Знайди книгу!

Опис:
Мельник П. О. Кримінально-правове забезпечення протидії організованій
злочинності в УРСР (1960–1991 рр.). – Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за
спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і
правових учень. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України. – Київ, 2019.
У дисертаційній роботі проведено комплексне наукове дослідження
кримінально-правового забезпечення протидії організованій злочинності в УРСР в
(1960–1991 рр.).
Здобувачем здійснено поглиблений, з використанням вперше введених до
наукового обігу архівних матеріалів, історико-правовий аналіз кримінально-
правового забезпечення протидії організованій злочинності в УРСР в умовах
наростання, загострення кризи та розпаду командно-адміністративної системи
урядування і планової економіки із виділенням негативного досвіду, який виступає
застереженням про неможливість його впровадження в теорію і практику протидії
організованій злочинності в сучасній Україні.
Аналіз теоретико-методологічних основ дослідження дав можливість
здійснити авторську інтерпретацію поняття протидії організованій злочинності; із
застосуванням адекватних предмету дослідження методів наукового пізнання,
уточнити поняття організованої злочинності в історико-правовому розумінні.
Зокрема зазначено, що поняття протидії організованій злочинності в УРСР
відображає теорію і практику командно-адміністративної моделі державно-
управлінської діяльності, коли влада, намагаючись відволікти увагу суспільства від
кризових явищ, імітує опір злочинності загалом за формою, не торкаючись суті.
Поняття «організована злочинність» – це історично зумовлений, найвищий
рівень організації кримінальних неформальних практик (не завжди нормативно
визначених у законодавстві про кримінальну відповідальність), що знаходить
вираження у формах організованої злочинної діяльності, яка постійно3
удосконалюється під впливом криміногенних детермінант, а у функціональному
відношенні – здатна ефективно протистояти єдиному державному механізму
правової та інституційної протидії злочинності завдяки корупції, прогалинам у
кримінальному законодавстві та протиріччям в системі правосуддя і кримінальної
юстиції.
Здобувачем уточнено характерні особливості спеціального, кримінально-
правового забезпечення протидії організованій злочинності як одного з видів
спеціального нормативно-правового забезпечення, яке визначається сукупністю
юридичних норм, що регулюють відносини у суспільстві в сфері протидії
злочинності, та мають матеріальне вираження у нормативно-правових актах про
кримінально правову відповідальність. Ці норми зазнають змін під впливом
історично змінюваних політико-правових режимів, від яких прямо залежить
визначення законодавцем об’єктів кримінально-правової охорони суспільних
відносин, які захищаються Кримінальним кодексом.
Встановлено, що організована злочинність в УРСР характеризується
триєдиним джерелом виникнення та існування, завдяки: а) сформованій в умовах
командно-адміністративного урядування та планової економіки системі розподілу
благ і привілеїв з неефективним механізмом перерозподілу додаткового продукту;
б) корупції в середовищі номенклатури: керівної партійної еліти, урядових
чиновників та господарників, завдяки якій було вибудовано стійкі схеми
викачування державних грошей і ресурсів на користь кримінальної частини
правлячої еліти, ці схеми лягли в основу формування тіньової економіки, а в умовах
переходу до ринкових відносин, були легалізовані в ході т. зв. номенклатурної
приватизації; в) криміналізації суспільства в умовах тотальної маргіналізації та
поширення явища прізонізації, породженого кримінальним середовищем,
сформованим радянською пенітенціарною системою.
Розкрито особливості інтеграції організованої злочинності в економічну сферу
суспільного життя в умовах переходу до ринкових відносин в радянській Україні в
(1985–1991 рр.). Вона відбувалася шляхом незаконної номенклатурної приватизації,
в процес якої втягнулись ділки тіньової економіки та кримінальні структури.4
Здобувачем виявлено прогалину у кримінально-правовому захисті від
криміногенного впливу організованої злочинності на суспільні відносини,
закріпленого у ст. 19 (співучасть) та ст. 41 п. 2 (обставини, що обтяжують
відповідальність за скоєння злочину організованою групою) Загальної частини КК
УРСР; ст. 2 КПК УРСР (завдання кримінального судочинства), який виражається в
тому, що протидія організованій злочинності здійснювалась кримінально-правовим
інструментарієм, який традиційно застосовується до групової злочинності, що є
неефективним щодо протидії організованій злочинності, через те, що це різні види
кримінальних практик.
В роботі здійснено аналіз особливостей політико-правових та інституційних
заходів кримінально-правового забезпечення протидії організованій злочинності в
УРСР в період, що досліджується. На підставі здійсненого аналізу, зроблено
висновок, що всі спроби, починаючи з середини 80-х років ХХ ст., по-новому
вибудувати модель практичних прийомів щодо протидії організованій злочинності,
не мали системного характеру, що стало причиною неефективності в справі
кримінально-правового забезпечення протидії цьому деструктивному соціально-
правовому явищу та створювало проблеми в майбутньому.
Здобувачем визначено перспективу подальших історико-правових досліджень
протидії організованій злочинності, пов’язаних передусім з необхідністю вивчення
та введення в обіг архівних матеріалів, що є запорукою об’єктивних висновків про
природу організованої злочинності, джерела її формування, взаємозв’язків
правлячого режиму і криміналу, зловживань з боку окремих працівників
правоохоронної системи тощо.
Ключові слова: злочинність, організована злочинність, протидія
організованій злочинності, спеціальна протидія організованій злочинності,
кримінально-правове забезпечення протидії організованій злочинності, джерела
організованої злочинності, криміногенні фактори злочинності, кримінальні
практики, законодавство про кримінальну відповідальність, правоохоронна система.