Знайди книгу!

Опис:
Кульчицька О.В. Мовні засоби реалізації пейоративності в романах
С. Майєр. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за
спеціальністю 10.02.04 – Германські мови. – Львівський національний
університет імені Івана Франка МОН України, Львів, 2019.
Дисертацію присвячено дослідженню мовних засобів реалізації
пейоративності в романах С. Майєр.
Актуальність дисертації зумовлена необхідністю та важливістю вивчення
пейоративності із позицій антропоцентризму, адже пейоративний пласт лексики
динамічно розвивається і вимагає аналізу та дослідження з різних позицій,
недостатньо вивчений емотивний компонент та категорія оцінки у пейоративах.
Матеріалом дослідження слугує вибірка із 6 романів С. Майєр, що склала
4 559 пейоративних лексем. Вибір автора був мотивований декількома
факторами, а саме: авторка сучасна і її твори є бестселерами; тематика творчості
створює сприятливий ґрунт для дослідження пейоративної лексики. Оскільки
художні твори відображають реальність опосередковано, крізь призму творчого
задуму автора, то пейоративність досліджується на художньому матеріалі з
урахуванням її літературної, уявної і опосередкованої сутності.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше до явища пейорації
були застосовані традиційні польові методи дослідження у поєднання із
сучасними методами гібридної семантики, методи фреймової та конотативної
семантики. Уперше запропонована та аплікована шкала інтенсифікації
експресивності пейоративного значення. Також уперше концептуалізовано
домінантні структурні та комунікативно-мовні принципи функціонування
пейоративної лексики.
Теоретична значущість роботи полягає у всебічному описі пейоративності
з позицій антропоцентричної парадигми, що дозволило максимально виявити усі
функціонально-семантичні характеристики пейоративної лексики та виокремити 3


її окремим пластом лексики. Внеском у розуміння природи емотивної лексики та
схожих мовних явищ стала лінгвістична шкала, яку ми розробили та аплікували
для опису та заміру ступеня інтенсифікації експресивності пейоративного
значення. Виявлені структурні, комунікативно-прагматичні та семантико-
стилістичні особливості пейоративної лексики є внеском у розробку питання
емотивного пласту мови.
Практична цінність роботи полягає у можливості використання результатів
дослідження у курсах із загального мовознавства, комунікативної та когнітивної
лінгвістики, риторики, стилістики та лінгвістики тексту, дискурсного аналізу, а
також спецкурсів із прагма-, психо-, та соціолінгвістики. Результати дослідження
можуть бути корисними у галузі інтерпретації тексту, при складанні методичних
робіт із практики перекладу, при укладанні навчальних посібників з лексикології,
прагмалінгвістики та соціолінгвістики, соціології і конфліктології, а також
студентами у їхніх наукових пошуках.
У науковій розвідці визначено способи маніфестації пейоративної лексики
у романах С. Майєр. Пейоративи – це лексеми, які володіють негативною,
емоційно-навантаженою експресивною оцінністю та створюють передумови до
досягнення ілокутивної мети; вони належать до зниженого стилю, володіють
синонімом в пласті нейтральної лексики, володіють денотативним та
конотативним компонентами значення, мають здатність до зміни оцінного знака,
володіють умовно-істинним та умовно-вживаним вимірами одночасно,
контекстуально обумовлені.
У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дослідження,
формулюється мета й завдання роботи, визначається її об’єкт та предмет,
зазначаються матеріал та методи дослідження, з’ясовується його теоретична та
практична цінність, наукова новизна. У вступі також подається інформація про
апробацію роботи, вказується її структура та обсяг.
Перший розділ присвячено теоретичним положенням щодо ключових
понять дисертаційного дослідження: розкривається поняття пейоративності. У
пейоративних лексемах категорії емотивності, оцінності та експресивності 4


перетинаються між собою, утворюючи пейоративну конотацію. У художньому
прозовому тексті ми досліджуємо пейоративність крізь призму семантики та
прагматики, адже пейоративна лексика володіє складною, поняттєвою
структурою, із яскраво вираженим контекстуальним компонентом. У розділі
узагальнюються комунікативно-прагматичні та мовні параметри пейоративності,
з урахуванням їхніх функції – емотивну і прагматичну, та ціль їхнього
використання – оптимально відібраними мовленнєвими засобами отримати
максимальний ілокутивний ефект. У роботі охарактеризовано систему
емотивних мікрокомпонентів значення пейоративів, що є релевантними до
прагматичних засад мовленнєвих актів. Виділено сім емосем із пейоративним
наповненням, а саме – жартівлива, іронічна, несхвальна, нехтувальна,
презирлива, брутальна та лайлива.
У другому розділі описується методологія дослідження пейоративів у
сучасному американському романі; обґрунтовуються основні методи
дослідження пейоративів, до яких належать: на текстуальному рівні –
компонентно-диференційний та лексико-стилістичний аналізи, на
контекстуальному рівні – контекстуальний метод, а також умовно-істинний та
умовно-вживаний виміри гібридної семантики; на прагматичному рівні – аналіз
емотивності та оцінності з використанням шкали інтенсифікації експресивності
пейоративного значення; на когнітивному рівні – фреймовий метод та
концептуальна метафора. Комплексна методика дослідження пейоративів
дозволила всебічно описати пейоративність, проаналізувати її складові із різних
перспектив та прослідкувати способи й шляхи породження пейоративного
значення.
У третьому розділі досліджується функціонування пейоративної лексики у
досліджуваних романах з позиції традиційної семантики, в межах прагматики
проводиться аналіз пейоративів згідно теорії емосем, з’ясовується компонент
оцінки у структурі пейоративів. До аналізу контексту пейоративів в розділі
аплікується умовно-вживаний та умовно-істинний методи гібридної семантики. 5


Лексеми, пейоративне значення яких є денотативно зафіксованим,
класифікуються як абсолютні. Серед лексикографічних критеріїв виділення
пейоративів виокремлено: словникові маркери; слова об'єктивно-емоційної
оцінки; слова суб'єктивно-емоційної оцінки; слова-інтенсифікатори. Пейоративи,
значення яких не є лексикографічно зафіксованими, вважаємо релятивними. На
лексико-семантичному рівні пейоративний зміст може виражатися за допомогою
евфемізмів, дисфемізмів, вигуків, фразеологізмів, авторських оказіоналізмів. З
позицій гібридної семантики пейоративи володіють умовно-істинним та умовно-
вживаним змістом. Проведений прагматичний аналіз дозволяє стверджувати, що
пейоративи є потенційно-маніпулятивним засобом.
Поле пейоративів складається із ядра, ближньої та віддаленої периферії.
Усі засоби віддаленої периферії слугують інтенсифікаторами експресивності
пейоративного значення. Ступінь експресивності пейоративного значення
вимірюється за допомогою шкали інтенсифікації експресивності пейоративного
значення, показниками якої є наявність таких елементів: пунктуація, семантико-
стилістичні засоби, синтактико-стилістичні засоби, графічні символи, авторські
оказіоналізми та структура adj/adv + n.
У четвертому розділі пейоративність в аналізованих романах С. Майєр
досліджується з позицій когнітивістики; моделюється семантичне поле
пейоративності та визначається його фреймова структура; простежується як
традиційна так і когнітивна стилістика пейоративів на семантичному та
синтаксичному рівнях. Зафіксовано, що на семантичному рівні пейоративи
функціонують як концептуальна метафора, епітет, оксюморон, гіпербола, літота,
метонімія, порівняння, іронія та сарказм, на синтаксичному рівні вони
інтегровані у питальні конструкції, інверсію, синтаксичну редукцію, стилістичні
повтори, антитезу та гру слів.
Проілюстровано, що віддалена периферія поля пейоративів є засобом
реалізації ілокутивного потенціалу на семантичному рівні. У розділі визначено
структуру концептів VAMPIRE та WEREWOLF, які складаються із поняттєвих,
образних та ціннісних компонентів. Змодельовано фреймову структуру

функціонування пейоративних одиниць. З’ясовано, що концептуальна метафора
є когнітивним параметром пейоративів, через призму яких людина вербалізує
свої емоції та виконує акт ілокуції. У аналізованих творах С. Майєр виокремлено
такі концептуальні метафори MEMORY IS LIQUID, HUMAN IS
IСE/NUMBNESS, HUMAN IS GLASS, SAD EMOTION IS DOWN, HUMAN IS
ABBERATION, PEOPLE ARE LEECHES.
У загальних висновках підводяться підсумки проведеного дослідження та
окреслюються перспективи дисертаційного дослідження.
Ключові слова: пейоративність, пейоратив, оцінність, емотивність,
експресивність, емосема, семантика, семантичне поле, контекст, стилістика,
гібридна семантика, шкала інтенсифікації.