Знайди книгу!

Опис:
Український нумізматичний щорічник: часопис. – Переяслав-Хмельницький. – 2019. – Вип. 3.


Стаття присвячена публікації римських монет з музейного зібрання Завалівської НВО «ЗШ І–ІІІ ступенів» Гайворонського району.

Мета дослідження полягає в проведенні атрибутики нумізматичного матеріалу зібрання, його наукового опису та аналізу, у спробі з’ясувати місце римських монет даного зібрання в загальній картині грошових відносин Римської імперії із варварським світом.

Джерельною базою послужила шкільна нумізматична збірка римських монет ІІ–ІVст. н.е. Під час дослідження були використані методи наукового опису, типологічний та історичний методи, а також метод наукової реконструкції.

Зібрання античних монет римського часу Заваллівської школи складається із 27 цілих монет та 2-х фрагментів. Вони були виявлені на 7 поселеннях черняхівської культури на території Гайворонського району Кіровоградської області та Савранського району Одеської області.

Шкільне зібрання містить срібних 20 денаріїв, 2 фрагменти наслідувань денаріям, 1 драхму, 1 антоніан, а також мідні 2 фоліси та 1 напівфоліс.

Монети срібні датуються поч. ІІ ст. н.е. (денарій Адріана (117–138)) до середини ІІІ ст. н.е. (антоніан Гордіана ІІІ (238–244 р.р.). Денаріїї Марка Аврелія (161–180 р.р.) та денарії Коммода (177–192 р.р.) представлені по 4 екземпляри. Більшість денаріїв датується часом поч. ІІ ст. (Адріан (117–138рр.) – поч ІІІ ст. (Каракалли (211–217р.р.). Знаходження на черняховських поселеннях переважно римських срібних монет ІІ ст. н.е. пояснюється наступними причинами: 1) вони потрапили у «варварський» світ внаслідок торгових відносин у передчерняхівський період; 2) стали платою Риму черняховським племенам під час Скіфських воєн сер. ІІІ ст. н.е.

Два фрагменти денаріїв Антоніна Пія (138–161 р.р.) та Марка Аврелія (161–180 р.р.) із сірого металу (поселення Біла Скеля) у зібранні можуть бути свідченням місцевого карбування наслідувань римських монет, яке виникло внаслідок нестачі обігових грошей.

Антоніан Гордіана ІІІ (238-244 р.р.) із поселення Завалля-Радсело знаменує собою ІV період грошового обігу у Римській імперірії. ІV століттям не датується жодна срібна монета із зібрання. Це цілком відповідає історичним реаліям поглибленням економічної та політичної кризи Римської імперії у першій пол. ІV ст. н.е.

Мідні фоліси, напівфоліс Констянтина І (330–336 р.р.) та Флавія Юлія Констанція ІІ (337–361 р.р.) із зібрання знаменують собою V період грошового обігу в Римській імперії. Готський союз, частиною якого були черняховські племена, був рогромлений гунами, поселення спалені, а частина вестготів пересилилися у межі імперії. Черняхівські племена перестали або значно скоротили вживання римських грошей у внутрішніх торгових відносинах. Один з фолісів (Костянтина) у зібранні був з отвором – використовувася у якості підвіски, а не за прямим призначенням. Цікаво, що поряд із нумізматичним матеріалом власне римського карбування, у «варварський» світ черняхівських племен Середнього Побужжя, потрапляли також монети малоазійської частини імперії (драхма провінції Каппадокія часів Каракалли (211–217 р.р.).

Отже, музейне зібрання монет римського часу Заваллівського НВО «Загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів» відображає ІІІ-й – V-й періоди обігу грошей у Римській імперії і відповідає загальній картині торгово-грошових відносин Риму з «варварським» світом черняхівського періоду (сер. ІІІ – поч. V ст. н.е.)