Знайди книгу!

Опис:
Куцов К.О. Громадська діяльність карпатоукраїнських студентів у
міжвоєнній Чехословаччині (1920-1939 рр.). – Кваліфікаційна наукова праця на
правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктор філософії за спеціальністю 032
«Історія та археологія». – Державний вищій навчальний заклад «Ужгородський
національний університет», Ужгород, 2021.



У дисертації проаналізовано процес становлення та структурно-
організаційного розвитку карпатоукраїнських студентських об’єднань у
міжвоєнній Чехословаччині, основні напрямки їх діяльності, а також участь
студентства у політичному житті (під визначенням «карпатоукраїнські студенти»
тут і далі розуміються студенти вищих навчальних закладів, які походили з
території сучасних Закарпатської області (Україна) та Пряшівського
самоврядного краю (Словаччина) та ідентифікували власну національність
адекватними тому часу етнонімами: «русин», «підкарпатський русин»,
«карпаторосс», «русскій»,«руській», «карпатський українець», «закарпатський
українець» тощо).
Автором проаналізовано переважну більшість з відомих на сьогоднішній
день досліджень (починаючи із газетно-журнальних публікацій 1920-х рр. до
наукових праць, виданих в останні роки), які прямо чи опосередковано
стосуються історії карпатоукраїнських студентських об’єднань та окремих
аспектів їх діяльності. При цьому встановлено, що ступінь розробки даної теми
дослідниками не є достатнім. Джерельною базою дослідження послужили
документи з фондів 14 зарубіжних та вітчизняних архівних установ
(Національний архів Чеської республіки, Архів міста Праги, Архів канцелярії
президента [Чеської] республіки, Архів Карлового університету у Празі,
Літературний архів пам’яток національної писемності у Празі, Словацький
національний архів, Архів нових документів у Варшаві, Центральний державний


3



архів вищих органів влади і управління України, Центральний державний архів
громадських об’єднань України, Центральний архів зарубіжної україніки,
Галузевий державний архів СБУ, Державний архів Закарпатської області,
Архівний сектор Управління СБУ в Закарпатській області, Закарпатський
обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького), матеріали періодичних видань,
які у міжвоєнний час виходили у Чехословаччині та за її межами, мемуари
безпосередніх учасників студентського руху та свідків досліджуваних подій тощо.
В ході викладення основного матеріалу з’ясовано, що процес становлення
карпатоукраїнських студентських об’єднань розпочався фактично одночасно із
входженням Підкарпатської Русі до складу ЧСР, а їх структурно-організаційний
розвиток тривав аж до розпаду цієї держави у 1939 р. Першими й найбільш
потужними студентськими організаціями були русофільське товариство
«Возрождєніє» та українофільський Союз Підкарпатських Руських студентів
(«Союз»), засновані на рубежі 1920-1921 рр. у Празі. До 1939 р. через лави цих
об’єднань пройшло близько800 студентів-українців з Підкарпатської Русі та
Східної Словаччини. При цьому товариства майже увесь час перебували у стані
взаємної конфронтації на ґрунті національно-мовної ідентичності. Впродовж
1930-х рр. карпатоукраїнський студентський рух стрімко поширився у інших
місцевостях Чехословаччини: у Братиславі були створені філія «Союзу» (1930-
1931) та товариство «Добрянскій» (1932); у Брно –товариство «Вєрховіна» (1936)
та Підкарпатське академічне товариство імені Корятовича (1937); безпосередньо у
Підкарпатській Русі – студентсько-учнівські гуртки та товариства: «Друг»
(Мукачево, 1930),«Родіна» (Чинадієво, 1932), «Восход» (Хуст, 1932), «Стой»
(Свалява, 1933), «Каменярі» (Мукачево, 1933), «Промінь» (Ужгород, 1933),
Товариство українських абсольвентів середніх шкіл (Ужгород, 1933), «Карпатія»
(Ужгород, 1937). За національно-мовним спрямуванням усі вони також
поділялися на русофільські та українофільські. У 1927-1928 рр. об’єктивна
необхідність інтеграції у загальнодержавний студентський рух змусила членів
товариства «Возрождєніє» та «Союзу» утворити верховну регіональну
студентську структуру – «Центральний Союз Подкарпаторусскіх Студєнтов»


4



(ЦСПС). Правда, невдовзі після заснування він став репрезентантом інтересів
виключно русофільських студентських організацій, знівелювавши саму ідею
представництва інтересів усього карпатоукраїнського студентства. У 1930-х рр.
ЦСПС зумів зайняти впливову нішу у студентському русі Чехословаччини, хоча
його структурно-організаційний розвиток й ускладнювався перманентним
протистоянням карпатоукраїнських студентських об’єднань різних
університетських міст. Паралельно із цим впродовж 1930-х рр. відбулося
становлення карпатоукраїнських студентських об’єднань, утворених за
конфесійною ознакою: «Общєство Грєко-католіческіх студєнтов» (Прага, 1929-
1930), Товариство українських греко-католицьких студентів (Братислава, 1932),
Товариство українських католицьких студентів (Прага, 1932/1936), Товариство
«карпаторусскіх» православних студентів «Пролом» (Прага, 1933-1934),
«Общєство карпаторусскіх грєко-католіческіх студєнтов» (Братислава, 1936),
«Центральний союз грєко-католіческіх студєнческіх обществ» (Ужгород, 1936),
«Карпаторусскоє Православноє Студєнчєскоє Движеніє» (Мукачево, 1936-1937).
Громадська діяльність карпатоукраїнських студентів розвивалася у трьох
основних напрямках: соціальному, культурно-освітньому, видавничому.
Наслідком соціальної роботи, проведеної студентськими об’єднаннями
(передусім – празькими), зокрема, стало створення понад 10 благодійних фондів
для допомоги малозабезпеченим студентам. Завдяки їх співпраці з органами влади
та благодійниками у 1933-1939 рр. Празі діяли два «карпаторуські» студентські
гуртожитки. Плідною й різноманітною була й діяльність студентських об’єднань
у культурно-освітній. Деякі зі створених при них творчих колективів набули
високого професійного рівня й сприяли популяризації карпатоукраїнської
культури на теренах Чехословаччини. Співпраця з провідними культурно-
освітніми товариствами (товариство «Просвіта», Товариство ім. О. Духновича)
сприяла поширенню їх діяльності на Прагу, Братиславу та реалізації ряду
масштабних культурних проектів. Просвітницька діяльність студентсько-
учнівських товариств помітно пожвавлювала культурне життя окремих міст та сіл
Підкарпатської Русі. Створення товариствами періодичних видань


5



(«Подкарпатскій Студентъ», «Молодая Русь», «Пробоєм» та ін.), а також їх плідна
книговидавнича діяльність, окрім власне популяризації студентської
проблематики, сприяли творчій самореалізації багатьох активістів студентського
руху та інших молодих авторів.
Поступова участь карпатоукраїнських студентів у політичному житті
розпочалася у середині 1920-х рр. у формі співпраці із чехословацькими
загальнодержавними партіями і локальними партійними проектами
Підкарпатської Русі та Східної Словаччини. Внаслідок цього в університетських
містах були створені та активно діяли кілька партійно-ідеологічних студентських
організацій: «Союз карпаторуських аграрних академіків» (1924), «Союз соціал-
демократичних студентів з Підкарпатської Русі» (1925), товариство «Молода
генерація» (1928), неформальні гуртки комуністів, народних соціалістів та ін. На
політичній активності студентів у 1930-ті рр. помітно позначилося захоплення
націоналістичними ідеями. Зокрема, члени «Союзу» у Празі та Братиславі
налагодили тісну співпрацю із Організацією Українських Націоналістів, яка
нелегально діяла в ЧСР. Найактивніша фаза участі студентів у політичному житті
співпала в часі із періодом кризи чехословацької державності та
державотворчими процесами у Карпатській Україні 1938-1939 рр.
Ключові слова: карпатоукраїнські студенти, Чехословаччина,
Підкарпатська Русь, товариство, організація.