна премія, податкові векселі тощо));
− розгорнута характеристика туристично-рекреаційних зон як
інституційного механізму нарощування міжнародної діяльності малих міст з 7
ідентифікацією рушійних сил їх формування (масштабна інтернаціоналізація
бізнес-діяльності, диверсифікація продуктово-видової структури
туристичних послуг, конвергенція їх національних і регіональних моделей,
глобальна стандартизація якості туристичних послуг та механізмів
ціноутворення на них, поглиблення конкупераційного співробітництва між
суб’єктами туристичної бізнес-індустрії) та узагальненням головних
механізмів підвищення їх ефективності: податкові пільги туристичним
компаніям, державні гарантії захисту капіталу іноземних інвесторів,
брендинг територій, диверсифікація туристичних продуктів, впровадження
диверсифікованих інноваційних технологій ринкового просування
туристичних послуг на різних етапах їх життєвого циклу, реалізація великих
інфраструктурних проектів у сфері розвитку регіональної туристично-
рекреаційної сфери, розвиток системи підготовки і підвищення кваліфікації
кадрів у сфері туризму та ін.;
− розкриття функцій і ключових тенденцій розвитку техніко-
впроваджувальних зон (формування формальних і неформальних
міжфірмових союзів; об’єднання у кооперативні мережі компаній, що
спеціалізуються на виробництві високотехнологічних послуг; диверсифікація
видів технопарків та концентрація на їх території малих інноваційних
компаній; поглиблення кооперації університетських фондів і факультетських
лабораторій у сфері спільного використання інфраструктури та ін.) та
обґрунтування механізмів їх державної підтримки: надання технопаркам у
користування чи власність земельних ділянок, податкове стимулювання,
пільгове кредитування, пряме фінансування інноваційних проектів на основі
бюджетних трансфертів (грантів і субсидій), проектне фінансування науково-
дослідних лабораторій, надання митних преференцій у формі звільнення від
митного оподаткування обладнання; банківські гарантії фінансування
інновацій, державні закупівлі науково-технічних розробок бізнес-структур;
конкурсний відбір дослідницьких проектів на основі відповідних експертних
оцінок; 8
− комплексна оцінка транскордонного співробітництва малих міст
України на основі кількісно-якісних параметрів та обґрунтування ключових
напрямів його інтенсифікації, а саме: розбудова прикордонної і транспортної
інфраструктури; стимулювання оптової й роздрібної торгівлі; надання послуг
з обміну комерційною інформацією; поглиблення виробничої кооперації
підприємств прикордонних регіонів на основі внутрішньогалузевої
спеціалізації, подетально-вузлового й технологічного кооперування;
переобладнання у складську нерухомість класів А і В наявних в
прикордонних малих містах уздовж кордону з ЄС складів та приміщень
занедбаних підприємств, торгових та воєнних баз; створення у прикордонних
малих містах мережевих мультикультурних дослідницьких і навчальних
університетських центрів та ін.;
− кваліфікація за методикою Європейської комісії сучасного стану
інфраструктури малих міст України у єдності структурних компонентів
базової і технологічної інфраструктури, інфраструктури знань та якості
життя, на основі чого встановлено найбільше її відставання за показниками
частки автодоріг з твердим покриттям першої та другої категорій, рівня
покриття мережею Інтернет, кількості і технічного оснащення регіональних
навчальних лабораторій і дослідницьких центрів, рівня розвитку соціальних
об’єктів та ін. Обґрунтовано ключові напрями розбудови інфраструктури
українських малих міст у контексті розвитку їх міжнародної діяльності –
електронізація матеріально-технічного забезпечення транспортних
коридорів, розвиток портів та залучення стратегічних інвесторів у портову
галузь, розроблення нових транзитних з’єднань і коридорів з ЄС в Азію,
створення нового міжнародного транспортного коридору Балтійське море −
Чорне море − Каспійське море, розширення й ущільнення мережі Інтернет,
розвиток цифрової інфраструктури, поширення інструменту Twinning на
вітчизняну інфраструктуру, створення санітарно-захисних зон на територіях,
віднесених до центрів концентрації знань. 9
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що основні
теоретичні положення, висновки і рекомендації, сформульовані автором у
дисертації, можуть бути використані в якості методологічної бази для
диверсифікації міжнародної діяльності малих міст України та підвищення їх
конкурентного статусу у глобальній економіці.
Наукові розробки, висновки і практичні рекомендації автора були
використані: Департаментом економіки та інвестицій Київської міської
державної адміністрації при розробці «Стратегії розвитку міста Києва до
2025 року» (довідка про впровадження №050/04-5672 від 13.06.2018);
Котелевською районною радою Полтавської області у поточній роботі
(довідка про впровадження №02-32/591 від 20.03.2018); ТОВ «Експерт-
Холдинг» при підготовці консалтингового звіту «Роль малих міст у розвитку
глобального підприємництва» (довідка про впровадження №07-357 від
07.11.2017); Громадською спілкою «Ірпінська Агенція Розвитку» при
підготовці спільних з державними установами проектів з розвитку
Ірпінського регіону (довідка про впровадження №37 від 17.01.2018). Основні
положення дисертації використано у навчальному процесі ДВНЗ «Київський
національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» під час
викладання курсів «Міжнародна економіка», «Глобальна економіка» та
«Міжнародні стратегії економічного розвитку» (довідка про впровадження
від 20.02.2018).
Основні положення дисертації використано у навчальному процесі
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима
Гетьмана» під час викладання курсів «Глобальна економіка», «Міжнародна
економічна діяльність України» (довідка від 29.09.2017).
Ключові слова: малі міста, глобалізація, міжнародна діяльність малих
міст, міжнародна спеціалізація малих міст, індустріальні парки, міжнародні
транспортно-логістичні центри, спеціальні економічні зони туристично-
рекреаційного типу, техніко-впроваджувальні зони.
Масло Р. Є. Глобалізаційні детермінанти розвитку міжнародної
діяльності малих міст. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні
відносини. ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені
Вадима Гетьмана». – Київ, 2018.
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню міжнародної
діяльності малих міст в умовах глобального економічного розвитку. У роботі
обґрунтовано глобалізаційну парадигму міжнародної спеціалізації малих міст
та дано міждисциплінарну ідентифікацію малого міста як суб’єкта
міжнародних конкурентних відносин. Здійснена комплексна оцінка
конкурентної диспозиції малих міст у світогосподарській системі та
ідентифіковано їх спеціалізаційний профіль у глобальній моделі
міжнародного поділу праці.
Значну увагу приділено аналізу діючих у міжнародній практиці
інституційних механізмів активізації міжнародної діяльності
монофункціональних малих міст як центрів експортної спеціалізації
територій, як джерел збільшення прибутку та центрів акумуляції знань.
Узагальнено зарубіжний досвід муніципального управління на основі
брендингу територій. Розкрито сучасні параметри міжнародної спеціалізації
українських малих міст, обґрунтовано ключові напрями розвитку їх
транскордонного співробітництва та розбудови інфраструктури економічної
діяльності.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у формулюванні
автором нового концептуального підходу у дослідженні процесів
конкурентного розвитку малих міст через призму їх міжнародної діяльності
та спеціалізації у глобальній моделі поділу праці, розкритті інституційно-
економічних механізмів диверсифікації міжнародної діяльності малих
міських формувань, а також обґрунтуванні стратегічних пріоритетів 4
поглиблення міжнародної спеціалізації малих міст України за умов
мереживізації глобальної економіки.
У результаті дослідження отримані такі найбільш вагомі результати:
вперше:
− обґрунтовано новітню парадигму міжнародної спеціалізації малих міст
на основі систематизації глобальних детермінантів розвитку їх
зовнішньоекономічної діяльності та конкретизації механізмів їх впливу:
транснаціональної фрагментації виробництва (динамічне нарощування
внутрішньо-корпоративних поставок товарів і послуг, розвиток подетальної,
поопераційної і повузлової моделі міжнародного поділу праці, кодифікація
технологічних процесів, впровадження модульних систем управління);
мережевізації світової економіки (формування глобальних інноваційних
мереж; глибока інституційна інтеграція взаємопов’язаних технологічними
ланцюгами виробників, спеціалізованих постачальників і споживачів
продукції; розбудова конкупераційних форм міжфірмового виробничого і
науково-технічного співробітництва); формування глобальних ланцюгів
доданої вартості (спеціалізаційна конвергенція територіально
розосереджених виробництв у єдині виробничі комплекси, міжнародна
стандартизація і модуляризація транснаціонального виробництва, його
орієнтація на поставки макрокомпонентів); глобального підприємництва
(розвиток аутсорсингових і офшорингових механізмів у підприємницькій
діяльності, формування у світовому господарстві кластерів, зорієнтованих на
обслуговування глобальних ринків, розбудова диверсифікованих форм
співробітництва ТНК з незалежними фірмами); діджиталізації світової
економіки (цифрова автоматизація бізнес-процесів, застосування цифрових
технологій у реалізації бізнес-моделей, цифрова оптимізація і спрощення
бізнес-процесів); екологізації людської життєдіяльності (деконцентрація
техногенного навантаження на довкілля, запровадження екологічних
стандартів, оптимізація екологічного оподаткування бізнес-сектору). На цій
основі розкрито концептуальний формат міжнародної спеціалізації малих міст 5
у глобальній моделі міжнародного поділу праці як локальних центрів з
аутсорсингу бізнес-процесів великих міст, територій базування малих і
середніх підприємств та окремих підрозділів транснаціонального
виробництва у рамках глобальних вартісних ланцюгів, локалів розселення
мегаполісів, постачальників робочої сили до великих мегаполісів, виконавців
транспортно-логістичних, культурних і рекреаційних функцій;
удосконалено:
− класифікаційну типологізацію малих міст шляхом доповнення
існуючих критеріїв (вид виробничої спеціалізації, масштаби культурної й
історичної спадщини, виконувані технологічні, адміністративні, соціальні і
транспортно-логістичні функції) критерієм рівня розвитку міжнародної
діяльності і включення у глобальні ланцюги доданої вартості. На його основі
виділено такі типи малих міст – за ендогенною функцією – освітньо-наукові
інноваційні центри, логістичні центри, фінансові центри, етнічно-релігійні
центри, розважально-ділові центри, міста пенсіонерів; а за екзогенною
функцією – міста дислокації дочірніх підрозділів ТНК, адміністративні
центри міжнародних інституцій, науково-виробничі інноваційні центри,
індустріальні центри модульного виробництва, туристичні і курортні центри;
− методичний інструментарій оцінки рівня розвитку міжнародної
діяльності малих міст на основі розробки її чотирьохфакторної моделі, що
включає детермінанти економічного, інноваційного, соціального і людського
ресурсів малих територіальних утворень та дає змогу конкретизувати їх
спеціалізаційний профіль за трьома альтернативними варіантами мобілізації
локальних ресурсів: економічний та інноваційний – малі міста як центри
акумуляції знань; економічний і соціальний – малі міста як центри
експортної спеціалізації; економічний і людський – малі міста як джерела
генерування прибутків;
- аналітико-методичні підходи до типологізації міжнародної
спеціалізації малих міст України на основі ранжування областей за
рекомендованими експертами Європейської Комісії моніторинговими 6
параметрами щодо валового регіонального продукту на душу населення,
щільності населення та регіональної конкурентоспроможності з
обґрунтуванням кластерів українських малих міст, віднесених до виробничих
майданчиків експортної спеціалізації (115 міст Волинської, Донецької,
Закарпатської, Луганської, Рівненської, Тернопільської та Чернівецької
областей); джерел генерування прибутків (164 міста Вінницької,
Житомирської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської,
Миколаївської, Одеської, Сумської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської
та Чернігівської областей) та центрів акумуляції знань (69 міст
Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Полтавської та Харківської
областей);
дістали подальшого розвитку:
− класифікація інструментів, що активізують міжнародну діяльність
монофункціональних малих міст як центрів експортної спеціалізації, з
ґрунтовною характеристикою її інституційних компонентів (індустріальні
парки, міжнародні транспортно-логістичні центри та спеціальні економічні
зони); конкретизацією їх ключових конкурентних переваг (здатність
підвищувати інвестиційну привабливість територій, забезпечувати
нарощування обсягів виробництва високотехнологічних товарів та
розширення державного фінансування локальної інфраструктури,
стимулювання субсидування з боку держави інвестиційної діяльності та
процесів «екологічного структурування» населених пунктів, значне
підвищення якості життя громадян) та систематизацією механізмів їх
державного стимулювання у рамках державно-приватного партнерства
(співфінансування інвестиційних проектів, опосередковане зменшення
витрат інвестора, надання державою податкових пільг і стимулів (податкові
канікули, податкові знижки і кредити, прискорена амортизація основних
фондів, амортизаційна премія, податкові векселі тощо));
− розгорнута характеристика туристично-рекреаційних зон як
інституційного механізму нарощування міжнародної діяльності малих міст з 7
ідентифікацією рушійних сил їх формування (масштабна інтернаціоналізація
бізнес-діяльності, диверсифікація продуктово-видової структури
туристичних послуг, конвергенція їх національних і регіональних моделей,
глобальна стандартизація якості туристичних послуг та механізмів
ціноутворення на них, поглиблення конкупераційного співробітництва між
суб’єктами туристичної бізнес-індустрії) та узагальненням головних
механізмів підвищення їх ефективності: податкові пільги туристичним
компаніям, державні гарантії захисту капіталу іноземних інвесторів,
брендинг територій, диверсифікація туристичних продуктів, впровадження
диверсифікованих інноваційних технологій ринкового просування
туристичних послуг на різних етапах їх життєвого циклу, реалізація великих
інфраструктурних проектів у сфері розвитку регіональної туристично-
рекреаційної сфери, розвиток системи підготовки і підвищення кваліфікації
кадрів у сфері туризму та ін.;
− розкриття функцій і ключових тенденцій розвитку техніко-
впроваджувальних зон (формування формальних і неформальних
міжфірмових союзів; об’єднання у кооперативні мережі компаній, що
спеціалізуються на виробництві високотехнологічних послуг; диверсифікація
видів технопарків та концентрація на їх території малих інноваційних
компаній; поглиблення кооперації університетських фондів і факультетських
лабораторій у сфері спільного використання інфраструктури та ін.) та
обґрунтування механізмів їх державної підтримки: надання технопаркам у
користування чи власність земельних ділянок, податкове стимулювання,
пільгове кредитування, пряме фінансування інноваційних проектів на основі
бюджетних трансфертів (грантів і субсидій), проектне фінансування науково-
дослідних лабораторій, надання митних преференцій у формі звільнення від
митного оподаткування обладнання; банківські гарантії фінансування
інновацій, державні закупівлі науково-технічних розробок бізнес-структур;
конкурсний відбір дослідницьких проектів на основі відповідних експертних
оцінок; 8
− комплексна оцінка транскордонного співробітництва малих міст
України на основі кількісно-якісних параметрів та обґрунтування ключових
напрямів його інтенсифікації, а саме: розбудова прикордонної і транспортної
інфраструктури; стимулювання оптової й роздрібної торгівлі; надання послуг
з обміну комерційною інформацією; поглиблення виробничої кооперації
підприємств прикордонних регіонів на основі внутрішньогалузевої
спеціалізації, подетально-вузлового й технологічного кооперування;
переобладнання у складську нерухомість класів А і В наявних в
прикордонних малих містах уздовж кордону з ЄС складів та приміщень
занедбаних підприємств, торгових та воєнних баз; створення у прикордонних
малих містах мережевих мультикультурних дослідницьких і навчальних
університетських центрів та ін.;
− кваліфікація за методикою Європейської комісії сучасного стану
інфраструктури малих міст України у єдності структурних компонентів
базової і технологічної інфраструктури, інфраструктури знань та якості
життя, на основі чого встановлено найбільше її відставання за показниками
частки автодоріг з твердим покриттям першої та другої категорій, рівня
покриття мережею Інтернет, кількості і технічного оснащення регіональних
навчальних лабораторій і дослідницьких центрів, рівня розвитку соціальних
об’єктів та ін. Обґрунтовано ключові напрями розбудови інфраструктури
українських малих міст у контексті розвитку їх міжнародної діяльності –
електронізація матеріально-технічного забезпечення транспортних
коридорів, розвиток портів та залучення стратегічних інвесторів у портову
галузь, розроблення нових транзитних з’єднань і коридорів з ЄС в Азію,
створення нового міжнародного транспортного коридору Балтійське море −
Чорне море − Каспійське море, розширення й ущільнення мережі Інтернет,
розвиток цифрової інфраструктури, поширення інструменту Twinning на
вітчизняну інфраструктуру, створення санітарно-захисних зон на територіях,
віднесених до центрів концентрації знань. 9
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що основні
теоретичні положення, висновки і рекомендації, сформульовані автором у
дисертації, можуть бути використані в якості методологічної бази для
диверсифікації міжнародної діяльності малих міст України та підвищення їх
конкурентного статусу у глобальній економіці.
Наукові розробки, висновки і практичні рекомендації автора були
використані: Департаментом економіки та інвестицій Київської міської
державної адміністрації при розробці «Стратегії розвитку міста Києва до
2025 року» (довідка про впровадження №050/04-5672 від 13.06.2018);
Котелевською районною радою Полтавської області у поточній роботі
(довідка про впровадження №02-32/591 від 20.03.2018); ТОВ «Експерт-
Холдинг» при підготовці консалтингового звіту «Роль малих міст у розвитку
глобального підприємництва» (довідка про впровадження №07-357 від
07.11.2017); Громадською спілкою «Ірпінська Агенція Розвитку» при
підготовці спільних з державними установами проектів з розвитку
Ірпінського регіону (довідка про впровадження №37 від 17.01.2018). Основні
положення дисертації використано у навчальному процесі ДВНЗ «Київський
національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» під час
викладання курсів «Міжнародна економіка», «Глобальна економіка» та
«Міжнародні стратегії економічного розвитку» (довідка про впровадження
від 20.02.2018).
Основні положення дисертації використано у навчальному процесі
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима
Гетьмана» під час викладання курсів «Глобальна економіка», «Міжнародна
економічна діяльність України» (довідка від 29.09.2017).
Ключові слова: малі міста, глобалізація, міжнародна діяльність малих
міст, міжнародна спеціалізація малих міст, індустріальні парки, міжнародні
транспортно-логістичні центри, спеціальні економічні зони туристично-
рекреаційного типу, техніко-впроваджувальні зони.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.