Ідеологізація та деідеологізація лексем у словниках української мови XX – початку XXI століть

/ наукова
дисертація
Опис:
Ренчка І. Є. Ідеологізація та деідеологізація лексем у словниках
української мови XX – початку XXI століть. – Кваліфікаційна наукова праця на
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 10.02.01 «Українська мова». –
Національний університет «Києво-Могилянська академія», Інститут української
мови НАН України. – Київ, 2017.
Дисертацію присвячено висвітленню впливу радянської тоталітарної
ідеології на українську мову та українську лексикографічну практику,
визначенню головних тенденцій у сучасному словниковому опрацюванні
лексичних одиниць. Уперше здійснено комплексне дослідження лінгвістичних
прийомів ідеологізації та деідеологізації лексики різних тематичних груп в
українських лексикографічних працях радянської та новітньої доби, виявлено
сучасні підходи до словникового трактування лексем та простежено зміни у
співвідношенні їхньої конотативної і денотативної семантики, що відбуваються
під впливом позамовних чинників.
Практичне значення дисертації полягає в тому, що її теоретичні
положення та висновки, фактичний матеріал можуть бути залученими до
викладання курсів соціолінгвістики та лексикології, проведення спецкурсів і
спецсемінарів для студентів-філологів та студентів нефілологічних
спеціальностей, зокрема журналістів, істориків, соціологів і філософів, для
написання монографічних праць, навчальних посібників, підручників для
вищих навчальних закладів. Матеріали роботи можуть бути врахованими в
укладанні нових лексикографічних праць тлумачного типу.
У дисертаційній роботі розглянуто проблему взаємозв’язку мови та
ідеології в тоталітарній державі на прикладі мовної політики та практики
комуністичного Радянського Союзу. З’ясовано, що під впливом тоталітарної
ідеології відбувалися модифікації природної мови, які охопили різні мовні
рівні. Мова ставала засобом поширення ідеологічних догм, знаряддям впливу 3
на суспільну свідомість і формування світосприйняття, вигідного владі. На
основі аналізу найважливіших праць, присвячених дослідженню мови
тоталітарного суспільства (новомови), визначено такі її ознаки: оцінність,
клішованість, семантичні зміни великої кількості слів, поширене вживання
абревіатур, евфемізмів, політизація понять, що стосуються різних сфер
суспільного життя.
Відповідно до інтернаціональної ідеології СРСР упродовж усього періоду
його існування реалізовано настанову на взаємодію національних мов з
російською та формування спільного лексичного фонду мов радянських
народів. Фактично суть радянської мовної політики зводилася до уніфікації мов
і культур народів союзних республік за російським зразком. Установлено, що
на українських теренах новомова мала як спільні для всього радянського
тоталітарного дискурсу особливості, так і специфічні, зумовлені втручанням у
внутрішній розвиток української мови з метою її зближення з російською і
подальшою асиміляцією. Ідеологічні чинники призвели до ліквідації
термінологічної лексики, створеної на українському ґрунті, поширення
російських лексико-семантичних форм, калькованих слів та словосполук,
запозичених моделей словотвору.
В умовах тоталітарного режиму лексикографічна практика зазнала впливу
панівної в суспільстві системи поглядів, що позначилося на формуванні реєстру
словників, тлумаченні лексичних одиниць, ремаркуванні, принципах добору
ілюстративного матеріалу. Дослідження змістового наповнення і структури
словникових статей лексичних одиниць трьох тематичних груп – найменувань
політичних партій, рухів та ідеологічних течій, християнської релігійної
лексики та назв мистецьких напрямів і течій – у «Словнику української мови» в
11-ти томах (1970–1980 рр.) дало змогу виявити ознаки ідеологізації лексем, яка
полягає в набутті семантикою слова позитивної або негативної конотації,
пов’язаної з її побутуванням у радянському ідеологічному узусі.
До лексикографічних прийомів ідеологізації лексичних одиниць
належать, зокрема, використання в дефініціях та ілюстраціях ідеологічно 4
значущих прикметників, просторово-часових маркерів, оцінно-експресивних і
модальних компонентів, вживання обмежувальних позначок, наведення
ілюстрацій з авторитетних у радянському суспільстві джерел, що
характеризувалися виразною оцінністю з погляду комуністичної ідеології,
тощо. Це зумовлювало зміну лексичних значень, аксіологічну поляризацію
лексем залежно від того, якого способу життя – соціалістичного чи
капіталістичного – стосувалися поняття, позначені ними. Виявлено, що
семантиці слів на позначення ключових понять керівної ідеології СРСР
властива висока позитивна оцінка (комунізм, соціалізм, більшовизм; атеїзм;
соціалістичний реалізм тощо). Негативної конотації набували лексичні одиниці,
що позначали реалії життя та явища, які суперечили радянській системі
цінностей (націоналізм, лібералізм; Бог, Біблія; авангардизм, модернізм).
У роботі здійснено порівняльний аналіз словникових статей українських
лексикографічних праць тлумачного типу радянського періоду та виданих у
незалежній Україні, що засвідчив еволюцію лексикографічного опрацювання
лексики та позитивні зміни в суспільній свідомості. Виявлено механізми
звільнення семантики слів від оцінних характеристик радянської доби та
ступінь їх деідеологізації в сучасних тлумачних словниках української мови.
Деідеологізація лексеми в межах словникової статті означає зміну її
конотативного статусу – лексична одиниця втрачає негативну або позитивну
конотацію, набуту нею в період функціонування в радянському тоталітарному
дискурсі. Ознаками деідеологізації є насамперед наведення нових формулювань
дефініцій, елімінація ідеологічних маркерів та уникнення політизованих
ілюстрацій. Визначено нові підходи до трактування релігійної лексики, які
сприяють актуалізації лексем цієї групи, їх поверненню до первісних значень,
втрачених у часи панування атеїстичної ідеології.
Залучення для порівняння тлумачень «Оксфордського словника»
допомогло виявити лексеми як з повністю, так і з частково деідеологізованою
семантикою в кожній тематичній групі. У випадках неповної деідеологізації
лексичних одиниць у сучасних словниках збережено оцінні характеристики, властиві радянській лексикографічній практиці: значення слів не звільнено від
ідеологічних сем, у складі словникових статей залишено маркери позитивної
або негативної оцінки та ідеологічно забарвлений ілюстративний матеріал.
Рудименти комуністичної ідеології свідчать про неповне звільнення значень
слів від ідеологічного вантажу радянської епохи, що суперечить вимогам
об’єктивності лексикографічної інформації.
Ключові слова: тоталітаризм, ідеологізація, деідеологізація, тлумачний
словник, новомова, мовна політика, лексикографічні дефініції, семантика
лексем, ілюстративний матеріал, позитивна та негативна конотації, ідеологічні
маркери.

Доступні формати:

PDF

читайте також:

Проектування електронного видання з детальним процесом оформлення титульних елементів Містобудування Західної України епохи бароко (сер. XVII ст. – кін. XVIII ст.) Внутрішній світ людини та його становлення Ботанічна лексика говірок Чорнобильської зони: реконструкція редуктивного ареалу Гендерно-психологічні аспекти української лірики ХХ століття Громадсько-політична діяльність Андрія Ніковського (1885–1942 рр.)

В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.