Знайди книгу!

Опис:

2

АНОТАЦІЯ
Пастушина В. М. Ідея державності України в журналах «Сурма» і
«Розбудова Нації» (міжнародний контекст). ‒ Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук із
соціальних комунікацій (доктора філософії) за спеціальністю 27.00.04 ‒
«Теорія та історія журналістики» (06 ‒ журналістика). ‒ Львівський
національний університет імені Івана Франка, Львів, 2019.

Дослідження присвячене ідеї державності в підпільному
пропагандистському органі УВО «Сурма» та програмному органі ПУН
«Розбудова Нації» ‒ двох журналах, які зокрема стали відображенням
українського національно-визвольного руху у міжвоєнний період.
Основна тематика статей, заміток, дописів, які друкувалися у цих
журналах, зумовлена суспільно-політичними та геополітичними
трансформаціями, що впливали на державність України у 20-30 рр. Йдеться
про окупацію українських земель країнами-сусідами, зазіхання на
національну культурну ідентичність. Журнали як пропагандистські та
ідеологічні органи формували цінності соборної, сильної духовно та
економічно, незалежної держави.
Вирішено досліджувати міжнародний чинник, оскільки ідея
державності та соборності глибоко корелюється з впливом інших країн.
Польща, Росія та інші країни претендували на українські землі, посягаючи на
знищення держави як такої. Журнали видавалися в Німеччині та Литві,
автори матеріалів жили і працювали в різних куточках Європи та Америки.
Цим зокрема пояснюється широкий тематичний спектр статей на міжнародну
тематику. Журнали виконували інформаційну функцію, інформуючи
українців про закордонне життя, пропагандистську, описуючи перипетії
3

боротьби інших країн за державність, ідеологічну – розглядаючи Україну як
повноцінного гравця на міжнародній арені.
Доведено, що міжнародний дискурс в «Розбудові Нації» відрізнявся від
«Сурми». Якщо в підпільному органі УВО дописи, в яких були зображені
інші країни, мали насамперед пропагандистські риси, в офіційному органі
ПУН міжнародний контекст виступав як інформаційний, структурний та
ідеологічний чинник. Він також був важливим для обох журналів,
доповнював їхню структуру.
У роботі розглянуті журнали «Сурма» та «Розбудова Нації» як
націоналістичні видання у міжнародному світлі. Досліджено історіографію
про них, зібрано інформацію про формат і контент. Проаналізовано
особливості структури та автури часописів, проблемно-тематичний спектр
журналів, а також жанрову та стилістичну специфіку. Компаративний аналіз
та діалектичний метод дослідження допомогли визначити
взаємодоповненість цих часописів.
У дослідженні виявилено, що хоч часописи і видавалися в один час,
формувалися одним ідеологічним колом, вони були різними форматно,
функціонально, тематично. Після утворення ОУН часописи почали
доповнювати один одного. Попри це, вони ніколи не писали один про одного.
Система подачі матеріалів була схожою. Журнал «Сурма» був
пропагандистським і підпільним на відміну від «Розбудови Нації», тому про
авторів доводилось дізнаватися із спогадів та досліджень. Це накладало
певну кон’юнктуру на подачу публікацій у журналі. Контент часописів мав
широку палітру стилістичних і жанрових модифікацій, які відповідали
функціональності часописів. Найбільш яскравий вияв мали публіцистичний
та художній стилі.
Спочатку роль «Сурми» була переважно пропагандистською з дуже
відчутним художнім складником. «Розбудова Нації» була покликана
організувати підготовку до Конгресу українських націоналістів. Після 1929 р.
4

«Сурма» поволі перебрала на себе роль військового журналу для підготовки
молоді до боротьби, а «Розбудова Нації» стала програмним та ідеологічним
органом ПУН, де зокрема розглядалися різноманітні проблеми культурної та
економічної розбудови країни.
Визначну роль у формуванні журналів та їхнього контентного
формування відіграли погляди Є. Коновальця, засновника і вождя УВО та
ОУН, на проблеми визвольної боротьби. Основними акцентами його
концепції стали: ідея державності і соборності як така єдина ідея, що може
згуртувати українців; державність треба і можна захистити лише збройною
силою; ідейно-політичною платформою бойової організації може бути лише
український націоналізм; орієнтація на власні сили; боротьба (насамперед
збройна) вимагає професійних знань, а тому готуватися потрібно відповідно,
підготовка до майбутньої збройної боротьби не можлива не лише без
професійно вишколених кадрів, а й без ідеологічно-пропагандистського
забезпечення.
У дослідженні запропоновано розглядати ідею державності на
сторінках журналів у сукупності з ідеєю соборності та ідеєю боротьби, тобто
здобуття української держави, встановлення етнічних кордонів та розбудова
економічної, соціальної, політичної, культурної сфер незалежної повноцінної
країни.
У роботі проаналізовані методи боротьби за державність, які
висвітлювались у журналах. Зокрема досліджено пропаганду, провокаційні
засоби, тактику і політичний терор. Автори часописів не шукали компромісів
у питаннях здобуття незалежності та боротьби проти окупантів. Зосереджено
увагу на образах ворогів, внутрішніх та зовнішніх (Польща, Росія).
Досліджено образи персональних ворогів української державності на
сторінках журналів, зокрема, Ю. Пілсудського.
Відзначено, що журнали сприймають терор як політичний інструмент
проти зовнішніх та внутрішніх ворогів у боротьбі за незалежну Україну.
5

Терор розглядають як засіб самооборони. Вони повідомляють, як саме
потрібно боротися (тактика ведення боротьби в «Сурмі») та будувати
державу (дискусія про соціально-економічну сферу на сторінках «Розбудови
Нації»). Окрім відкритого недруга – Польщі – є два види «смертельних»
внутрішніх ворогів: «орієнтаційні» табори, які представлені більшовиками
(комуністами та «їх комбатантами»), які орієнтовані на Москву, та табори на
зразок УНР, які ширять надії на Польщу.
Досліджено методи пропаганди та провокації, які стали основою
ідеологічної боротьби. На сторінках видань розповідається, як потрібно
застосовувати пропаганду та провокацію, базуючись на історичних зразках.
Журнали подають своє розуміння пропаганди, що побудоване на
ідеологічному аспекті, який розробили Д. Донцов, В. Мартинець, Д.
Андрієвський, Ю. Вассиян та ін., і ділиться на пропаганду словом,
пропаганду ділом, зовнішню та внутрішню пропаганду.
Відзначено актуальність геополітичного, міжнародного контексту на
сторінках журналів із сьогоденням, коли нам доводиться воювати за свою
соборну, незалежну державу проти окупанта і північного агресора –
Російської Федерації.
Виокремлено міжнародну складову журналів, зокрема передумови
співпраці з українською діаспорою в Америці, яка розгорнулася особливо
яскраво після вбивства польського шкільного куратора С. Собінського (так
звана «справа сімнадцятьох»). Ця справа стала поштовхом до активної
співпраці з українською діаспорою в Америці, яку висвітлювали на сторінках
журналу «Сурма». Ця співпраця була дуже активною і як наслідок часопис
почав видавати додаток для «заокеанських українців».
Проаналізовані уроки здобуття державності на основі визвольних рухів
інших країн у журналах «Сурма» та «Розбудова Нації» (насамперед на
прикладах Ірландії та Фінляндії). Внаслідок досліджень об’ємних дописів про визвольні рухи Ірландії,
Фінляндії та в меншій мірі Грузії, Хорватії та Кореї зрблено висновок про
відчутну ідеологічну складову статей та їхню актуальність щодо
українського питання. Відзначено оціночні враження авторів, стилістичні
особливості матеріалів, які написані з глибоким знанням історії цих країн,
тому й прослідковується достовірність. Один із основних посилів і висновків
цих дописів – здобуття власної незалежності силою не тільки можливе, а й
необхідне. Уроки визвольних рухів в інших країнах застосовуються у
формуванні національно-визвольного курсу української держави.
У роботі підкреслено, що сьогодні, в умовах війни з Росією, важливо
розуміти цінність соборної української держави, а також вивчити історичні
уроки боротьби за незалежність в міжвоєнну добу на основі матеріалів у
журналах «Сурма» та «Розбудова Нації» як ретрансляторів ідей УВО та
ПУН. У роботі проводяться чіткі алюзії з окупацією українських земель
країнами-сусідами в міжвоєнний період, зазіхання на національну культурну
ідентичність у міжнародному світлі.

Ключові слова: «Сурма», «Розбудова Нації», ідеологія, національно-
визвольний рух, міжвоєнний період, державність, соборність, міжнародний
контекст, незалежність, пропаганда.