Легенда про походження міста Черкаси та її реальність
Валерій Ластовській / історичнастаття
Опис:
Часопис української історії, 2015, Вип. 32.
У роботі досліджується проблема походження міста Черкаси в контексті легенди 1552 р. про
його заснування. Розглядаються основні теоретичні уявлення істориків стосовно реальності цієї
легенди та її впливу на східноєвропейську історіографію. Частина істориків сприймає цю легенду
як достовірний факт, інші ж вважають її недостовірною. Вказується на безпосередній зв’язок
між цією легендою та відомим середньовічним твором «Хронікою Биховця». Висловлюється думка
про запозичення із «Хроніки» основної інформації для створення легенди. Зокрема, наголошується
на запозиченні ідеї щодо походу литовського князя Гедиміна та традиції заснування ним ряду ли-
товських міст. Як один із основних аргументів використовується відома праця австрійського по-
сла Сигізмунда Герберштейна, котрий безпосередньо цікавився питанням походження Черкас і
його можливими зв’язками із кавказькими черкесами. Висловлюється думка про те, що вірогідним
автором легенди про походження міста Черкаси став канівський боярин Чайка. По-перше, саме він
виступив в якості зацікавленої особи у впорядкуванні користування уходами. По-друге, він довгий
час виконував адміністративні функції в Каневі, підпорядковуючись старості Остафію Дашковичу.
Він мав значні земельні володіння, отримував певні прибутки від уходів і займав посаду канівського
намісника ще при старості Остафію Дашковичу в проміжку між 1514 та 1535 рр. Саме через
старосту черкаського і канівського та його адміністрацію, до якої належав і боярин Чайка, про-
ходила дипломатична інформація на початку ХVI ст. щодо п’ятигорських черкесів. Збіг у назвах
став підставою для створення легенди. Автор легенди підкреслив роль литовського фактору як
основного у заснуванні міста, а переселення черкесів використав як вторинний результат. Іноді
на підтвердження «черкеської версії» як аргумент наводиться існування на території сучасного
міста топонімів «Кавказ/Казбет/Казбек». Однак, сучасний черкаський історик Ю. Мариновський
аргументовано показав їх пізнє походження (кінця ХІХ – початку ХХ ст.), пов’язане з іменами
жителів та скороченням в радянський період слів «козацька біднота».
Ключові слова: Черкаси, Канів, легенда, уходи, місто, Остафій Дашкович, черкеси, Гедимін,
«Хроніка Биховця».
Часопис української історії, 2015, Вип. 32.
У роботі досліджується проблема походження міста Черкаси в контексті легенди 1552 р. про
його заснування. Розглядаються основні теоретичні уявлення істориків стосовно реальності цієї
легенди та її впливу на східноєвропейську історіографію. Частина істориків сприймає цю легенду
як достовірний факт, інші ж вважають її недостовірною. Вказується на безпосередній зв’язок
між цією легендою та відомим середньовічним твором «Хронікою Биховця». Висловлюється думка
про запозичення із «Хроніки» основної інформації для створення легенди. Зокрема, наголошується
на запозиченні ідеї щодо походу литовського князя Гедиміна та традиції заснування ним ряду ли-
товських міст. Як один із основних аргументів використовується відома праця австрійського по-
сла Сигізмунда Герберштейна, котрий безпосередньо цікавився питанням походження Черкас і
його можливими зв’язками із кавказькими черкесами. Висловлюється думка про те, що вірогідним
автором легенди про походження міста Черкаси став канівський боярин Чайка. По-перше, саме він
виступив в якості зацікавленої особи у впорядкуванні користування уходами. По-друге, він довгий
час виконував адміністративні функції в Каневі, підпорядковуючись старості Остафію Дашковичу.
Він мав значні земельні володіння, отримував певні прибутки від уходів і займав посаду канівського
намісника ще при старості Остафію Дашковичу в проміжку між 1514 та 1535 рр. Саме через
старосту черкаського і канівського та його адміністрацію, до якої належав і боярин Чайка, про-
ходила дипломатична інформація на початку ХVI ст. щодо п’ятигорських черкесів. Збіг у назвах
став підставою для створення легенди. Автор легенди підкреслив роль литовського фактору як
основного у заснуванні міста, а переселення черкесів використав як вторинний результат. Іноді
на підтвердження «черкеської версії» як аргумент наводиться існування на території сучасного
міста топонімів «Кавказ/Казбет/Казбек». Однак, сучасний черкаський історик Ю. Мариновський
аргументовано показав їх пізнє походження (кінця ХІХ – початку ХХ ст.), пов’язане з іменами
жителів та скороченням в радянський період слів «козацька біднота».
Ключові слова: Черкаси, Канів, легенда, уходи, місто, Остафій Дашкович, черкеси, Гедимін,
«Хроніка Биховця».
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.