Молодіжні організації України в контексті суспільно-політичного життя 2004-2014 рр.

/ історична
дисертація
Опис:
Редзюк В.В. «Молодіжні організації України в контексті суспільно-
політичного життя 2004-2014 рр.». – Кваліфікаційна наукова праця на
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі
спеціальності 07.00.01 ‒ «Історія України». ‒ ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький
державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». ‒ Переяслав,
2020.
Дисертація присвячена дослідженню проблем молодіжних організацій
України в контексті суспільно-політичного життя 2004‒2014 рр. Вперше
систематизовано наявні наукові праці, архівні документи і матеріали газетної
публіцистики, у яких відображено місце молодіжних організацій і рухів у
суспільно-політичних процесах України та їхнє значення на сучасному етапі
державотворення.
Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку
використаних джерел і додатків, обумовлених поставленими дослідницькими
завданнями.
Важливим контентним складником є актуальність і наукова новизна,
практичне і теоретичне значення, мета, завдання, об’єкт і предмет дослідження.
Водночас окреслено хронологічні і територіальні межі, методологію наукового
пошуку.
Критичний аналіз сучасної історіографії з досліджуваної проблеми указує
як на її актуальність під кутом зору модерних суспільно-політичних процесів,
так і для прогнозування подальшого політичного розвитку країни. Водночас
детальнішого вивчення потребує потенціал молоді у політичному розвитку
країни, міжнародна співпраця інституціолізованих молодіжних об’єднань та
їхній вплив на євроінтеграційні перспективи України.
У дисертації всебічно розкрито джерельну базу дослідження, що дає змогу
комплексно відслідкувати провідні тенденції розвитку молодіжних організацій
у контексті суспільно-політичних процесів в Україні у 2004‒2014 рр., детально 3

розкрити взаємовпливи в трикутнику держава ‒ політичні партії ‒ молодіжні
організації.
Автор охарактеризував основні принципи та методи дослідження, їх
іманентне використання для критичного аналізу запропонованих дослідниками
періодизацій молодіжних рухів, формування авторського бачення
закономірностей розвитку молодіжних об’єднань в Україні.
У роботі з’ясовано основні особливості поетапної інституціалізації
молодіжних об’єднань. Встановлено основні періоди розвитку молодіжних
рухів та розкрито законодавчу й нормативно-правову базу, яка врегульовувала
молодіжну політику в Україні. З’ясовано основні тенденції активізації
державних інститутів у вирішені молодіжного питання, охарактеризовано
законодавчу й нормативно-правову основу діяльності молодіжних організацій,
їхній розвиток та проблеми модернізації. Встановлено, що більшість прийнятих
Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України та Президентом
України документів мали вирішувати соціально-економічні проблеми молоді і
були прийняті у контексті виборчих процесів.
З’ясовано, що остаточна інституціалізація молодіжних об’єднань відбулася
після прийняття Положення «Про Єдиний реєстр громадських формувань»
затвердженого наказом № 2226/5 Міністерства юстиції України від 19 грудня
2008 р. Це обумовило поступову активізацію молодіжних організацій в
політичному житті України.
Окрему увагу акцентовано на розгляді нормативних актів регіональних і
місцевих органів влади, які формували молодіжну політику на місцях.
З’ясовано, що структуризація державних і місцевих органів, які відповідали за
молодіжну політику, дала змогу раціонально реалізовувати основні заходи,
спрямовані на молодіжний сегмент суспільства. Детальне вивчення діяльності
регіональних і місцевих органів влади засвідчило їхню пасивність у реалізації
молодіжної політики, залученні молоді до громадсько-політичного життя, а
документи, прийняті ними, здебільшого мали формальний характер. 4

У роботі аналізується нормативно-правова база, яка врегульовувала
діяльність молодіжних організацій напередодні Революції Гідності,
розкриваються деякі особливості модернізації молодіжного законодавства
упродовж 2010‒2013 рр. На тлі зростання МГО та дитячих організацій автором
здійснено порівняльний аналіз нормативно-правових та законодавчих
документів, прийнятих напередодні Революції Гідності, з тими, які діяли у
попередні роки.
Висвітлено особливості реалізації державної молодіжної політики в період
2005‒2013 рр., виявлено характерні перешкоди, які гальмували розвиток
молодіжних організацій і рухів, встановлено основні напрями діяльності
державних органів влади у сфері молодіжної політики. Доведено, що події
Помаранчевої революції зумовили переосмислення ролі молодіжних
організацій у суспільно-політичних процесах, а держава намагалася
розв’язувати ключові політичні, соціально-економічні, освітні і культурні
проблеми молоді.
У дослідженні охарактеризовано державні цільові програми, спрямовані на
реалізацію молодіжної політики, виявлено сильні й слабкі сторони цих
програм, а також сформовано авторське бачення щодо їхньої модернізації.
Розкрито особливості реалізації молодіжної політики державними
органами влади та місцевим самоврядуванням. Виявлено основні перешкоди
оптимальної діяльності місцевих органів влади у сфері молодіжної політики,
серед яких чільне місце посідало фінансування. Водночас висвітлено зниження
активності молодіжних організацій та рухів у суспільно-політичному житті у
післяреволюційний період, що, у свою чергу, вплинуло на реалізацію
молодіжної політики в Україні.
У дослідженні особливу увагу приділено висвітленню проблеми
працевлаштування молоді та заходи держави з її розв’язання. Відзначено, що у
низці документів проблема безробіття серед молоді стала ключовою. З’ясовано,
що держава у співпраці з громадськими організаціями, зокрема молодіжними,
створювала спеціальні центри, зайняті працевлаштуванням молоді, 5

організовувала курси для освоєння нових професій чи навиків підприємницької
діяльності.
Встановлено, що глобалізаційні процеси впливали на розвиток освітньої
сфери, а тому в дисертації особливу увагу акцентовано на реалізації освітньої
реформи як одного з елементів молодіжної політики України та участі в ній
молоді.
Зосереджено увагу на вивченні проблеми заохочення розвитку молодіжних
організацій державою, перспективах міжнародної співпраці МГО через
реалізацію державою низки проєктів, програм всеукраїнського та міжнародного
характеру, які сприяли розвитку молодіжних об’єднань, зокрема створено
умови для реалізації ними низки соціальних проєктів.
Відзначено, що важливе місце у державній молодіжній політиці
відводилося питанням здорового способу життя серед молоді та патріотичному
вихованню. Встановлено, що державні органи влади, дотримуючись
міжнародного і національного права, створювали умови для поліпшення
демографічної ситуації в Україні, оздоровлення молоді, пропагували здоровий
спосіб життя. Для цього приймалися відповідні нормативно-правові акти,
зокрема щодо підвищення народжуваності і зменшення захворювань серед
молоді.
Розглядаючи проблематику національно-патріотичного виховання,
встановлено, що в цілому рівень патріотизму різних груп населення до подій
Революції Гідності був низьким, а реалізація молодіжних програм упродовж
2004‒2014 рр. мала здебільшого формальний характер і спиралася переважно
на досвід комуністично-радянської системи. Відтак, її ефективність була
низькою. Автором проаналізовано основні заходи державних органів влади та
органів місцевого самоврядування щодо патріотичного виховання молоді.
У дисертації висвітлено основні етапи та напрями діяльності молодіжних
організацій на початку XXI століття, розкрито тенденцію активізації протестної
молоді в Україні. Встановлено періоди найбільшого сплеску активності
молодіжних організацій, а також відображено їхню участь у ключових 6

суспільно-політичних процесах країни. Відзначено євроінтеграційний
потенціал молодіжних організацій упродовж 2004‒2014 рр.
Розглянуто основні вектори діяльності молодіжних організацій та їх участь
у революційних подіях 2004 та 2013‒2014 рр. Встановлено, що молодіжні рухи
ставали головною рушійною силою революційних змін через відсутність
раціональної внутрішньої політики держави, зокрема молодіжної, що
створювало підґрунтя для радикалізації молоді.
У дисертаційному дослідженні висвітлено особливості діяльності
молодіжних організацій та рухів залежно від регіону. Доведено, що на території
західних областей України більшість молодіжних об’єднань мали
Україноцентричні та євроцентричні настрої, водночас на території південних та
східних областей України переважали проросійські орієнтири. З’ясовано, що
визначальними чинниками діяльності молодіжних організацій стали політична
ситуація, географічне розташування та історичні особливості розвитку регіону.
Особливий акцент у дисертації зроблено на міжнародній діяльності
молодіжних організацій. Зважаючи на глобалізацію та перспективи інтеграції
до євроатлантичного простору, відслідковується участь української молоді у
європейських програмах, підбиваються підсумки міжнародної гуманітарної,
освітньої, культурної, громадсько-політичної співпраці, окреслюються
перспективи співпраці вітчизняних молодіжних організацій з європейськими.
Охарактеризовано різновекторність міжнародної діяльності молодіжних
організацій та встановлено особливості співпраці в євроазійському і
європейському напрямках, виокремлено систему координації взаємодії
вітчизняних молодіжних об’єднань з міжнародними.
У дисертації розкрито форми і особливості діяльності молодіжних
організацій та рухів, також детально проаналізовано їхню участь у суспільно-
політичних процесах. Досліджено особливості студентського руху в Україні,
їхню активізацію під час революцій 2004 та 2013‒2014 рр., відзначено роль
молодіжних організацій у формуванні громадянського суспільства.
Чільне місце відводиться молодіжним організаціям, які позиціонують себе
з демократичними та євроінтеграційними рухами. Розглянуто форми участі
молоді у Помаранчевій революції і Революції Гідності, проведено порівняльний
аналіз протестних рухів, які сприяли. формуванню позитивного іміджу України
за кордоном та демократичному наступу суспільства, поглибленню
євроінтеграційних процесів.
Молодіжні організації в запропонованій праці розглядаються як рушійна
сила розвитку українського суспільства, його демократизації. У період між
двома революціями 2004‒2014 рр. молодіжний сегмент не лише активно діяв на
політичній арені, а й поступово інституціалізувався. Так молодь стала не лише
об’єктом державної політики, але і її суб’єктом. В умовах кризи політичної
системи України молодіжні організації стали рушійною силою
трансформаційних та революційних процесів і довели свою спроможність
впливати на формування зовнішньої і внутрішньої політики України.
Ключові слова: молодь, молодіжні організації, молодіжні рухи, Україна,
молодіжна політика, революція, євроінтеграція, демократизація.

Доступні формати:

PDF

читайте також:

Проектування електронного видання з детальним процесом оформлення титульних елементів Містобудування Західної України епохи бароко (сер. XVII ст. – кін. XVIII ст.) Внутрішній світ людини та його становлення Ботанічна лексика говірок Чорнобильської зони: реконструкція редуктивного ареалу Гендерно-психологічні аспекти української лірики ХХ століття Громадсько-політична діяльність Андрія Ніковського (1885–1942 рр.)

В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.