Знайди книгу!

Опис:
Баллак Е. Економічна інтеграція країн-членів Ліги арабських держав в
умовах трансформації регіонального простору. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі
спеціальності 292 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. –
Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти
і науки України. – Київ, 2020.
У дисертаційній роботі узагальнено та поглиблено теоретико-концептуальні
підходи до формування диверсифікованої моделі розвитку інтеграційних
процесів у країнах арабського регіону. Здійснено аналіз сучасного стану
міжкраїнного економічного співробітництва у різних сферах економічної
діяльності.
На основі систематизації та критичного аналізу напрацювань представників
неомеркантилізму, неокейнсіанської економічної теорії та інституціоналізму
автором розкрито еволюцію наукових поглядів на сутність і характерні ознаки
економічної інтеграції та місця країн ЛАД в них. Проаналізована генеза
класичних теорій інтеграції на прикладі концепції нового регіоналізму, яка
пов’язана із різноманіттям моделей інтеграції у міжнародних економічних
угрупованнях, диференціацією покраїнних, регіональних і субрегіональних
економічних систем, реалізацією моделі «різношвидкісної» інтеграції, що
передбачає у межах одного регіонального інтеграційного угруповання
використання різними країнами-членами різних форм інтеграції. Зроблено
висновок щодо поглиблення теоретичних і практичних уявлень про природу і
специфіку «арабської» моделі інтеграції у процесі еволюції різнорівневих
господарських систем. Узагальнення напрямів наукових досліджень у цьому
контексті дозволило визначити сучасні економічні системи країн ЛАД як
змішані, трансформаційні економіки зі складною поліструктурністю,
динамічною нерівновагою та нестійкістю. Структуровані особливості взаємодії
країн ЛАД на основі як принципів координованості і погодженості, так і
емерджментності та ізоморфізму. Обґрунтувана необхідність розробки нової


3
парадигми розвитку інтеграційної стратегії арабських країн ЛАД, яка
концептуально базується на інтенсивності інтеграційної взаємодії з врахуванням
довгострокових національних стратегій та ефективності механізмів
інтеграційної взаємодії за умов переходу від «пасивної» до «активної» фази
інтеграції та «зон синхронізації» спільних політик. Доведено, що сучасний етап
формування інтеграційного механізму країн-членів ЛАД наразі у значій мірі
визначається рівнем співвідношення торговельних стратегій та
ресурсозабезпечення, а також залежить від балансу торговельних пріоритетів та
відповідності регіональним і глобальним торговельним системам.
Визначені особливості еволюції торговельних стратегій країн ЛАД, яка
відбувається, з одного боку, в умовах прискореної диверсифікації економік і
впровадження широкомасштабних програм структурних економічних реформ, з
іншого – існуванням: а) ефектів монокультурної аграрно-сировинної
спеціалізації, б) значного впливу політичних чинників на кон'юнктуру арабських
ринків, в) етатизму розвитку економіки (провідна роль держави та другорядна
приватного сектору), г) інтенсивної неконтрольованої трудової міграції, д)
теоцентричного способу життя країн регіону (іслам регламентує всі сфери
життєдіяльності). На основі концепцій «доступності ресурсів» і «зворотного
використання ресурсів» доведено, що у сучасних умовах ресурсозабезпеченість
(природно-ресурсний потенціал) країн ЛАД є переважаючою складовою їх
торговельних стратегій. Аналіз показників кореляції між державними
інвестиціями і темпами зростання ненафтових секторів економіки засвідчив, що
стратегії створення сучасної інфраструктури країнами ЛАД поки ще не
дозволяють їм одержати стійке зростання ненафтових секторів економіки
(спостерігається опосередкований вплив чинника підвищення
конкурентоспроможності економік регіону на темпи експортної диверсифікації).
З одного боку, для ЛАД характерна відсутність загальновизнаних лідерів
(«локомотивів») інтеграції, тобто країн, що економічно домінують і є
безперечними лідерами у прийнятті рішень і у формуванні об'єднання (як це
характерно для ЄС, НАФТА). Однією з причин є неякісні інституції, що


4
мотивують розвиток тенденції до досягнення країнами ЛАД короткострокових
цілей інтеграції та швидкої монетизація корисності наявних ресурсів
(неопатримоніалізм). З іншого – створені у межах ЛАД інтеграційні об’єднання
у формі зон вільної торгівлі (ЄCЗВТ, ВАЗВТ, Агадірська угода) та двосторонніх
РТУ (Єгипетська і Алжирська угоди про асоціацію з ЄС, Угода про вільну
торгівлю Йорданії з США) хоча й розширили ринки для багатьох арабських
країн, однак вони продовжують застосовувати нетарифне регулювання по
відношенню до товарів партнерів за угодами.
У зв’язку із орієнтацією країн ЛАД на так звану більш «вузьку» інтеграцію
шляхом укладення двосторонніх та багатосторонніх торговельних угод з ЄС,
США, Китаєм, окремими державами Азії проаналізовані комплементарні та
альтернативні пріоритети інтеграції в арабському регіоні. Визначено, що в
умовах відсутності інституціоналізованого наднаціонального органу в ЛАД
перспективним напрямом інтеграційної взаємодії у середньостроковій
перспективі є кооперація у сферах боротьби з кліматичними змінами,
імпортозаміщення і продовольчої незалежності. Аналіз у роботі
комплементарних та альтернативних пріоритетів інтеграції в арабському регіоні
надав можливість зробити наступні висновки. По-перше, вільне переміщення
капіталу в регіоні стримується обмеженнями та складністю отримання належних
гарантій інвесторам від урядів низки країн регіону, відсутністю єдиної політики
міжарабських фондів розвитку; по-друге, основними перепонами (незважаючи
на різні прогнозні сценарії) на шляху спільної валюти як головної резервної
валюти арабського регіону наразі є різні темпи інфляційних процесів у країнах
ЛАД і відсутність спільної ефективної грошово-кредитної політики (навіть для
розвинених держав РСАДПЗ). По-третє, втілення мегарегіональних проектів у
сферах електроенергетики та водопостачання є сьогодні найбільш динамічною
складовою інтеграційної взаємодії країн ЛАД. По-четверте, незважаючи на
відсутність спільної технологічної стратегії у межах ЛАД, спостерігається
прямий кореляційний зв'язок між інтенсивністю процесу трансферу технологій і
розвитком відповідних економічних і фінансових інституцій для підтримки


5
технологічного розвитку.
Дослідження основних критеріїв ефективності процесу фінансової
інтеграції країн ЛАД дозволило розрахувати темпи процесу інтеграції та
структурувати як поточні та перспективні складності і обмеження на шляху
інтеграційного співробітництва, так і сгрупувати чинники фінансової інтеграції
(мотиваційні аргументи, мотивуючі та стримуючі). Аналіз сучасної ісламської
фінансово-економічної моделі, заснованої на концепції арабо-мусульманських
фінансів (відповідно до шаріату), унікальній комбінації капіталу і регіональних
виконавчих механізмах, дозволив зробати наступні висновки. По-перше,
значного розвитку набув сектор альтернативних фінансів (заснованих на
дотриманні конфесіональних канонів), який стимулювався впровадженням
мегапрограм по ресурсозаміщенню, інфраструктурними, еколого-
енергозберігаючими та біотехнологічними проектами; по-друге, ісламська
банківська діяльність перетворилася із вузькоспеціалізованого ринку у
глобальну фінансову систему з мережою філій у промислово розвинених
країнах. Запропонована триярусна «піраміда» інтеграційної взаємодії ЛАД
(країни-нафтоекспортери, країни з конкурентоспроможними галузями власного
диверсифікованого сектору та країни, що спеціалізуються на імпортозаміщенні),
що мотивує впровадження моделі «наздоганяючого розвитку», яку умовно
можна розділити на два періоди: розробка концепції та програми перетворень і
здійснення реальних реформ. Доведено, що розширення галузевих і
регіональних можливостей торговельно-економічних співробітництва України з
країнами ЛАД можливо за активного державного сприяння. Розроблено
аналітичну модель оцінювання потенційного зростання експорту з України до
країн ЛАД та з цих країн до України з використанням апарату кластерного
аналізу системи згрупованих кількісних показників.
Ключові слова: інтеграція, новий регіоналізм, регіональне інтеграційне
угруповання, міжарабська торгівля, ісламська економічна модель, арабські
інтеграційні угоди.