Знайди книгу!

Опис:



АНОТАЦІЯ
Скороход О. В. Економічна політика російського уряду на Півдні
України у дореформений період : історіографія. – Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.06 «Історіографія, джерелознавство та
спеціальні історичні дисципліни» (032 – Історія та археологія). –
Центральноукраїнський національний технічний університет, Кропивницький,
2018; Державний вищий навчальний заклад «Переяслав-Хмельницький
державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Переяслав-
Хмельницький, 2018.

У дисертації вперше у вітчизняній та зарубіжній історичній науці здійснено
комплексне історіографічне дослідження економічної політики російського уряду
на Півдні України у дореформений період. Виокремлено тематичні напрямки
вивчення проблеми з обґрунтуванням їх у контексті розвитку вітчизняного
історіографічного процесу, новітніх теоретичних підходів і методології. Всебічно
проаналізовано основні етапи, напрями та особливості вивчення теми. Виділено
три історіографічні напрями наукової розробки проблеми: історіографія реалізації
політики у сфері заселення та освоєння регіону, вивчення торговельної політики
та фінансової. У межах вказаних напрямів простежуються такі піднапрями:
дискусія щодо переважаючої ролі урядової чи народної колонізації; осмислення
політики щодо іноземців як фактору розвитку сільського господарства та
промисловості; роль особистості в історії економічного зростання Півдня України
в інтерпретації істориків; вивчення заходів щодо включення регіону до
внутрішнього ринку Російської імперії; висвітлення у працях вчених
зовнішньоторгівельної політики російського уряду в краї; історіографія урядових
дій по облаштуванню інфраструктури; наукова розробка податкової політики;
дослідження митної політики; історична думка про грошовий обіг, формування


банківської системи, кредитування та страхування. В межах кожного з
проблемних напрямів виокремлюються шість історіографічних етапів наукової
розробки проблеми: 1) друга половина ХVІІІ – початок ХІХ ст., 2) середина ХІХ
ст., 3) остання чверть ХІХ – початок ХХ ст., 4) 20-і – початок 30-х рр. ХХ ст.,
5) середина 30-х – друга половина 80-х рр. ХХ ст., 6) рубіж 80–90-х рр. і триває по
сьогодні. Кожен з етапів відображає основні тенденції світової та української
історичної науки в інтерпретації проблем історії економічної політики Російської
імперії в цілому і, зокрема, на Півдні України. Увесь історіографічний матеріал до
теми розподілений на декілька видових груп: 1) документальні джерела та праці
археографічного характеру; 2) узагальнювальні та монографічні видання,
дисертації, статті з історії економічної політики російського самодержавства по
всій імперії, українських землях та на Півдні України; 3) довідкові видання та
рецензії; 4) матеріали наукових конференцій.
Розкрито особливості історіографічного вивчення кожного з аспектів
заявленої теми на кожному з етапів. Еволюція висвітлення теми демонструє її
розвиток від статистичних оглядів першої половини ХІХ ст. до сучасних
ґрунтовних індивідуальних та колективних праць. З’ясовано, що пріоритет
вивчення різних компонентів економічної політики належить сучасним
історичним студіям.
У ході історіографічного аналізу теми виявлено першочергову роль
дожовтневих вчених у появі та розвитку наукових поглядів, які знайшли
прибічників серед дослідників наступних поколінь. Встановлено пріоритет
загальноімперського контексту наукового розроблення теми у вчених ХІХ та ХХ
століть. Показано, що попри неоднозначний характер радянської історіографії,
мали місце окремі зрушення в дослідженні теми, пов’язані з вивченням
соціального складу населення, що заселяло південноукраїнський терен, а також
студіювання торгівельної політики.
Акцентовано увагу на тому, що означена тематика в історіографічному
плані постає багатоаспектним і складним комплексом питань вітчизняної історії


кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст., поєднуючи в собі напрацювання у сфері
економіки, права та історії. При цьому доведена винятковість Півдня України як
об’єкта постійного впливу російського імперського уряду. Усі дослідники як
загальноекономічних, так і спеціальних господарських проблем історії регіону
відзначають етнічну строкатість Півдня України як визначальний фактор
розвитку його господарства. Дослідження соціально-економічного укладу та
розвитку окремих етнічних груп доводять, що урядова політика не була
визначальним фактором їхнього добробуту. З’ясовано, що виключно досягненням
сучасної історичної науки є дослідження ролі особистості в розвитку вказаного
регіону.
Підкреслено, що для радянської історіографії було характерним
акцентування уваги на тому, що провідним фактором розвитку внутрішнього
ринку Російської імперії загалом, та південного регіону України було зростання
промислового та сільськогосподарського виробництва, при цьому нівелювалась
царська політика. Тож у радянських учених урядова політика або не розглядалась,
або піддавалась нищівній критиці.
Встановлено, що більшість видань на усіх етапах історіографічного процесу
аналізує зовнішньоекономічну діяльність Російської імперії, не виділяючи окремо
українських земель, хоча виключна роль цього регіону у зовнішній торгівлі
імперії визнається усіма дослідниками. Визначено, що питанням розвитку
торгівельної інфраструктури у регіоні приділялась увага істориків різних
поколінь. Підкреслено, що до найбільш досліджених тем належить історія
розбудови портів, в той час як історія торгового флоту на Чорному та Азовському
морях знаходиться на маргінесі наукового пізнання.
З’ясовано, що різні складові фінансової політики досліджувались досить
фрагментарно і нерівномірно, досить часто тема вивчалась через призму
дослідження особливостей законодавства та адміністративного устрою. До
найкраще досліджених складових фінансової політики належать податкова та


митна, а банківська справа, кредитування та страхування поки що залишаються
осторонь наукового осмислення.
Наголошено на недостатності та нерівномірності вивчення історії
грошового обігу на території Півдня України у кінці ХVІІІ – першій половині
ХІХ ст. Ученими зроблено спроби дослідити монетний обіг на окремих
територіях, у той час як репрезентована джерельна база дозволяє створити
загальну картину особливостей грошового ринку південноукраїнських земель.
Історія грошового обігу на території Запорозької Січі не залишилася поза
фокусом наукових студій. Найбільш вивченим у цьому плані є період Нової Січі,
проте більш рання доба описується виключно поверхово. Зазначена відсутність
спеціальних публікацій з історії курсування монет на Запорожжі та історіографії
цього питання, що відкриває широкі перспективи для подальших досліджень.
Серед перспективних тем визначено наступні: економічний внесок окремих
етносів у розвиток економіки краю, вклад окремих історичних постатей у
розвиток господарства Півдня України, грошовий обіг, кредитування та
страхування; історія облаштування портів, будівництва та розвитку торгового
флоту у чорному та азовському морях. Визначено, що періодові кінця ХVІІІ –
першої половини ХІХ ст. приділяється, недостатня увага, що відкриває широку
перспективу його дослідження. З урахуванням проведеного історіографічного
вказано на відсутність комплексного дослідження з історії економічної політики
царського уряду у сфері розвитку внутрішньої торгівлі на Півдні України.
Накопичений попередніми поколіннями фактичний матеріал та джерельна база, а
також сучасні напрацювання з історії окремих складових такої політики
відкривають перспективу появи такої праці у майбутньому.
Наукова та практична цінність роботи полягає у тому, що узагальнення,
оціночні судження й висновки, методологічні підходи автора сприятимуть
всебічному науковому осмисленню історії й історіографії соціального,
економічного, етнічного, політичного життя України та окремих її регіонів кінця
ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Теоретичні результати, систематизований історіографічний матеріал та висновки можуть бути використані в подальшій
науковій розробці проблем історії України, історії економічної політики,
економічної історії, історії українсько-російських відносин, а також у підготовці
навчальних посібників для студентів вищих закладів освіти. Узагальнення,
фактичні матеріали й оцінки дисертації можуть бути використані при написанні
загальних і спеціальних праць з історіографії історії України кінця ХVІІІ – першої
половини ХІХ ст.; вони сприятимуть усебічному науковому осмисленню історії
вітчизняної економіки та міжрегіональних зв’язків; можуть скласти основу
лекційних і семінарських занять у закладах освіти. Дослідження історіографії
економічної політики набуває не лише наукового значення, але й очевидного
практичного інтересу.
Ключові слова: історіографія, історіографічний процес, вітчизняна
історична наука, історіографічне джерело, економічна політика, російський уряд,
Південь України, дореформений період.