Крем'яна індустрія трипільського населення етапу ВІ Середнього Подністров'я (за матеріалами поселення Ожеве-Острів)

/ історична
дисертація
Опис:
Радомський І.С. Крем’яна індустрія трипільського населення етапу ВІ
Середнього Подністров’я (за матеріалами поселення Ожеве-Острів). –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.04 — археологія. Інститут
археології НАН України. — Київ, 2019.

Вивчення трипільських пам’яток (зокрема і періоду ВІ – 4600 – 4200 рік
до н.е.) у Середньому Подністров’ї почалось ще у другій половині ХІХ ст. За
цей час було отримано значний обсяг матеріалів із численними колекціями
крем’яних виробів. Однак основну увагу дослідники зосереджували на вивченні
кераміки із її розмаїттям форм та орнаментації, а також пластиці й
домобудівництві, що яскраво відбивають мозаїку розселення локальних груп
первісної людності. Зміни ж у кременеобробці є не такими динамічними як,
наприклад, зміни в орнаментальних схемах. Попри інтерес дослідників до
крем’яної індустрії в трипільській культурі (особливо в другій половині ХХ ст.)
та значний обсяг артефактів, що був накопчений за тривалий час досліджень,
основні колекції лишаються неопрацьованими та не введеними до наукового
обігу. Актуальність теми визначається необхідністю системного та
комплексного аналізу такого важливого джерела для археологічних
реконструкцій доби енеоліту як крем’яні артефакти поселень трипільської
культури.
У дослідженнях кременеобробки трипільської культури, археологи
займались розробкою питань про типологічні, техніко-технологічні особливості
обробки кременю, форми ведення господарства (із залученням 3

експериментально-трасологічного аналізу), способів видобутку кременю, генези
кременеобробних традицій та роль кременю в господарстві давнього
суспільства. Вагомий внесок у вивченні кременеобробки трипільськими
колективами зробили М.Я. Рудинський, С.М. Бібіков, В.Г. Збенович, К.К.
Черниш, В.Г. Коробкова, С.М. Скакун. О.В. Цвек, Є.В. Пічкур, П.С.
Шидловський та інші.
Серед розглянутих історіографічних аспектів визначені перспективні
напрямки дослідження: 1) питання технології розщеплення в період ВІ; 2)
генеза та розвиток технік; 3) значення кременеобробки в рамках соціально-
економічного розвитку культури.
В основу роботу лягли матеріали поселення Ожеве-Острів, що за
відносною хронологією датується другою по
Кукутені А4). У 2009 р. Дністровською комплексною експедицією було
виявлено трипільське поселення, що знаходилось на острові р. Дністер на схід
від с. Ожеве Сокирянського р-ну Чернівецької обл. У 2012 – 2013 рр. були
проведені стаціонарні дослідження одношарового поселення. З культурного
шару пам’ятки було отримано 10102 крем’яних артефактів (без підйомного
матеріалу). Крем’яна індустрія поселення Ожеве-Острів базувалась на місцевих
виходах кременю. На поселенні проходив повний цикл кременеобробки від
первинного розщеплення до виготовлення знарядь та їх переоформлення.
На основі результатів поквадратного аналізу виявлених артефактів
визначено, що виробництво проходило безпосередньо всередині споруд у
спеціально відведених для цього місцях. У способі використання корисної
площі жител в контексті кременеобробки, прослідковуються три варіанти
заповнення внутрішнього простору робочими місцями.
В результаті опрацювання крем’яних артефактів з досліджених об’єктів,
були встановлені техніко-типологічні особливості кременеобробки поселення, 4

що є характерними (подібними) як для наземних, глинобитних споруд, так і для
господарчих ям, системи рівчачків тощо.
Нуклеуси представлені призматичними екземплярами для отримання
платівчастих заготовок та нуклеусами для відщепів. Відщепові заготовки
отримувались з одноплощадкових нуклеусів, двоплощадкових (зустрічаються
виключно ортогональні), дископодібних біфасіальних із радіальним
розщепленням та багатоплощадкових. Відзначається значний відсоток
нуклеусів, метою яких було продукування відщепів – 51,6 % від усіх нуклеусів.
Заготовками для переважної більшості знарядь слугували саме відщепи.
Основною ж метою відщепового розщеплення були біфасіальні, трикутні вістря.
В залежності від функціонального призначення майбутнього виробу
(вістря списа, дротика чи стріли) обиралась заготовка відповідних пропорцій,
що впливало на варіант виробництва. Виокремлено декілька таких варіацій. Для
першої є характерними значні сировинні витрати для виробництва вістер списів.
Друга варіація, де напівфабрикатами слугували відносно тонкі та невеликі
відщепи, була характерна для виробництва вістер до дротиків та стріл.
Платівчасті заготовки отримувались переважно з одноплощадкових
нуклеусів із круговим зняттям. Основною технікою сколювання був удар через
посередник, а як виняток використовували відтискні техніки. Максимальний
відбір заготовок для продукування знарядь припадає на макропластини.
Платівки були необхідною складовою сільськогосподарського
інструментарію. Використовувались вони в якості вкладнів. Типологічно
останні не виокремлюються з-поміж інших артефактів. Ідентифікуються такі
вкладеневі знаряддя на основі фіксації заполірованих країв на макрорівні. За
винятком двох екземплярів, всі вироби ретушувались. Одноманітність у типах
ретушування вкладнів відсутня.
В іншому знаряддєвий набір (вироби із вторинною обробкою) є цілком
звичайним для енеолітичних культур (ретушовані платівки та відщепи, скребки, 5

виїмчасті знаряддя, проколки/свердла, різці, рублячі знаряддя). Майже для всіх
вище перелічених категорій інвентарю обиралась переважно відщепова
заготовка. Виключенням є скребки які виготовлялись, переважно, на платівках.
У вторинній обробці переважає маргінальне, дрібне ретушування виробів.
При порівнянні індустрії поселення Ожеве-Острів з матеріалами, що були
здобуті на інших поселеннях цього ж регіону, нами виділені основні риси
кременеобробки (незалежно від хронологічної позиції пам’яток), що на наш
погляд характеризують період в цілому. Серед таких: 1) використання техніки
непрямого удару у продукуванні платівок; 2) розщеплення направлене на
отримання переважно макропластин; 3) значний відсоток знарядь на
платівчастій заготовці, а в деяких категоріях інвентарю (як-от скребки) платівка
є основним напівфабрикатом; 4) вкладні до жнивного інструментарію додатково
оброблялись ретушуванням; 5) комплекси характеризуються значним відсотком
нуклеусів для продукування відщепів; 6) розвиток біфасіальної техніки у
виробництві трикутних вістер до метальної зброї, що виготовлялись на
відщепах; 7) у вторинній обробці домінує маргінальне ретушування (хоча й
фіксується використання паралельного ретушування із різним відсотковим
співвідношенням у комплексах пам’яток).
Якщо техніка первинного розщеплення на всіх поселеннях була майже
ідентична, то у техніці вторинного розщеплення відмічається кількісна різниця
між видами ретуші, а відповідно і способі її нанесення – група пам’яток, де
паралельне ретушування займає низький відсоток (домінуючим є маргінальне
ретушування) або навпаки, активно використовувалось у виробництві
необхідних знарядь. Відсутність паралельного ретушування може бути
характерним східнотрипільським елементом у кременеобробці. Наявність же
паралельного ретушування серед матеріалів поселень центрального (Жора де
Сус) та північно-молдовського варіантів (Куконешти Век) наводить на думку 6

про те, що це характерна ознака, яка притаманна для індустрій
західнотрипільських колективів.
На основі аналізу матеріалів з ранньотрипільських комплексів було
встановлено, що індустрії характеризуються наступними особливостями: 1)
переважання олівцеподібних, торцевих і конічних одноплощадкових нуклеусів
для отримання платівчастих сколів; 2) використання ручного відтиску для
зняття правильних платівок; 3) виробництво направлене на отримання
пластинок і пластин; 4) для оснащення метальної зброї використовувались
ромбоподібні мікроліти; 5) вкладні до землеробського інструментарію частіше
використовувались без вторинної обробки, в рідкісних випадках присутня
маргінальна нерегулярна ретуш; 6) для основної маси виробів із вторинною
обробкою підбирались відщепові напівфабрикати; 7) переважає маргінальне
ретушування.
Ці особливості відсутні на наступному етапі розвитку трипільсько-
кукутенської спільності періоду Трипілля ВІ-Кукутені А. Поштовх до
самостійних, плавних змін прослідковується на території Румунії. Темп
розвитку технології був настільки швидким, що механізм заміщення однієї
техніки іншою виявився непомітним на пам'ятках, які поширені на території
Середнього Подністров’я. Цілком можливо, що в трипільсько-кукутенську
середу включилося інше населення, що і призвело до такого результату.
Продукування ж макропластин було результатом не тільки розвитку
землеробства, а й поступового відходу від мисливського устрою та
інтенсифікації скотарства.
При подальшому розвитку кременеобробки (в період ВІ-ВІІ) на території
Середнього Подністров’я перелічені вище особливості індустрії періоду ВІ не
тільки збереглись, а й стали більш яскраво вираженими. Стає помітнішою
різниця між пам’ятками Побужжя та Північної Молдови й Попруття. У питанні
спеціалізації кременеобробки ми прийшли до наступних висновків: в момент
переходу до «макролітичної» техніки гостро постало питання про сировину,
адже виробництво широких платівок вимагало чималих сировинних витрат. Це
призвело до активної розробки покладів кременю у Подністров’ї, а згодом і в
інших регіонах. Ми вважаємо, що спеціалізація виробництва почалась із
видобутку сировини. Цей процес розпочався в кінці Трипілля А та на початку
В/І.
Отримані результати з поселення Ожеве-Острів дають можливість не
тільки розглядати ці матеріали як еталонні для періоду ВІ, але й
використовувати їх для порівняння із пам’ятками інших мікрорегіонів.

Ключові слова: Середнє Подністров’я, Трипілля ВІ, крем’яна індустрія,
технологія, біфасіальна техніка, вкладеневі знаряддя.

Доступні формати:

PDF

читайте також:

Проектування електронного видання з детальним процесом оформлення титульних елементів Містобудування Західної України епохи бароко (сер. XVII ст. – кін. XVIII ст.) Внутрішній світ людини та його становлення Ботанічна лексика говірок Чорнобильської зони: реконструкція редуктивного ареалу Гендерно-психологічні аспекти української лірики ХХ століття Громадсько-політична діяльність Андрія Ніковського (1885–1942 рр.)

В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.