Мінц-кабінет Київського університету св. Володимира: становлення, діяльність та доля колекції (1834–1930-ті рр.)
Зінаїда Зразюк / історичнадисертація
Опис:
Зразюк З. О. Мінц-кабінет Київського університету св. Володимира:
становлення, діяльність та доля колекції (1834–1930-ті рр.).
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 07.00.06 – Історіографія, джерелознавство та спеціальні
історичні дисципліни – ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний
педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Переяслав, 2021.
Історія одного з найвизначніших центрів дослідження нумізматичних
пам’яток – мінц-кабінету Університету св. Володимира тривалий час
залишалася поза увагою дослідників. На сьогодні у вітчизняній історіографії
немає комплексного дослідження діяльності цієї наукової установи, і саме це
робить обрану тему актуальною і важливою. Для більшості дослідників
історії нумізматичної думки на території України архівні джерела та
предмети з нумізматичної колекції університету довгий період були
недоступними. Саме тому історія мінц-кабінету та склад його колекції не
входили до кола пріоритетів наукових досліджень. Багаторічна праця
співробітників відділу нумізматики Національного музею історії України із
атрибуції та впорядкування нумізматичних пам’яток, а також дослідження
історії їх походження викликали необхідність узагальнення історії цього
одного зі старіших і найбільших нумізматичних зібрань України.
У дисертації вперше в українській історичній науці комплексно та
всебічно проаналізовано джерела, які висвітлюють історію мінц-кабінету
Університету св. Володимира. До таких джерел належать, насамперед,
нумізматичні пам’ятки – монети, медалі та скарби, що належали мінц-
кабінету Університету св. Володимира і тепер входять до складу
нумізматичної колекції Національного музею історії України. В результаті
дослідження встановлено, що на початок ХХ ст. нумізматична колекція
університету складалася з 61 798 одиниць. Не менш цінна інформація
3
міститься в опублікованих законодавчих і нормативно-правових актах
(Статутах університету), а також періодичних виданнях, перш за все
«Университетских известиях», де публікувались протоколи засідань Ради
університету, що містять інформацію про рішення і розпорядження, які
стосуються роботи мінц-кабінету. Безперечно важливими є і опубліковані
зберігачами мінц-кабінету каталоги і статті з відомостями про склад колекції
та скарби, які до неї входили.
В ході роботи над темою було виявлено значний пласт архівних джерел,
що зберігаються в архівних, наукових і музейних установах Києва, загалом
288 справ у 8 фондах 5 архівних установ. Значна кількість цих матеріалів
публікується вперше. Серед цих документів – листування мінц-кабінету з
Правлінням і Радою університету та канцелярією київського, волинського і
подільського генерал-губернатора, особові справи зберігачів мінц-кабінету,
щорічні звіти по мінц-кабінету. Важливим джерелом для історії мінц-кабінету
є архів, що зберігається в Національному музеї історії України. Цей пласт
архівних справ нами був систематизований і атрибутований, встановлене
авторство багатьох документів. Особливо важливими є документи, що висвіт-
люють склад колекції, а саме інвентарні книги Кременецької колекції (зберег-
лися частково) та інвентарні книги Нової київської колекції. Інвентарні книги
Нової київської колекції збереглися повністю і складають сім томів in folio, в
яких записано всі предмети, що надійшли до колекції мінц-кабінету з 1834-го
по 1915 рік. Значна кількість архівних матеріалів публікується вперше.
В процесі опрацювання архівних джерел, до наукового обігу були
введені нові факти з історії мінц-кабінету, які досі перебували поза увагою
дослідників. Окрім того, в процесі співставлення архівних джерел з сучасною
колекцією нумізматики Національного музею історії України (далі НМІУ),
виявлено ряд предметів, що походять з колекції мінц-кабінету університету
св. Володимира, встановлено історію їх надходження до збірки мінц-кабінету.
Одним із завдань наукової роботи було створення найбільш повної
топографії монетних знахідок, досліджених у мінц-кабінеті університету св.
4
Володимира. В ході дослідження архівних матеріалів, до наукового обігу було
введено монетні депозити, що залишились поза увагою дослідників і не
увійшли до основних топографічних зведень.
Також у процесі дослідження встановлено фактично, що хронологічним
початком заснування мінц-кабінету університету можна вважати видання
наказу Державного попечителя Київського навчального округу Є. фон Брадке
у вересні 1833 р. про передачу майна всіх закритих після польського
повстання 1830–1831 рр. навчальних установ до складу новоствореного
Київського університету св. Володимира. Впродовж 1834–1835 рр. Київський
університет отримав нумізматичні колекції Кременецького (Волинського)
ліцею – 19 939 екз. та Віленського університету – 2784 екз. З 1835 р.
починається створення Нової Київської колекції, яка у 1915 р. складалася з 61
798 монет і медалей.
У дисертації доведено, що основними джерелами поповнення Нової
київської колекції були: безкоштовні передачі (серед меценатів були відомі
вчені і державні діячі, колекціонери, а також пересічні громадяни – студенти,
міські жителі, селяни, вчителі та інші); закупівля за кошти мінц-кабінету у
при¬ватних громадян і колекціонерів; з другої половини ХІХ ст. важливим
дже¬релом надходження стали закупівлі предметів із західноєвропейських
монет¬них аукціонів; одним із важливих джерел поповнення колекції мінц-
кабі¬нету також були скарби. Завдяки скарбам у збірці нумізматики
універ¬си¬тету були сформовані колекції римських монет, давньоруських
монет, монетних гривень, монет XIV–XV ст., польських і германських монет
XVІ–XVІІІ ст., монет удільного періоду і Московського царства, Російської
імперії.
Сформовано та проаналізовано основні напрями роботи зберігачів
мінц-кабінету, що полягали у дослідженні складу скарбів та їх публікації.
Результатом цих досліджень стало те, що з 1838 року по 1908-й у мінц-
кабінеті було розглянуто 286 монетних знахідок. Переважна кількість
депозитів походить із Київської, Волинської і Подільської губернії.
5
Хронологічні рамки монетних комплексів від І ст. н. е. – до ХVIII ст. Серед
найбільш видатних монетних знахідок, що зберігались і досліджувались у
мінц-кабінеті, виділено Ніжинський скарб (1852), Йорданський скарб (1863),
Гвоздівський (1873), Київський скарб із садиби Магуріна (1876).
Також у процесі дослідження встановлено, що наукові інтереси
зберігачів мінц-кабінету були спрямовані на дослідження й публікацію
предметів із колекції мінц-кабінету. Переважна кількість публікацій уміщує
відомості про склад скарбів, їх систематизацію, а також атрибуцію монет, що
входили до монетних депозитів. Серед найбільш важливих наукових праць
необхідно згадати публікацію Я. Волошинським Ніжинського скарбу, який
вміщував монети Київської Русі Х – ХІ ст., а також публікацію К.
Страшкевича, яка стосувалась скарбів, розглянутих у мінц-кабінеті з 1838 по
1866 р. Характер цих публікацій переважно був описовий, притаманний
нумізматичним дослідженням ХІХ ст. Особливе значення мала наукова праця
В. Антоновича, присвячена монетам Володимира Ольгердовича (1362–1394),
виявленим у Гвоздівському скарбі. Вона стала одним із найважливіших
відкриттів у нумізматиці ХІХ ст. і темою доповіді на ІІІ Археологічному
з’їзді, що відбувався у м. Києві у 1874 р.
Важливою складовою наукової роботи зберігачів мінц-кабінету було
створення систематизованих колекцій і введення їх до наукового обігу. У 30 –
40-ві рр. ХІХ ст. І. Багриновським і П. Ярковським були створені
систематичні каталоги Віленської і Кременецької колекцій. Наприкінці ХІХ –
на початку ХХ ст. В. Антонович опублікував каталоги монет Стародавньої
Греції і Риму у трьох частинах. У першій частині цього каталогу було
описано 3 045 монет Стародавньої Греції. Другий випуск був присвячений
монетам Римської республіки і до нього увійшов опис 1 324 монет. У
третьому випуску містився опис 4 451 монет римських імператорів від Юлія
Цезаря до Коммода. Ця наукова праця стала першим ґрунтовним каталогом з
класичної нумізматики, виданим у Східній Європі.
6
Також аргументовано доведено, що мінц-кабінет Університету св.
Володимира став першим публічним музеєм м. Києва, оскільки з 1848 р. його
експозиція щочетверга була відкрита для відвідувачів. Власне це, разом із
науковою роботою зберігачів мінц-кабінету стали поштовхом для
пробудження інтересу місцевого населення до історичного минулого свого
краю, яке призвело до появи колекціонерів старожитностей, а згодом – до
виникнення першого в Києві нумізматичного товариства. Серед його
активних членів були: К. Болсуновський, С. Боділевський, Д. Чудновський,
М. Чернєв, С. Менчинський, А. Новицький, М. Граббе, Г. Архипов, М. Сурін.
Члени цього гуртка не тільки збирали колекції старожитностей, але й
досліджували і публікували їх.
Систематизована колекція мінц-кабінету була широко відомою у
наукових колах і стала об’єктом вивчення багатьох дослідників
нумізматичних пам’яток, зокрема: М. Мазуркевича, Е. Гуттен-Чапського, Х.
Френа, Б. Дорна, А. Кунніка, І. Толстого, Ю. Іверсена, М. Біляшівського, К.
Болсуновського та інших.
Після встановлення в Україні більшовицької влади у 20-х рр. ХХ ст.,
Університет св. Володимира було реорганізовано в Інститут Народної Освіти.
Долею нумізматичної колекції університету з 1924 р. опікувалася
Всеукраїнська археологічна комісія при Всеукраїнській академії наук. Після
десятиріччя переїздів і змін власників нумізматична колекція університету
1936 р. була передана до фондів Центрального історичного музею (нині
Національний музей історії України), відповідно, мінц-кабінет Університету
св. Володимира як окрема колекція припинив своє існування.
Головним досягненням цього дисертаційного дослідження вважаємо те,
що вперше було написано історію мінц-кабінету Університету св.
Володимира та проаналізовано склад його колекції. Наукове та практичне
значення отриманих результатів полягає у тому, що зібраний і
проаналізований фактичний матеріал, а також зроблені на його основі
висновки можуть стати базою для подальшого дослідження цієї наукової
7
проблеми. Здобуті результати можуть бути використані для написання історії
виникнення і розвитку нумізматичних досліджень на території України.
Матеріали зібрані і покладені в основу топографії скарбів, розглянутих у
мінц-кабінеті університету св. Володимира, мають стати однією із складових
зведеної топографії монетних знахідок на території України. Здобуті
результати важливі для подальшої роботи для ідентифікації предметів з
колекції мінц-кабінету в сучасній збірці НМІУ з подальшою публікацією
окремих її частин. Крім того, зібраний і проаналізований матеріал може бути
використаний для написання навчальних і методичних посібників із
спеціальних історичних дисциплін та історії України у вищих навчальних
закладах.
Ключові слова: монети, медалі, скарби, нумізматична колекція,
Київський університет св. Володимира, мінц-кабінет Університету св.
Володимира, нумізматична колекція Віленського університету, нумізматична
колекція Кременецького (Волинського) ліцею, Інститут Народної Освіти,
Всеукраїнська археологічна комісія при Всеукраїнській академії наук,
Центральний історичний музей, Національний музей історії України.
Зразюк З. О. Мінц-кабінет Київського університету св. Володимира:
становлення, діяльність та доля колекції (1834–1930-ті рр.).
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 07.00.06 – Історіографія, джерелознавство та спеціальні
історичні дисципліни – ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний
педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Переяслав, 2021.
Історія одного з найвизначніших центрів дослідження нумізматичних
пам’яток – мінц-кабінету Університету св. Володимира тривалий час
залишалася поза увагою дослідників. На сьогодні у вітчизняній історіографії
немає комплексного дослідження діяльності цієї наукової установи, і саме це
робить обрану тему актуальною і важливою. Для більшості дослідників
історії нумізматичної думки на території України архівні джерела та
предмети з нумізматичної колекції університету довгий період були
недоступними. Саме тому історія мінц-кабінету та склад його колекції не
входили до кола пріоритетів наукових досліджень. Багаторічна праця
співробітників відділу нумізматики Національного музею історії України із
атрибуції та впорядкування нумізматичних пам’яток, а також дослідження
історії їх походження викликали необхідність узагальнення історії цього
одного зі старіших і найбільших нумізматичних зібрань України.
У дисертації вперше в українській історичній науці комплексно та
всебічно проаналізовано джерела, які висвітлюють історію мінц-кабінету
Університету св. Володимира. До таких джерел належать, насамперед,
нумізматичні пам’ятки – монети, медалі та скарби, що належали мінц-
кабінету Університету св. Володимира і тепер входять до складу
нумізматичної колекції Національного музею історії України. В результаті
дослідження встановлено, що на початок ХХ ст. нумізматична колекція
університету складалася з 61 798 одиниць. Не менш цінна інформація
3
міститься в опублікованих законодавчих і нормативно-правових актах
(Статутах університету), а також періодичних виданнях, перш за все
«Университетских известиях», де публікувались протоколи засідань Ради
університету, що містять інформацію про рішення і розпорядження, які
стосуються роботи мінц-кабінету. Безперечно важливими є і опубліковані
зберігачами мінц-кабінету каталоги і статті з відомостями про склад колекції
та скарби, які до неї входили.
В ході роботи над темою було виявлено значний пласт архівних джерел,
що зберігаються в архівних, наукових і музейних установах Києва, загалом
288 справ у 8 фондах 5 архівних установ. Значна кількість цих матеріалів
публікується вперше. Серед цих документів – листування мінц-кабінету з
Правлінням і Радою університету та канцелярією київського, волинського і
подільського генерал-губернатора, особові справи зберігачів мінц-кабінету,
щорічні звіти по мінц-кабінету. Важливим джерелом для історії мінц-кабінету
є архів, що зберігається в Національному музеї історії України. Цей пласт
архівних справ нами був систематизований і атрибутований, встановлене
авторство багатьох документів. Особливо важливими є документи, що висвіт-
люють склад колекції, а саме інвентарні книги Кременецької колекції (зберег-
лися частково) та інвентарні книги Нової київської колекції. Інвентарні книги
Нової київської колекції збереглися повністю і складають сім томів in folio, в
яких записано всі предмети, що надійшли до колекції мінц-кабінету з 1834-го
по 1915 рік. Значна кількість архівних матеріалів публікується вперше.
В процесі опрацювання архівних джерел, до наукового обігу були
введені нові факти з історії мінц-кабінету, які досі перебували поза увагою
дослідників. Окрім того, в процесі співставлення архівних джерел з сучасною
колекцією нумізматики Національного музею історії України (далі НМІУ),
виявлено ряд предметів, що походять з колекції мінц-кабінету університету
св. Володимира, встановлено історію їх надходження до збірки мінц-кабінету.
Одним із завдань наукової роботи було створення найбільш повної
топографії монетних знахідок, досліджених у мінц-кабінеті університету св.
4
Володимира. В ході дослідження архівних матеріалів, до наукового обігу було
введено монетні депозити, що залишились поза увагою дослідників і не
увійшли до основних топографічних зведень.
Також у процесі дослідження встановлено фактично, що хронологічним
початком заснування мінц-кабінету університету можна вважати видання
наказу Державного попечителя Київського навчального округу Є. фон Брадке
у вересні 1833 р. про передачу майна всіх закритих після польського
повстання 1830–1831 рр. навчальних установ до складу новоствореного
Київського університету св. Володимира. Впродовж 1834–1835 рр. Київський
університет отримав нумізматичні колекції Кременецького (Волинського)
ліцею – 19 939 екз. та Віленського університету – 2784 екз. З 1835 р.
починається створення Нової Київської колекції, яка у 1915 р. складалася з 61
798 монет і медалей.
У дисертації доведено, що основними джерелами поповнення Нової
київської колекції були: безкоштовні передачі (серед меценатів були відомі
вчені і державні діячі, колекціонери, а також пересічні громадяни – студенти,
міські жителі, селяни, вчителі та інші); закупівля за кошти мінц-кабінету у
при¬ватних громадян і колекціонерів; з другої половини ХІХ ст. важливим
дже¬релом надходження стали закупівлі предметів із західноєвропейських
монет¬них аукціонів; одним із важливих джерел поповнення колекції мінц-
кабі¬нету також були скарби. Завдяки скарбам у збірці нумізматики
універ¬си¬тету були сформовані колекції римських монет, давньоруських
монет, монетних гривень, монет XIV–XV ст., польських і германських монет
XVІ–XVІІІ ст., монет удільного періоду і Московського царства, Російської
імперії.
Сформовано та проаналізовано основні напрями роботи зберігачів
мінц-кабінету, що полягали у дослідженні складу скарбів та їх публікації.
Результатом цих досліджень стало те, що з 1838 року по 1908-й у мінц-
кабінеті було розглянуто 286 монетних знахідок. Переважна кількість
депозитів походить із Київської, Волинської і Подільської губернії.
5
Хронологічні рамки монетних комплексів від І ст. н. е. – до ХVIII ст. Серед
найбільш видатних монетних знахідок, що зберігались і досліджувались у
мінц-кабінеті, виділено Ніжинський скарб (1852), Йорданський скарб (1863),
Гвоздівський (1873), Київський скарб із садиби Магуріна (1876).
Також у процесі дослідження встановлено, що наукові інтереси
зберігачів мінц-кабінету були спрямовані на дослідження й публікацію
предметів із колекції мінц-кабінету. Переважна кількість публікацій уміщує
відомості про склад скарбів, їх систематизацію, а також атрибуцію монет, що
входили до монетних депозитів. Серед найбільш важливих наукових праць
необхідно згадати публікацію Я. Волошинським Ніжинського скарбу, який
вміщував монети Київської Русі Х – ХІ ст., а також публікацію К.
Страшкевича, яка стосувалась скарбів, розглянутих у мінц-кабінеті з 1838 по
1866 р. Характер цих публікацій переважно був описовий, притаманний
нумізматичним дослідженням ХІХ ст. Особливе значення мала наукова праця
В. Антоновича, присвячена монетам Володимира Ольгердовича (1362–1394),
виявленим у Гвоздівському скарбі. Вона стала одним із найважливіших
відкриттів у нумізматиці ХІХ ст. і темою доповіді на ІІІ Археологічному
з’їзді, що відбувався у м. Києві у 1874 р.
Важливою складовою наукової роботи зберігачів мінц-кабінету було
створення систематизованих колекцій і введення їх до наукового обігу. У 30 –
40-ві рр. ХІХ ст. І. Багриновським і П. Ярковським були створені
систематичні каталоги Віленської і Кременецької колекцій. Наприкінці ХІХ –
на початку ХХ ст. В. Антонович опублікував каталоги монет Стародавньої
Греції і Риму у трьох частинах. У першій частині цього каталогу було
описано 3 045 монет Стародавньої Греції. Другий випуск був присвячений
монетам Римської республіки і до нього увійшов опис 1 324 монет. У
третьому випуску містився опис 4 451 монет римських імператорів від Юлія
Цезаря до Коммода. Ця наукова праця стала першим ґрунтовним каталогом з
класичної нумізматики, виданим у Східній Європі.
6
Також аргументовано доведено, що мінц-кабінет Університету св.
Володимира став першим публічним музеєм м. Києва, оскільки з 1848 р. його
експозиція щочетверга була відкрита для відвідувачів. Власне це, разом із
науковою роботою зберігачів мінц-кабінету стали поштовхом для
пробудження інтересу місцевого населення до історичного минулого свого
краю, яке призвело до появи колекціонерів старожитностей, а згодом – до
виникнення першого в Києві нумізматичного товариства. Серед його
активних членів були: К. Болсуновський, С. Боділевський, Д. Чудновський,
М. Чернєв, С. Менчинський, А. Новицький, М. Граббе, Г. Архипов, М. Сурін.
Члени цього гуртка не тільки збирали колекції старожитностей, але й
досліджували і публікували їх.
Систематизована колекція мінц-кабінету була широко відомою у
наукових колах і стала об’єктом вивчення багатьох дослідників
нумізматичних пам’яток, зокрема: М. Мазуркевича, Е. Гуттен-Чапського, Х.
Френа, Б. Дорна, А. Кунніка, І. Толстого, Ю. Іверсена, М. Біляшівського, К.
Болсуновського та інших.
Після встановлення в Україні більшовицької влади у 20-х рр. ХХ ст.,
Університет св. Володимира було реорганізовано в Інститут Народної Освіти.
Долею нумізматичної колекції університету з 1924 р. опікувалася
Всеукраїнська археологічна комісія при Всеукраїнській академії наук. Після
десятиріччя переїздів і змін власників нумізматична колекція університету
1936 р. була передана до фондів Центрального історичного музею (нині
Національний музей історії України), відповідно, мінц-кабінет Університету
св. Володимира як окрема колекція припинив своє існування.
Головним досягненням цього дисертаційного дослідження вважаємо те,
що вперше було написано історію мінц-кабінету Університету св.
Володимира та проаналізовано склад його колекції. Наукове та практичне
значення отриманих результатів полягає у тому, що зібраний і
проаналізований фактичний матеріал, а також зроблені на його основі
висновки можуть стати базою для подальшого дослідження цієї наукової
7
проблеми. Здобуті результати можуть бути використані для написання історії
виникнення і розвитку нумізматичних досліджень на території України.
Матеріали зібрані і покладені в основу топографії скарбів, розглянутих у
мінц-кабінеті університету св. Володимира, мають стати однією із складових
зведеної топографії монетних знахідок на території України. Здобуті
результати важливі для подальшої роботи для ідентифікації предметів з
колекції мінц-кабінету в сучасній збірці НМІУ з подальшою публікацією
окремих її частин. Крім того, зібраний і проаналізований матеріал може бути
використаний для написання навчальних і методичних посібників із
спеціальних історичних дисциплін та історії України у вищих навчальних
закладах.
Ключові слова: монети, медалі, скарби, нумізматична колекція,
Київський університет св. Володимира, мінц-кабінет Університету св.
Володимира, нумізматична колекція Віленського університету, нумізматична
колекція Кременецького (Волинського) ліцею, Інститут Народної Освіти,
Всеукраїнська археологічна комісія при Всеукраїнській академії наук,
Центральний історичний музей, Національний музей історії України.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.