М.І. Петров в організації колекцій Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії
Оксана Ставнюк (Панчук) / історичнастаття
Опис:
Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. вип. 2 (141). – 2019
Проаналізовано діяльність професора Київської духовної академії, академіка НАН України М. І. Петрова (1840–1921) з
організації колекцій київського Церковно-археологічного музею. На основі архівних матеріалів і публікацій сучасників
визначено роль ученого в заходах щодо заохочення жертводавців. Вони полягали в письмових подяках, публікаціях ін-
формації про них у друкованих виданнях, доповідями на засіданнях Церковно-археологічного товариства, особистих
зустрічах з меценатами, консультаціями з авторитетними вченими, офіційними особами тощо. Установлено, що про-
тягом першого етапу діяльності товариства і музею весь процес комплектації музею перебував під контролем Пет-
рова. З'ясовано, що на цьому етапі вчений набував необхідного досвіду з організації музейної справи. Особливо це про-
являється в його зусиллях з організації персональних колекцій архімандрита Антоніна (Капустіна), архієпископа Моде-
ста (Стрельбицький), письменника й мандрівника А. Муравйова. На другому етапі існування товариства і музею роль
Петрова стала ще вагомішою. Особливо це проявляється в його зусиллях з організації колекцій єпископа Порфирія
(Успенського), князя Сан Домінго (П. Демидова), мецената М. Леопардова. Осмислення і включення до музейного прос-
тору цих колекцій суттєво вплинуло на вдосконалення схеми експозицій музею, його музеєзнавчої концепції. З'ясовано,
що на третьому етапі робота із залучення колекцій сповільнилася. Основну увагу М. І. Петров приділяє впорядкуванню
наявних колекцій, їхньому опису та збереженню.
Ключові слова: Микола Петров, Церковно-археологічний музей, музейництво, колекції.
Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. вип. 2 (141). – 2019
Проаналізовано діяльність професора Київської духовної академії, академіка НАН України М. І. Петрова (1840–1921) з
організації колекцій київського Церковно-археологічного музею. На основі архівних матеріалів і публікацій сучасників
визначено роль ученого в заходах щодо заохочення жертводавців. Вони полягали в письмових подяках, публікаціях ін-
формації про них у друкованих виданнях, доповідями на засіданнях Церковно-археологічного товариства, особистих
зустрічах з меценатами, консультаціями з авторитетними вченими, офіційними особами тощо. Установлено, що про-
тягом першого етапу діяльності товариства і музею весь процес комплектації музею перебував під контролем Пет-
рова. З'ясовано, що на цьому етапі вчений набував необхідного досвіду з організації музейної справи. Особливо це про-
являється в його зусиллях з організації персональних колекцій архімандрита Антоніна (Капустіна), архієпископа Моде-
ста (Стрельбицький), письменника й мандрівника А. Муравйова. На другому етапі існування товариства і музею роль
Петрова стала ще вагомішою. Особливо це проявляється в його зусиллях з організації колекцій єпископа Порфирія
(Успенського), князя Сан Домінго (П. Демидова), мецената М. Леопардова. Осмислення і включення до музейного прос-
тору цих колекцій суттєво вплинуло на вдосконалення схеми експозицій музею, його музеєзнавчої концепції. З'ясовано,
що на третьому етапі робота із залучення колекцій сповільнилася. Основну увагу М. І. Петров приділяє впорядкуванню
наявних колекцій, їхньому опису та збереженню.
Ключові слова: Микола Петров, Церковно-археологічний музей, музейництво, колекції.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.