Знайди книгу!

Опис:
Гандзюра А.В. Міжнародно-правове регулювання відносин України
та Китаю. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
за спеціальністю 12.00.11 – міжнародне право. Київський національний
університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України,
Київ, 2021.
Дисертація присвячена комплексному аналізу інструментів та
особливостей міжнародно-правового регулювання відносин стратегічного
співробітництва між Україною та Китаєм. Окрім вичерпного огляду
основних принципів двосторонніх відносин між країнами розкривається опис
наявного досвіду в окремих сферах, визначення інтересів кожної сторони та
пошук точок їх перетину, окреслюються перспективи подальшої співпраці.
Визначено поняття «стратегічного партнерства» через призму інструментів
правового регулювання та еволюції норм двосторонніх угод, а також уточнено
поняття «двостороннього партнерства», яке визначається у науковій літературі,
розширено розуміння теоретичного та практичного правового наповнення його
змісту. Аналіз теоретико-правових концепцій співробітництва, а також формату
двостороннього стратегічного співробітництва дає підстави констатувати, що
процеси глобалізації породжують як позитивні наслідки, так і проблеми, для
вирішення яких держави зближуються в пошуках нових шляхів вирішення
завдань, що постають, і переходять до активної взаємодії об’єднуючи спільні
зусилля, що часто втілюється за рахунок більш активного використання формату
стратегічного співробітництва для встановлення відносин особливого
пріоритету, перевагами якого вбачається, в першу чергу, відносна швидкість та
простота узгодження питань щодо врегулювання двосторонніх відносин, а також
варіативність формалізації подібних відносин.
Встановлено специфічні особливості договірно-правової бази українсько-


3



китайських відносин та етапів її формування за рахунок здійснення
комплексного аналізу діючих двосторонніх актів, а також розкрито динаміку
розвитку відносин України та Китаю, виділено етапи становлення договірного
механізму регулювання двосторонніх відносин, визначено тенденцію
безперервного розширення двостороннього співробітництва.
Детальна увага приділяється концепції «м’якого права», норми якого
створюючи правові наслідки формують правове поле на етапі закладення основ
двосторонніх відносин між державами для укладення масштабних юридично
зобов’язуючих договорів у майбутньому, одночасно виступають важливим
регулятором відносин стратегічного співробітництва. В даному контексті
найактуальнішим правовим питанням постає аспект фактичної реалізації
стратегічного партнерства, що завжди є комплексним процесом. Проведений
порівняльний аналіз існуючих правових інструментів стратегічного партнерства
на прикладі досвіду ЄС і Канади, а також України та Великої Британії дає
підстави аргументувати можливість еволюції двосторонніх відносин до
формалізації повноцінних домовленостей у відповідній масштабній угоді.
Підсумовано, що «м'яке право» може стати першим кроком на шляху до
юридично обов'язкових угод, залучення «м'якого права», актів і формулювань
загально-політичного змісту допомагає уникнути формальних та видимих
державних зобов'язань, для уникнення ратифікації або інших громіздких
внутрішніх процедур (у разі внесення поправок та ін.). На прикладі еволюції
правового закріплення стратегічного співробітництва між державами вбачається
беззаперечна важливість актів «м’якого права», особливо на ранніх етапах
двосторонніх відносин.
В результаті проведеного дослідження встановлено зв’язок між етапами
розвитку двосторонніх відносин у векторі стратегічного партнерства та
еволюцією норм угод між сторонами від превалювання «м’якого права» і
формулювань загального характеру до конкретизації домовленостей, разом з тим
здійснено теоретичне узагальнення на підставі комплексного аналізу теоретико-


4



методологічних засад та нормативних основ правового регулювання
стратегічного співробітництва між Україною та КНР, а також визначено його
характерні особливості.
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та представлено
систематизований огляд інструментів міжнародно-правового регулювання
відносин України і Китаю як суб’єктів міжнародного права та їх аналіз через
призму глибокого розуміння еволюції договірної бази на тлі розвитку
українсько-китайських відносин від закладення основ дружби до реалізації
взаємовигідного стратегічного партнерства.
В роботі розкрито теоретико-правовий аспект українсько-китайських
двосторонніх відносин та їх нормативного закріплення. Проаналізовано
передумови розвитку даних відноси, а також джерела та механізми їх
міжнародно-правового регулювання.
Детальний історико-правовий аналіз галузевого співробітництва
України та Китаю, а також існуючих нормативно-правових секторальних
угод розкриває специфіку та особливості українсько-китайських відносин у
торговельно-екнономічній, інвестиційній, науково-технічній, військово-
технічній та оборонній, медичній, культурній та освітній сферах. Важливим
завданням є формування продуманої стратегії та плану розвитку
двостороннього економічного співробітництва. Науково-технічна співпраця
між Україною та Китаєм залишається ефективною, а наявна договірна база
забезпечує ці відносини систематичним і довгостроковим характером із
значними і практично невичерпними перспективами подальшого розвитку.
На шляху до наповнення українсько-китайського стратегічного
співробітництва практичним змістом з огляду на порівняльний аналіз
тенденцій та правове оформлення подібних відносин між іншими державами
сформульовано пропозиції щодо удосконалення окремих інструментів
міжнародно-правового регулювання українсько-китайських відносин, зокрема
щодо розробки та імплементації секторальних угод у галузях, що становлять


5



обопільний інтерес, включення положень щодо механізму забезпечення
виконання зобов’язань сторонами, а також розширення масштабів роботи
інституційного механізму регулювання, завдяки якому відбуватиметься розробка
конкретних планів співробітництва у різних напрямках і проектах.
Ключові слова: стратегічне партнерство, «м’яке право» (soft law),
двостороннє співробітництво, Україна, Китай.