Знайди книгу!

Опис:
Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія. – 2016. – Вип. 16.


У статті розглядаються наслідки Сирійської та Української криз для Європейської безпеки, особливу увагу автори приділяють при цьому безпеці Європейського Союзу. У статті виділяються загальні риси характерні для Сирійської та Української криз. Ця спільність проявляється насамперед у наявності спільних учасників цих конфліктів і ролі Росії та західних країн в їх розвитку та вирішенні. Події в Сирії і в Україні, як підкреслюється в статті стали потужним дестабілізуючим фактором не тільки для Європейської безпеки, система якої вступила остаточно в період глибокої кризи, а її рівень досяг найнижчої точки розвитку з точки розвитку з часів Другої Світової війни. Аналізуючи Сирійську кризу в контексті безпеки Європейського Союзу, автори детально дослідили суть і наслідки міграційної кризи як результат подій в Сирії і політики Західних країн в цьому регіоні. Міграційний криза на думку авторів прийняла настільки масштабний характер, що проблема мігрантів стала потужним деструктивним фактором, який трансформує, нівелює і ліквідує ті принципи і цінності на яких формувався і розвивався Європейський Союз. Автори показують, що повна безпорадність Брюсселя в його вирішенні дала потужний імпульс для сепаратизму, відцентрових сил, посилила позиції євроскептиків. Одним з проявів цих тенденцій став початок процесу виходу Британії з ЄС. Міграційна політика Брюсселя призвела до ще більшого розколу всередині ЄС між Старою та Новою Європою, яка відмовилася реалізовувати план Єврокомісії щодо квотування прийому біженців зі Сходу. Наслідки Української кризи найбільш яскраво проявилися в поглибленні протиріч країн учасниць в питаннях забезпечення енергетичної безпеки, що проявилося в провалі ініціативи Польщі про заснування Енергетичного союзу в рамках ЄС. На думку авторів, Українська криза, призвела до переоцінки підходів країн-членів ЄС до проблеми забезпечення своєї безпеки. Частина країн, переважно країни Нової Європи бачать НАТО і збільшення військової присутності США на їх територіях, як головні гаранти своєї безпеки. Українська криза, як роблять висновок автори, остаточно зруйнувала крихку систему довіри між Росією та Західними країнами, поховавши ідею створення єдиного неподільного простору безпеки від Ванкувера до Владивостока.