Знайди книгу!

Опис:
Дисертація присвячена комплексному вивченню історичного розвитку міст
на території Луцького повіту Волинського воєводства другої половини XІV –
першої половини XVІІ ст.
Наукова новизна роботи:
– вперше предметно окреслено сучасний стан джерельної бази, простежено
історію накопичення знань про волинські міста та виділено періоди їх
наукових досліджень;
– розглянуто причини становлення і виділено хронологічні періоди
формування міських осередків;
– уточнено структуру та зʼясовано елементи планування міст;
– досліджено, на основі археологічного матеріалу, розміри освоєних у другій
половині XІV – першій половині XVII ст. міських територій;
– систематизовано відомості про житлові, господарські, ремісничі споруди;
– проаналізовано поховальні памʼятки, розташовані на територіях Острога та
Рівного;
– на основі аналізу речових комплексів охарактеризовано розвиток ремесел і
торгівлі в містах;
– введено до наукового обігу матеріали розвідок та розкопок з території
сучасних міст: Дубна, Корця, Острога, Рівного і Степаня.
Практичне значення полягає у розширенні сучасних наукових знань про
історичний розвиток міст на території Луцького повіту Волинського воєводства
другої половини XІV – першої половини XVІІ ст. Роботу можна використати
для написання узагальнюючих наукових та науково-популярних праць з
давньої історії та археології України, при підготовці лекційних курсів про
урбаністичні процеси у медієвістиці, а також для укладання каталогів,
спеціальних довідників та енциклопедій.
Джерельна база складається з писемних (літописи, акти, повідомлення
іноземних мандрівників), картографічних та етнографічних матеріалів. 3
Найбільш цінними залишаються грамоти, в яких згадуються волинські міста та
повʼязані з ними події, і які фіксують політичну ситуацію, зростання
феодального землеволодіння, межі міст, чисельність, заняття та повинності
міщан, розвиток магдебурзького права на Волині. Окремо згадуються
етнографічні джерела, що дозволяють з більшою вірогідністю інтерпретувати
виявлені під час археологічних розкопок обʼєкти, індивідуальні знахідки тощо.
Археологічні джерела – найчисельніші за обсягом. Вони зібрані за останні
десятиліття під час археологічних досліджень Дубна, Кременця, Корця, Луцька,
Острога, Рівного, Степаня та зберігаються у фондосховищах Дубенського
державного історико-культурного заповідника, Кременецько-Почаївського
державного історико-архітектурного заповідника, Корецького районного
історичного музею, Рівненського обласного краєзнавчого музею, Острозького
державного історико-культурного заповідника.
Названі вище складові джерельної бази доповнюють плани та карти
волинських міст кінця XVІІІ – початку XIХ ст.
Дослідники неодноразово розглядали роль міських поселень в історії
Волині, проте кожного з них цікавили окремі аспекти вивчення міського життя.
Тому в дисертації було систематизовано історіографію обраної теми.
Початок археологічних досліджень волинських міст припадає на середину
ХІХ ст. Але перші археологічні роботи, в ході яких було отримано та введено у
науковий обіг матеріали саме литовсько-польської доби, провів у 30-х рр.
ХХ ст. Я. Фіцке. У післявоєнний час архітектурні та археологічні дослідження,
під час яких було відкрито переважну більшість памʼяток литовсько-польського
часу, очолювали І. В. Бондар, О. М. Годованюк, М. П. Кучера,
М. В. Малевський, Р. І. Могитич, М. І. Островський, Г. В. Охріменко,
Г. А. Пескова, Б. А. Прищепа, П. О. Раппопорт, О. О. Ратич, Б. Т. Сайчук,
М. Ю. Смішко, С. В. Терський.
На початку 2000-х рр. здобувач брав безпосередню участь в експедиціях
Рівненської філії ДП НДЦ «Охоронна археологічна служба України» ІА НАНУ 4
під керівництвом Б. А. Прищепи, повʼязаних із охоронними дослідженнями
територій Дубна, Корця, Острога, Рівного, Степаня.
Застосовані у процесі дослідження методи дали змогу прослідкувати
історичні процеси, які вплинули на територіально-планувальний розвиток міст
Луцького повіту Волинського воєводства другої половини XІV – першої
половини XVII ст.
Одне з основних завдань дисертації – зʼясувати причини становлення і
формування міських осередків. Відповідь на це питання дають матеріали
писемних джерел та археологічних досліджень.
Історичний розвиток волинських міст тісно повʼязаний із зовнішніми та
внутрішніми факторами того часу. По-перше – у другій половині ХIV ст. в
умовах боротьби Польського королівства і Литви землі Волині остаточно
закріпилися за Великим князівством Литовським, по-друге – з кінця XV ст.
почався період спустошливих нападів на волинські міста, що повʼязано з
виникненням Кримського ханату.
У другій половині ХIV ст. місцеві князі почали зміцнювати й
відбудовувати міста, відомі з давньоруського часу. В містах впроваджувалося
розгалужене ремісниче виробництво і розвивалася торгово-економічна
діяльність. У XV ст. урбанізаційні процеси дуже сповільнились. За
підрахунками дослідників, у Луцькому повіті у цей період налічувалося лише
16 міст, причому більшість із них виникли ще в давньоруський період.
У кінці XV – першій половині ХVІІ ст. на Волині почали формуватись
великі земельні володіння окремих феодальних родин та засновувались нові
міські поселення. За підрахунками дослідників, у регіоні в XVІ – першій
половині XVІІ ст. зʼявилося 101 таке поселення.
Завдяки проведеним регулярним розкопкам у Дубні, Корці, Луцьку,
Острозі, Рівному було уточнено структуру середньовічних міст, та на основі
археологічного матеріалу встановлено розміри міських територій, освоєних у
другій половині XІV – першій половині XVII ст. 5
У другій половині XІV – XV ст. укріплені частини міської території,
дитинець і окольне місто – виконували функції центру міста. Коли Волинь
увійшла до складу Великого князівства Литовського, тут почали будувати нові
оборонні споруди. Вони складалися із Верхнього та Нижнього (Окольного)
замків. Збільшення замкової території та ріст її престижності спричинили
витіснення садиб простих міських жителів і всієї торгово-ремісничої діяльності
за межі замку, на неукріплені посади, де почали утворювалися нові поселенські
райони. За археологічними матеріалами, у Дубні, Луцьку, Острозі вони займали
близько 6–15 га. Загальна площа таких середньовічних поселень, як Дубно та
Острог, у другій половині XІV–XV ст. становила близько 10–11,5 га. Луцьк,
який в цей час був центром Волинської землі, мав площу в межах укріплень
близько 22 га.
У кінці XV – першій половині XVII ст. розпочався період, повʼязаний у
першу чергу з наданням містам магдебурзького права, що спричинило значні
зміни у їхньому плануванні. Якщо у давньоруський період міські неукріплені
посади мали тенденцію до розширення, але не брали на себе функції міських
центрів, то у XІV–XVІ ст. центри адміністративного життя міст із замків
поступово перемістилися на посади, точніше – на один із головних посадів. Це
зумовлено найперше тим, що з отриманням волинськими містами
магдебурзького права на самоврядування почали формувалися і нові органи
керування, до яких входили представники міського населення. Для останніх
посади були головним місцем проживання і професійної діяльності. Крім того,
саме на посадах будувалися ратуші – неодмінний атрибут міста з
магдебурзьким правом.
Таким чином, з кінця XV ст. почала утворюватись нова планувальна
структура міста, у якій замок продовжував функціонувати як адміністративний
центр, а посад (місто з ратушею) – як міський. В містах зʼявлялися ринкові
площі, ратуші, релігійні осередки, перші камʼяні споруди, відбулося
формування вуличної сітки. Поява нових структурних складових у містах та їх
упорядкування призводили до змін у внутрішньому плануванні. 6
Прикладом цього слугує забудова Луцька, Рівного, Острога, для яких було
характерне нерегулярне планування, що поєднувало в собі елементи
планування поселень давньоруської доби, так і міст із забудовою відповідно до
вимог магдебурзького права. Їхня міська територія в цей час збільшувалася за
рахунок передмість. Для Луцька вона, за археологічними матеріалами, в
середньому відповідала площі 72 га. Щодо Рівного і Острога, то про існування
передмість у цих містах нам відомо з документальних джерел XVІ–XVІI ст.,
проте в археологічному плані інформації про площу цих структурних
складових на сьогодні немає.
Для Дубна, яке розбудовувалося одночасно з новим бастіонним замком,
було властиве регулярне планування, що відповідало вимогам магдебурзького
права. Його міська територія у цей час в межах укріплень (без передмість)
становила близько 40 га.
У результаті проведених розкопок встановлено, що міська структура
Дубна, Корця, Луцька, Острога, Рівного у другій половині XІV – першій
половині XVII ст. зазнала значних перетворень. На зміну традиційному
давньоруському плануванню поселень (дитинець – окольне місто – посад)
прийшла нова планувальна структура (замок – місто – передмістя), яка заклала
в цей період основи формування нових міст.
За останні десятиліття на території Дорогобужа, Дубна, Корця, Луцька,
Острога і Рівного виявлено та досліджено 55 заглиблених котлованів споруд
литовсько-польського часу. Зокрема, 10 жител та 45 будівель господарського і
виробничого характеру.
Під час досліджень могильників XVІ–XVIІI ст. у Рівному та Острозі було
зафіксовано 283 поховання в ямах прямокутної форми. Орієнтація померлих
відповідала християнській традиції: кістяки лежали горілиць, руки були
витягнуті вздовж тіла або складені на грудях чи на животі, а голова повернута
на захід. У деяких випадках фіксували північну, північно-західну, південно-
західну або східну орієнтацію кістяків небіжчиків. Крім того було досліджено поховальний інвентар – ці знахідки нечисленні і представлені переважно
прикрасами, деталями одягу та монетами.
У роботі систематизовано знахідки керамічних виробів, предметів із
чорного та кольорового металів, скла, шкіри, дерева, каменю, кістки, які
виявили у культурних шарах та в заповненнях споруд на територіях
Дорогобужа, Дубна, Корця, Кременця, Луцька, Острога, Рівного і Степаня.
Знайдені предмети слугують хронологічними індикаторами для датування того
чи іншого обʼєкта. Кріт того, вони дають можливість охарактеризувати види
ремісничої діяльності мешканців волинських міст, серед яких можна виділити
виробництво із заліза, кольорових металів, скла, шкіри, дерева, каменю та
кістки.
В окрему групу речей виділено прикраси та елементи одягу. Також
описано предмети озброєння, елементи обладунку воїна та спорядження коня,
побутові речі, предмети християнського культу та імпортні вироби, що свідчать
про розвиток торгівлі та економічних звʼязків.
Ключові слова: міста Луцького повіту, Дубно, Корець, Луцьк, Острог,
Рівне, джерельна база, замок, місто, передмістя, ратуша, площа, планувальна
структура, житла, поховання, ремесла, матеріальна культура.