Знайди книгу!

Опис:
Водько В.І. Ідейно-політична боротьба в Церкві Римської Сирії 30-40-хх
рр. V ст. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 032 – Історія та Археологія. – Одеський
національний університет ім. І.І. Мечникова, Одеса, 2020.
У вступі розкриваються основні завдання дисертаційного дослідження,
формулюється методологія, зазначаються хронологічні та територіальні рамки
дослідження, вказуються основні досягнення дисертанта.
В першому розділі роботи досліджено джерела та наукову літературу з
проблеми «Ідейно-політичної боротьби в Церкві Римської Сирії 30-40-хх рр.
V ст.».
Досліджений комплекс джерел складається з археологічних та
письмових, які в свою чергу поділяються на наративні, документальні та
юридичні. Кількісно переважають наративні та юридичні джерела, серед
перших найбільш важливими є епістолярні тексти, історичні твори та
агіографія, серед других – актовий матеріал соборів.
Досліджено специфіку джерел, тенденційність авторів та можливості
кожного конкретного джерела для вирішення поставлених завдань.
Корпус наукової літератури було систематизовано за проблемно-
хронологічним принципом. Основна увага історіографічного дослідження
була зосереджена на питаннях ідейно-політичної боротьби в пізньоантичному
християнстві, проблем політичної та соціальної історії Римської Сирії в
науковій літературі. Також важливим предметом історіографічного розгляду
стали дослідження біографій основних акторів ідейно-політичної боротьби в
Сирії: Феодорита Кірського, Феодора Мопсуестійського, Іви Едеського та
інших.
Історіографія з теми нашого дослідження починається з епохи ерудитів
(XVI ст.), розглянута їх діяльність щодо зібрання та видання джерел, а також
їхні досягнення по систематизації та аналізу досліджуваних ними текстів. Далі


3
розглянута епохи Просвітництва, представники якої спробували виробити
світські підходи до релігійної історії.
У другому розділі досліджено особливості релігійного та політичного
контекстів сирійських суперечок 30-40-хх рр. V ст. Зокрема, наступні аспекти:
- організація християнської церкви в Римській Сирії;
- зв'язки сирійців Риму з сирійцями сусідньої Персії;
- Антіохійська школа богослов’я як відображення традиції сирійського
християнства та ідентичності сирійців;
- вплив імператорської влади на церковну політику в Сирії;
- роль історичної пам’яті, як складової сирійської ідентичності.
Третій розділ присвячено протистоянням у Церкві Римської Сирії 30-40-
хх рр. V ст.
- розглянуто суперечки навколо скинення на Третьому Вселенському
соборі вихідця з Антіохії – Константинопольського патріарха
Несторія (428-431). Виявлені основні церковно-політичні
угрупування в Римській Сирії, їх мотиви та аргументи;
- досліджено дискусії навколо засудження спадку видатного
сирійського теолога Феодора Мопсуестіського. На його прикладі
розглянуто ставлення сирійців до видатних представників місцевої
теології, як до важливого елементу власної релігійної та локальної
ідентичностей;
- вивчено основні церковно-політичні суперечки 40-х рр. V ст.:
дискусії щодо скинення Іринея, єпископа Тірського, друга Несторія,
конфлікти щодо Едесського єпископа Іви, який був відомим
супротивником партії Кирила Александрійського, що перемогла на
Третьому Вселенському соборі, а також стосовно Афанасія
Перського, якого звинувачували в економічних злочинах проти
церкви.
У висновках зазначено роль держави у вирішенні церковно-політичних
конфліктів у Сирії, роль історичної пам’яті у формуванні сирійської


4
ідентичності. Автор також стверджує, що позиція того чи іншого діяча в
ідейно-політичній боротьбі стала маркером для виявлення його приналежності
до певного церковно-політичного угрупування у регіоні.
Наукова новизна дослідження:
- вперше детально досліджений та систематизований комплекс джерел з історії
ідейно-політичної боротьби в Римській Сирії 30-40-х рр. V ст.;
- вперше проблеми дослідження ідейно-політичної боротьби в церкві Римської
Сирії 30-40-х рр. V ст. стали предметом історіографічної розвідки;
- вперше комплексно розглядається пізньоантична сирійська християнська
ідентичність, важливою частиною якої є історична пам'ять сирійців як фактор
ідейно-політичної боротьби;
- в роботі вперше показана роль локальної релігійної ідентичності,
сформованої навколо Антіохійської школи богослов’я та її ключових діячів,
зокрема Феодора Мопсуестійського;
- в дисертаційній роботі уточнено ключові аспекти релігійної історії Римської
Сирії 30-40-х рр. V ст., а саме: ідейно-політична боротьба в м. Едеса між
партіями Раввули та Іви, значна роль сирійського чернецтва у суперечках
зазначеного періоду, інституціональний розвиток християнської Церкви в
Римській Сирії;
- висунуто ряд висновків щодо ролі політичного і церковно-політичного
факторів у подіях ідейної боротьби в Римській Сирії. Виявлено характер
політики імператорської влади щодо конфліктів на периферії імперії;
- доведено, що головним мотивом імператорської політики щодо
христологічних та церковно-політичних суперечок у Римській Сирії було
прагнення до церковного миру, якого прагнули досягнути завдяки
компромісним формулам та вимушеним поступкам;
- доведено, що ідейно-політична боротьба в Сирії після Третього Вселенського
собору стимулювалася в першу чергу церковно-політичними факторами та
фактором ідентичності, а не була виключно богословською суперечкою, як це
часто розглядали в попередній історіографії.


5
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в
можливості їх використання для уточнення ряду положень, що викладаються
в курсах з історії раннього християнства, історії Близького Сходу епохи
Античності, історії Стародавнього Риму, історії раннього Середньовіччя в
рамках програм вищої професійної освіти, а також для написання
узагальнюючих і спеціальних робіт і створення спеціальних курсів з історії
християнства та культури Пізньої античності.
Особистий внесок здобувача;
Зміст роботи розкрито в десяти публікаціях в українських і одному
зарубіжному виданні, в тому числі в трьох збірниках, визначених ВАК
України в якості ведучих в області історичних наук.
Основні положення і матеріали дисертації були апробовані у виступах
на міжнародних і всеукраїнських конференціях:
Міжнародна наукова конференція «Суспільство давньої, середньовічної
і ранньомодерної доби та їхня цивілізаційна спадщина» (Київ, 01 грудня 2017
р.), «Каразінські читання» (історичні науки) 71-ої Міжнародної конференції
молодих учених (Харків, 27 квітня 2018 р.), «Релігія і держава у пошуках
modus vivendi: Українські реалії та світовий досвід» (ХХI Міжнародна
науково-практична конференція для студентів і молодих учених, 22-23
березня 2019 р. Український католицький університет, Львів), «Курбатовские
чтения» (XXXIX Всероссийская научная конференция, Санкт-Петербург, 11-
13 листопада.) в 2016-2018 рр. Результати дослідження апробувалися на
щорічних звітних конференціях кафедри історії Стародавнього світу та
Середніх віків, а в 2019 р. кафедри Всесвітньої історії Одеського
національного університету ім. І.І. Мечникова.
Ключові слова: Римська Сирія, християнство, пізня античність, Візантія,
Антіохія, Едесса, Несторій, Феодор Мопсуестійський, Третій Вселенський
собор, історична пам'ять, Іва Едеський, Раввула Едеський, ідейно-політична
боротьба.