Знайди книгу!

Опис:

Зелінська М. З. Комунікативна компетенція молодих носіїв польської мови
західних областей України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 10.02.03 – слов’янські мови. – Львівський
національний університет імені Івана Франка, Інститут мовознавства
імені О. О. Потебні НАН України. – Київ, 2018.
Дисертацію присвячено дослідженню польськомовної комунікативної
компетенції молодих носіїв польської мови Львівської, Івано-Франківської і
Тернопільської областей сучасної України, які декларують польське походження.
Праця опирається на засади системно-структурної та функціонально-комунікативної
парадигм і базується на зібраних методом польового дослідження усних і писемних
висловлюваннях, які не відповідають загальнопольській „зразковій” і „ужитковій”
нормі. Проаналізовано близько 30 000 висловлювань, сформульованих у різних
комунікативних ситуаціях у межах локальної польськомовної спільноти та поза нею.
Серед досліджених 8602 одиниць – відхилень від загальнопольської норми
граматичного і лексичного характеру та у сфері мовленнєвого етикету – специфіку
граматичних форм виділено у 4100: 46% становлять особливості реалізації іменних
граматичних категорій (категорія роду, числа і відмінка), 28% – вербальних
(категорія особи, способу та часу), 26% матеріалу є синтаксичними відхиленнями
від норми (зв’язок керування, синтаксичні зв’язки числівників, вираження іменної
частини іменного складеного присудка, порядок слів у реченні, синтаксичні кальки).
Особливості лексики й мовленнєвого етикету представлені 4502 одиницями: 34,5% –
на рівні лексики (формально-семантичні і словотвірні запозичення, семантичні
кальки та відмінності у лексико-семантичній сполучуваності слів), 65,5% – у сфері
мовленнєвого етикету (звернення до адресата, представлення, привітання і
побажання, співчуття, прохання, пропозиція та відмови від пропозиції).
З'ясовано, що переважна більшість (74%) виявлених диференційних елементів
польського мовлення молоді не впливає на успішність перебігу комунікації. Решті 3

(26%) досліджених одиниць притаманні певні особливості, які можуть негативно
позначатися на перлокуції. Простежено, котрі з виділених диференційних ознак
молодіжного мовлення мають давнішу традицію (від кінця ХІХ ст. – початку ХХ ст.)
на теренах південно-східного пограниччя, а котрі позначені сучасними
інтерферентними впливами. Почергове використання різних мовних кодів (у
нашому випадку – споріднених українського і польського) спричиняє перенесення
мовно-комунікативних явищ з однієї мови до іншої, тому в досліджуваному
польському мовленні функціонують одиниці, не притаманні загальнопольській мові.
Зіставлення зафіксованих диференційних мовних одиниць з українськими (або
російськими) відповідниками дає підстави у більшості (74%) випадків стверджувати
їхнє інтерферентне походження. Незначна частина інтерферентних явищ (8%)
характерна одночасно для ненормативного узуального мовлення поляків у Польщі.
З’ясовано, що 15% специфічних мовно-комунікативних рис досліджуваного
мовлення не мають інтерферентного підґрунтя. Поодинокі (3%) відмінні на тлі
загальнопольської мови мовні явища, які не є наслідком впливу інтерферентного
чинника, теж простежуються в мовленні носіїв польської мови, що проживають на
території Польщі.
Зафіксовані особливості зіставлено з диференційними, порівняно з нормативною
польською мовою, мовними явищами польського мовлення мешканців інших
регіонів України і з’ясовано, що окремі аналізовані граматичні (морфологічні і
синтаксичні), лексичні та мовленнєвоетикетні риси характерні загалом для сучасного
південно-східного варіанта польського периферійного діалекту. Додатковим
підтвердженням висновків про інтерферентне походження значної частини
зафіксованих відхилень від загальнопольської мови є присутність схожих помилок у
мовленні українців, які вивчають польську мову як іноземну. У дисертації також
представлено ширший ареал функціонування аналізованих явищ – на тлі північно-
східного різновиду польської мови: досліджено, котрі з відхилень від
загальнопольської мови (в реалізації іменних і вербальних граматичних категорій,
синтаксичних конструкцій, на рівні лексики й мовленнєвого етикету) притаманні
мовленню носіїв польської мови всього східного пограниччя.
Виділені відмінні, порівняно із загальнопольською мовною нормою, елементи
мовлення молодих носіїв польської мови свідчать про недостатній рівень
сформованості їхньої комунікативної компетенції, що простежується на рівні всіх її
взаємопов’язаних складових компетенцій. Особливості польського мовлення молоді
простежуємо передусім на рівні базової – мовної (граматичної, лексичної)
компетенції, що певною мірою відображається й на інших компетенціях:
соціолінгвістичній, соціокультурній, дискурсивній, прагматичній.
Ключові слова: польська мова, польський периферійний діалект,
загальнопольська норма, інтерференція, комунікативна компетенція, граматика,
лексика, мовленнєвий етикет, комунікативна невдача, молодь, польське походження,
білінгвізм, Західна Україна.