Князь Федір (Федюшко) Любартович: володіння в коронній Русі та їх державно-правовий статус
Станіслав Келембет / історичнастаття
Опис:
Келембет С. Князь Федір (Федюшко) Любартович: володіння в коронній Русі та їх державно-правовий статус / С. Келембет // Український історичний журнал. - 2020. - Число 4
Анотація. Мета дослідження полягає у висвітленні умовного «другого періоду» життя Федора Лю-
бартовича, який він провів в основному на руських землях Польського королівства (орієнтовно
1406/1407–1431 рр.), а також у визначенні складу тогочасних володінь князя, їх державно-пра-
вового статусу. Методологічну основу становлять принципи історизму, науковості, об’єктивності,
системності. Застосовано такі загальні та спеціальні методи, як аналіз, синтез, історично-хроно-
логічний, порівняльно-історичний, історично-системний, внутрішня й зовнішня критика джерел,
порівняльна текстологія. Наукова новизна. Зібрано, проаналізовано та систематизовано макси-
мум інформації, що стосується досліджуваного періоду біографії Федора Любартовича; складено
повний і критично перевірений список його «жидачівських грамот» (у тому числі з використанням
деяких неопублікованих текстів, що містяться в Коронній метриці); визначено державно-право-
вий статус володінь, належних князеві на території Польського королівства. Висновки. Стосунки
Федора (Федюшка) Любартовича з його двоюрідним братом королем Владиславом Яґайлом у пер-
шій третині XV ст. (на відміну від кінця XIV ст.) були стабільно-приязними. Найвірогідніше в 1406–
1407 рр. князь отримав пристойні володіння в руських землях Польського королівства, а саме
Стрий, Жидачів і Коропець з округами-повітами (districtus). Проте це не були повноцінні удільні
князівства, а лише пожиттєві держання (tenuta), що надавалися близьким родичам Яґайла. В їх
межах Любартович мав право юрисдикції над місцевими феодалами, але не міг надавати земель-
ні володіння, оскільки власником останніх залишався польський король. Таким чином, термін
«Жидачівське князівство», який можна зустріти в новітній літературі, не зовсім коректний. Федір
Любартович усе життя залишався вірним православ’ю. Князь офіційно був держателем і ктитором
Унівського монастиря, а після смерті його ім’я внесли до кількох православних пом’яників.
Ключові слова: Федір Любартович, Владислав Яґайло, Стрий, Жидачів, Коропець, жидачівські
грамоти, пожиттєве держання.
Келембет С. Князь Федір (Федюшко) Любартович: володіння в коронній Русі та їх державно-правовий статус / С. Келембет // Український історичний журнал. - 2020. - Число 4
Анотація. Мета дослідження полягає у висвітленні умовного «другого періоду» життя Федора Лю-
бартовича, який він провів в основному на руських землях Польського королівства (орієнтовно
1406/1407–1431 рр.), а також у визначенні складу тогочасних володінь князя, їх державно-пра-
вового статусу. Методологічну основу становлять принципи історизму, науковості, об’єктивності,
системності. Застосовано такі загальні та спеціальні методи, як аналіз, синтез, історично-хроно-
логічний, порівняльно-історичний, історично-системний, внутрішня й зовнішня критика джерел,
порівняльна текстологія. Наукова новизна. Зібрано, проаналізовано та систематизовано макси-
мум інформації, що стосується досліджуваного періоду біографії Федора Любартовича; складено
повний і критично перевірений список його «жидачівських грамот» (у тому числі з використанням
деяких неопублікованих текстів, що містяться в Коронній метриці); визначено державно-право-
вий статус володінь, належних князеві на території Польського королівства. Висновки. Стосунки
Федора (Федюшка) Любартовича з його двоюрідним братом королем Владиславом Яґайлом у пер-
шій третині XV ст. (на відміну від кінця XIV ст.) були стабільно-приязними. Найвірогідніше в 1406–
1407 рр. князь отримав пристойні володіння в руських землях Польського королівства, а саме
Стрий, Жидачів і Коропець з округами-повітами (districtus). Проте це не були повноцінні удільні
князівства, а лише пожиттєві держання (tenuta), що надавалися близьким родичам Яґайла. В їх
межах Любартович мав право юрисдикції над місцевими феодалами, але не міг надавати земель-
ні володіння, оскільки власником останніх залишався польський король. Таким чином, термін
«Жидачівське князівство», який можна зустріти в новітній літературі, не зовсім коректний. Федір
Любартович усе життя залишався вірним православ’ю. Князь офіційно був держателем і ктитором
Унівського монастиря, а після смерті його ім’я внесли до кількох православних пом’яників.
Ключові слова: Федір Любартович, Владислав Яґайло, Стрий, Жидачів, Коропець, жидачівські
грамоти, пожиттєве держання.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.