Знайди книгу!

Опис:
Український археографічний щорічник. — Випуск 21/22. — Том 24/25. — Київ, 2018


У статті йдеться про економічний бік розвитку мисливства у світлі найви-
значнішої правової пам’ятки ХVІ століття – Литовського статуту трьох редакцій
(1523, 1566, 1588 рр.). У ранньомодерний період мисливство було допоміжною га-
луззю господарства, а його продукція втратила експортне значення, яке вона мала в
часи Київської русі. Водночас його роль як аристократичної розваги стає дедалі по-
мітнішою. До того ж, відбувається повільне проникнення ринкових механізмів у
традиційну аграрну економіку.
незважаючи на давню та багатогранну історію мисливства, ця тема лишається
мало дослідженою в історіографії, подібно як і лісове господарство на українських
землях.
Проаналізовано чинники, що вплинули на розвиток мисливства як частини
господарства того часу. Зокрема, у зв’язку зі збільшенням темпів колонізації земель
у речі Посполитій відбулося зменшення площ лісів на користь сільського господар-
ства. Водночас ціна лісу як джерела прибутків виросла. Ці дві причини зумовили юридичне закріплення володіння окремими угіддями чи права на користування ними,
а також збільшення кількості різних обмежень у користуванні лісами і у веденні
цього промислу зокрема.
У статті також звернуто увагу на розміри штрафів за незаконно впольованого
звіра. Більшість з них залишаються сталими, що можна пояснити консервативністю
аграрної економіки ВКЛ. Виділено новації в організації полювання серед вищих кіл
населення, зокрема, зміщення ролі помічника мисливця з хижих птахів на користь
мисливських собак. Це явище зумовлене тогочасною європейською модою на про-
ведення полювання разом зі спеціально навченими собаками.
Ключові слова: Литовські статути, економічна історія, мисливство, ліс,
ХVІ століття.