Монетні cкарби другої половини XVI ст. на території Правобережної України (Київське, Волинське, Подільське, Брацлавське воєводства Речі Посполитої)
Зінаїда Зразюк / історичнастаття
Опис:
Наукові записки з української історії. – 2013. – Вип. 33.
Тема даної розвідки – грошовий обіг на території Правобережної України у другій половині XVI ст. у чотирьох воєводствах Речі Посполитої, а саме Подільському, Брацлавському, Волинському і Київському. Переважна більшість цих територій до Люблінської унії 1569 р. входила до складу Великого князівства Литовського, а після її складання – до королівства Польського.
Якщо взяти умовну хронологічну точку відліку даної розвідки 1550 р., то цей проміжок часу можна поділити на три основні періоди: І – з 40-х рр. XVI ст. до Люблінської унії 1569 р.; ІІ – від Люблінської унії до Ординації Стефана Баторія 1578 р.; ІІІ – від ординації Стефана Баторія до кінця XVI ст.
Всього на топографічну карту нанесено 35 скарбів, переважна більшість яких походить з Волині і Поділля. Набір монет, що обслуговує грошовий обіг держави, став менш різноманітним і у ньому переважає монета литовського карбування, а з останньої чверті XVI ст., після підписання у 1578 році Ординації, яка стандартизувала польсько-литовську монетні системи – польська монета. Іноземна монета, хоча і зустрічається у скарбах, проте її питома вага незначна.
Аналізуючи кількісний і якісний склад скарбів, можна припустити, що завдяки грошовим реформам другої половини XVI ст., ринок функціонував стабільно, без різких змін і завдяки цьому на ринку не з’являлись “зайвігроші” які, як правило, осідали у скарбах. Отже, друга половина XVI ст. може характеризуватись, як час фінансової стабільності і відносно спокійний період у економічній історії Речі Посполитої напередодні бурхливого XVII ст.
Наукові записки з української історії. – 2013. – Вип. 33.
Тема даної розвідки – грошовий обіг на території Правобережної України у другій половині XVI ст. у чотирьох воєводствах Речі Посполитої, а саме Подільському, Брацлавському, Волинському і Київському. Переважна більшість цих територій до Люблінської унії 1569 р. входила до складу Великого князівства Литовського, а після її складання – до королівства Польського.
Якщо взяти умовну хронологічну точку відліку даної розвідки 1550 р., то цей проміжок часу можна поділити на три основні періоди: І – з 40-х рр. XVI ст. до Люблінської унії 1569 р.; ІІ – від Люблінської унії до Ординації Стефана Баторія 1578 р.; ІІІ – від ординації Стефана Баторія до кінця XVI ст.
Всього на топографічну карту нанесено 35 скарбів, переважна більшість яких походить з Волині і Поділля. Набір монет, що обслуговує грошовий обіг держави, став менш різноманітним і у ньому переважає монета литовського карбування, а з останньої чверті XVI ст., після підписання у 1578 році Ординації, яка стандартизувала польсько-литовську монетні системи – польська монета. Іноземна монета, хоча і зустрічається у скарбах, проте її питома вага незначна.
Аналізуючи кількісний і якісний склад скарбів, можна припустити, що завдяки грошовим реформам другої половини XVI ст., ринок функціонував стабільно, без різких змін і завдяки цьому на ринку не з’являлись “зайвігроші” які, як правило, осідали у скарбах. Отже, друга половина XVI ст. може характеризуватись, як час фінансової стабільності і відносно спокійний період у економічній історії Речі Посполитої напередодні бурхливого XVII ст.
Доступні формати:
PDFчитайте також:
В бібліотеці зібрані всі книги українською мовою в електронному (txt, rtf, doc, pdf, fb2, epub, mobi, djvu) та паперовому форматі. Книжку можна безкоштовно скачати клікнувши на необхідний Вам формат для iPad, iPhone, Android, Kindle, Kobo та інших читалок або купити паперовий варіант тексту з доставкою по Україні. Сайт бібліотеки оптимізований для роботи на телефонах, смартфонах(айфон, анроїд) і планшетах. Потрібну книгу Ви можете легко знайти за допомогою пошуку.